Презентація на тему:"Біографія Дарвіна"

Чарльз Дарвін. Життєвий і творчий шлях(1809 - 1882)

Основні етапи життя. Дитинство та юнацькі роки. Навколосвітня подорож. Наукова діяльність (зрілість і старість)

Дитинство та юнацькі роки Ч. Дарвіна. Чарльз Роберт Дарвін народився 12 лютого 1809 р. у місті Шрюзбері. Малий Чарльз виховувався своїми сестрами. З дитинства захоплювався вивченням природи, любив полювання. Натомість сестри не поділяли захоплень хлопця, тому не раз він через це потерпав. Дідом Чарльза Дарвіна був Еразм Дарвін – натурфілософ, лікар, поет, автор багатьох трансформістських творів. Дід помер до народження Чарльза і не міг суттєво вплинути на світогляд майбутнього вченого. Але ім'я діда сприяло тому, що з ранніх років Чарльз був своїм у наукових колах.

Навчання Дарвіна Роки навчання в школі пройшли не дуже результативно в плані навчання. У 1825 р., коли Дарвіну виповнилось 16 батько, який сам був лікарем, відправив сина в Единбурзький університет вивчати медицину. Але студент медик з хлопця не вдався: він був поганим студентом а до того ж боявся крові. У 1828 р. Ч. Дарвіна було переведено до Кембриджського університету, оскільки було вирішено, що йому краще вчитися на пастора, щоб чимось заробляти на життя. Навіть самому вченому не віриться, що він колись готувався стати пастором. Роки проведені у Кембриджі були так само втрачені “ в розумінні академічних занять, як і роки, проведені в Единбурзі і в школі. ” “ Школа як виховний засіб була в моєму житті порожнім місцем ” (Ч. Дарвін)

Кембриджський університет. Проте в університеті Дарвін продовжує збагачувати свої природничо-історичні знання. Цьому сприяє близьке знайомство з двома професорами – ботаніком Дж. Генсло і геологом А. Седжвіком. Дж. Генсло був широко освітченим ученим і чудовим педагогом. Безперечно він значною мірою посприяв поглибленню ботанічних знань Чарльза Дарвіна. Адам Седжвік – освітчений і досвідчений геолог, який у час знайомства з Дарвіном займався вивченням формацій Північного Уельсу. На початку серпня 1831 р. Седжвік разом з Дарвіном здійснили тривалу геогологічну експедицію по цій частині Англії. Ця подорож навчила молодлго вченого “ розумітися у геології цілої країни ”, тобто сприяла розширенню і поглибленню його знань з методики польових досліджень.

Навколосвітня подорож. Саме знайомство з Дж. Генсло і зіграло доленосну роль у житті майбутнього вченого. Якби не ця подія, то може не довелось би зараз говорити про Дарвіна як про автора Теорії еволюції. Того самого 1831 р., у вересні, після повернення з геологічної екскурсії, за рекомендацією Дж. Генсло, молодий Ч. Дарвін був зарахований до екіпажу британського військового брига “ Бігль ” ( Гончий пес). Хоча зараз говорять, що посада натураліста належала не Дарвіну, а Чарльз був взятий просто як компаньйон капітана, оскільки тому як людині з вищих кіл, не годилось спілкуватись з командою.

Бігль (гончий пес)«Бігль» був добре збудованим невеличким бригом водомісткістю 235 тонн. Оснащений 6 гарматами. До цієї подорожі корабель плавав тими ж водами у 1826—1830 роках з кораблем «Едвенчер».

Схема корабля

Маршрут подорожі Дарвіна В історії географічних відкриттів особливе значення подорожі під командуванням Роберта Фіцроя надають роботи зі зйомки місцевості для нанесення на мапу точних берегових обрисів південної частини Південної Америки та течії річки Санта-Крус. Однак всесвітню славу «Бігля» пов'язують саме з Чарльзом Дарвіном.

Склад екіпажу: капітан корабля, начальник експедиції та керівник зйомок — Роберт Фіцрой; 2 лейтенанти — Джон Вікем та Бартоломью Джон Салівен; помічник керівника зйомок штурман Джон Стокс; лікар Бенджамін Байно; команда корабля з 10 офіцерів, боцман, 42 матроси та 8 юнг; натураліст Чарльз Дарвін; інструментальний майстер Джон Стеббінг, якого запросив сам капітан і особисто виплачував йому платню; художник та кресляр О. Ерл, якого в Монтевідео замінив через хворобу Ч. Мартенс; місіонер Р. Маттьюс, який прямував на Вогняну Землю для насадження християнства серед туземців; три тубільці з Вогняної Землі, вивезені Фіцроєм у попередню експедицію.

“ Ця мандрівка була найважливішою подією у моєму житті “ ( Ч. Дарвін)Настільною книгою Дарвіна була “ Основи геології ” Ч. Лайєля. Ч. Дарвін мав змогу здійснювати довготривалі мандрівки суходолом ( з 5 років подорожі 3 роки він проводить на березі і двічі перетинає Південну Америку)Дарвін стає відомим у наукових колах ще перебуваючи у подорожі, оскільки не лише плідно збирає гербарій та колекції, але і пересилає їх на кабінетне опрацювання багатьом вченим, які в свою чергу в публікаціях посилаються на нього. Хоча команда негативно ставилась до “ збирання ” науковця і при першій же нагоді розлучалась з його науковим доробком.

Висновки з навколосвітньої подорожі{638 B1855-1 B75-4 FBE-930 C-398 BA8 C253 C6}Острів. Всі види. Загальнівиди. Ендемікиостровів. Ендемікиданого острова. Джеймс71333830 Альбемарл46182622 Чатем32161612 Чарлз683929212) При порівнянні фауни Південної і Північної Америк Були виявлені суттєві відмінності у їх видовому складі, що пояснюється географічними перепонами ( закрномірність розповсюдження видів)1) В геологічних шарах Південної Америки Дарвін виявив скелет гігантського лінивця схожого до сучасного (історичні зв'язки між вимерлими і сучасними видами)3) Ендеміки Галапагоських островів – результат еволюції на ізольованих територіях. Таблиця кількості видів тварин на Галапагоських островах:

Наукова діяльність. Після повернення на батьківщину Дарвін протягом багатьох років опрацьовував зібраний матеріал і все більше переконувався в необхідності обґрунтування еволюційних ідей. “ Так поступово закрадалась у мою душу зневіра, і, врешті, я став зовсім не віруючим ” ( Ч. Дарвін)1839 р. – “ Мандрівка натураліста навколо світу на кораблі “ Бігль ”;1842 р. – “ Будова і розподіл коралових рифів ”;1844 р. – “ Геологічні спостереження над Південною Америкою ”З 1839 до 1846 р. Дарвін публікує свої матеріали з геології, де викладає теорію походження коралових рифів. Виходить у світ також ряд праць:

Одруження. Перш ніж зважитися на довічний термін із юною Еммою Веджвуд, Чарльз зважив усі за та проти. І, вочевидь, не на жарт перелякався: «Відповідальність, економія на купівлі книг, потреби на утримання сім’ї.» Однак любовні втіхи та страх самотності врешті-решт переважили вільнодумність молодого науковця. «Уявіть себе самотнім у брудному, прокуреному лондонському домі», – писав Дарвін. Сімейне майбутнє він описував мальовничіше: «З ніжною дружиною, на м’якій софі, з книжкою біля каміна.»Чарльз та Емма одружилися в 18з9 році, були люблячою парою та батьками сімох дітей. Їм вдалося знайти компроміс між теорією еволюції Чарльза та набожністю Емми.«Краще, ніж бути приблудним псом», – писав він. Цим самим Чарльз забезпечив собі безбідне життя та можливість повністю присвятити себе науці, завдяки прибуткам від фарфорового заводу.

Еволюційне вчення Дарвіна. Своє еволюційне вчення автор створював протягом багатьох років скрупульозного аналізу зібраних ним матеріалів, літератури і т.д. У 1842 р. Дарвін закінчує перший нарис майбутнього еволюційного вчення. Тут автор намітив основні розділи і сформував основні ідеї майбутньої праці. Стаття складалась з двох частин: І – добір, ІІ – докази еволюції. У 1844 р. виходить розширена до 200 сторінок. Особливу увагу Дарвін приділяв штучному добору, намагався якомога глибше пізнати його закономірностей для подальшого пояснення природного добору. Але друкувати свої роботи автор не наважується, аргументуючи це недостатньою кількістю доказів. Натомість вчений активно займається підтвердженням своєї теорії, збираючи фактичний матеріал. У 1851 - 1854 р. Виходить 4 томна монографія “ Вусоногі раки ”. Ця робота була удостоєна медалі Королівського товариства. У 1855 р. Ч. Дарвін перевіряє свої еволюційні погляди на масовому матеріалі з селекції голубів.

Передумови виходу теоріїПричиною опублікування великої теорії став доволі цікавий випадок. У 1858 р. Дарвін отримав рукопис статті свого співвітчизника – молодого вченого Альфреда Уоллеса під назвою “ Про нахил різновидів безмежно віддалятися від їхнього первісного виду. ” ідеї роботи і навіть термінологія виявляється дуже близькою до роботи самого Дарвіна:“ Я ніколи не бачив такого вражаючого збігу, коли б Уоллес прочитав рукопис моєї роботи, він не зміг би зробити кращого короткого резюме. ”

За вимогою Ч. Лайєля і Дж. Гукера на засіданні Ліннеївського товариства було зроблено доповіді з основних положень Дарвіна і Уоллеса про історичний розвиток організмів, а потім опубліковано у журналі товариства. У питанні пріоритетності на розробку самої концепції можна навести слова самого Уоллеса:“ Я завжди визнаю, що Дарвін почав займатися цим питанням раніше, отож виконання складного завдання – викладення походження видів – на мою долю не випало. ”У 1875 р. Уоллес видає книгу “Дарвінізм ”

“ Походження видів шляхом природного добору, або збереження сприятливих порід у боротьбі за життя ”Робота з такою повною назвою вийшла з під пера великого ученого Ч. Дарвіна у 1859 р. Видання 1250 екземплярів було продано за один день – безпрецедентна подія в історії друкування книг. Статті Дарвіна та Уоллеса у періодичному науковому виданні не отримали особливого резонансу, в той час як праця Дарвіна за його життя 6 разів перевидавалася

У 1868 р. Дарвін видає другу фундаментальну працю з питань еволюції: “ Зміна домашніх тварин і культурних рослин ” Третім фундаментальним виданням Дарвіна стає: “ Походження людини і статевий добір ”, яке виходить у світ у 1871 році. У ньому вперше в історії була зроблена спроба науково обґрунтувати природне походження людини.

Також Ч. Дарвін подарував світу ще цілий ряд наукових праць: 1862 р. – “ Запилення орхідей ”; 1865 р. – “ Рухи і звички повзучих рослин ”;- 1868 р. – “ Вираження емоцій у людини і тварин ”; 1875 р. – “ Комахоїдні рослини ”; 1876 р. – “ Дія перехресного запилення і самозапилення у рослинному світі ”; 1877 р. – “ Різні форми квітів у рослин одного і того ж виду ”; 1879 р. – “ Життя Еразма Дарвіна ”; 1880 р. – “ Здатність до руху у рослин ”;- 1881 р. – “ Утворення рослинного шару Землі діяльністю дощових червів і спостереження за їх способом життя ”.

Хвороба Дарвіна. Майже все своє життя великий науковець був тяжкохворою людиною. Саме через це він був змушений жити у своєму маєтку у Дауні. Під час подорожі на Біглі Дарвін так і не зміг подолати морську хворобу, тому більше ніколи не ступав на борт корабля. Але цієї подорожі було достатньо для того щоб підхопити загадкову і не відому на той час хворобу, яка почала проявлятися у 27 річному віці. Сам Дарвін писав: “ Моє здоров’я завжди страждало від будь-якого збудження – у мене починалися напади сильного тремтіння і блювоти…. Здоров'я моє було настільки поганим, що коли 13 листопада 1848 р. помер мій батько, я не зміг бути присутнім на його похоронах ”. Діагноз хвороби Дарвіна було встановлено через 125 років після його смерті. Це була хвороба Чагаса, яку дослідник підчепив під час переходу через Кордильєри. Вона спричиняється джгутиковими трипаносомами, а переносником її є синантропний клоп редувій, який і вкусив Дарвіна під час ночівлі в селищі поблизу р. Мендози.

Ще 17 квітня невтомний науковець спостерігав за черговим дослідом;А 19 квітня 1882 року Чарльз Дарвін помер. Похований він у Вестмінстерському абатстві, поблизу могили Ісака Ньютона.“ Головною моєю насолодою і єдиним заняттям протягом життя була наукова праця ”. (Ч. Дарвін)А такі слова сказав “ бульдог дарвінізму ” Т. Гекслі: “ Чим більше я його знав, тим більше він представлявся мені втіленням ідеального вченого ”.

Не знаю наскільки вдалось розкрити життєвий і творчий шлях великого науковця-еволюціоніста, відкритої для світу людини але, на останок хотілось би процитувати слова самого Дарвіна, які він наводить на початку своєї автобіографії: «Нижченаведену розповідь про самого себе я намагався написати так, немовби мене вже не було в живих, і я оглядався б на своє життя з іншого світу. І не скажу, щоб це було для мене важко, тому що життя моє майже закінчене». Ч. Дарвін. Дякую за увагу!

Над презентацією працював:вчитель біологіїЛиновицької ЗОШ І – ІІІ ст. Рудика Сергій Олексійович