Презентація на тему:"Буковинський Сейм з 1861-1914 рр."

Про матеріал
Презентація :"Буковинський Сейм з 1861-1914 рр." слугуватиме як допоміжний матеріал при вивчені теми історії рідного краю (10 клас). В даній презентації підібрано найяскравіші переконливі факти з даної проблематики, які сприятимуть кращому сприйнятті учнями особливостей виборів до Буковинського Сейму в зазначені роки.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Виборче право та вибори до Буковинського сейму з 1861-1914 рр.

Номер слайду 2

ВИБОРЧЕ ПРАВО В АВСТРІЙСЬКІЙ КОНСТИТУЦІЇ 1849 р. Правові основи австрійського парламентаризму, закладені у 1848–1849 рр. встановлювали таку виборчу процедуру:- на першому етапі виборів обиралися виборщики. На цих виборах право голосу і право бути обраним володіли усі австрійські громадяни з 24-річного віку, громадські права яких не були обмежені і які проживали у своєму виборчому окрузі не менше шести місяців. - на другому етапі виборщики таємним голосуванням обирали депутатів. Кандидатом міг бути лише той австрійський громадянин, який мав 30 років і в першому обраний виборщиком. Обраним вважався кандидат, що здобував абсолютну більшість голосів (у разі потреби могли проводитись другий і третій тури голосування.- виборче право в Австрії обмежувалося майновими цензами. Так, до 1896 р. в Австрії існували чотири курії (особливі класи, категорії виборців), кожна з яких посилала депутатів до рейхсрату абсолютно окремо від інших. Перша курія представляла великих землевласників, друга – жителів міст і фабричних селищ, третя (з 1868 р.) – членів торгово-промислових палат, а четверта – сільські громади

Номер слайду 3

Виборчі представницькі органи згідно Австрійської Конституції 1867 року. Рейхсрат складався з двох палат- органом представницької влади - рейхсрат, компетенція якого обіймала фінанси бюджет, міжнародні договори, військові справи, грошову систем), транспорт, митниці, промисловість, медицину, віросповідні відносини, права громадян, освіту тощо. До верхньої палати - палат панів - входили повнолітні принци імператорської родини, виш чиновники, представники знатних аристократичних родів. Верхня палата панів Рейхсрату не обиралась, а призначалась імператором з найвідоміших дворян імперії і верхівки духовенства; кількість її членів становила 150-170 осіб, з яких українців було лише 4 Нижня палата - палата депутатів - спершу складалася з 353 представників усіх країв імперії. Галичина та Буковина у рейхсраті мали своє численне представництво. Нижня палата депутатів Рейхсрату до 1873 р. обиралась не прямими виборами.

Номер слайду 4

Австрійський рейхстаг

Номер слайду 5

Номер слайду 6

Для обговорення загальнодержавних австро-угорських справ була створена окрема представницька установа – Делегації з 60 представників від австрійського і 60 – від угорського парламентів (по 20 від верхніх і по 40 від нижніх палат), притому окремі коронні краї мали визначену кількість представників у Делегаціях: Чехія – 10, Галичина – 7, Буковина – 1 тощо. Делегації засідали окремо і щорічно скликались імператором почергово у Відні і Будапешті; якщо Делегації не доходили згоди, кожна з них могла запропонувати скликати спільне засідання, на якому спірні питання вже не обговорювались, а відразу виносились на голосування і вирішувались більшістю голосів.

Номер слайду 7

Виборче право згідно Австрійської Конституції 1867 року- до нижньої палати своїх представників обирали місцеві сейми (до 1873 р.). Згодом запроваджувалися вибори депутатів за куріальною системою, в основу якої було покладено станово-майновий принцип. До першої курії належали великі землевласники, які платили від своїх володінь не менше 100-200 золотих ринських (корон) державного податку. Вони голосували безпосередньо за свого кандидата. - з другої курії обиралися депутати від найбільших міст. Вона складалася з буржуазних верств із певним мінімумом податку - духовенства, службовців, учителів, адвокатів, лікарів, цехових майстрів, власників майстерень та ін. Проте до виборів допускалися лише дві третини міського населення (платили більші податки), а бідніша третина мешканців міст виборчих прав позбавлялась.- третя курія - торгово-промислових палат - об'єднувала купців і фабрикантів, які голосували через своїх представників у палатах. Вони також голосували прямо в міській курії та в курії великих землевласників. --- четверта курія об'єднувала сільські громади. Так само, як і в містах, до виборів допускалися дві третини сільських жителів із тих, які платили по 8 та більше корон річного податку, а інші права голосу позбавлялися. Окрім того, голосування в курії сільських громад було двоступеневим. Отже, вибори до австрійського парламенту не були прямими та безпосередніми.

Номер слайду 8

Громади, які мали менше 500 виборців, обирали одного виборщика. Власники маєтків (двірських обшарів), які платили не менш як 50 ринських податку, ставали виборщиками без обрання. До виборів не допускалися малолітні й жінки, ті, хто отримував допомогу з публічних фондів, банкроти, засуджені. Виборче право можна було реалізовувати лише в одній громаді. Виборщика обирали усно (з голосу) абсолютною більшістю голосів. Так само усно й відкрито виборщики обирали депутата. У 1907 р. в Австрії було запроваджене загальне виборче право, яке, однак, не поширювалось на жінок, військовослужбовців і молодь, віком до 24 р.

Номер слайду 9

Поряд з урядовими органами адміністративного управління в Галичині і Буковині існували також органи крайового і місцевого самоврядування. У 1861 р. австрійський імператор Франц Йосиф І створив галицький і буковинський крайові сейми.

Номер слайду 10

У Львові і Чернівцях у 1861 р. для посилення впливу на Галичину і Буковину Франц-Йосиі І створив крайові сейми, вибори до яких були нерівними для різних соціальних груп населення: 1. до складу сейму автоматично, за посадою входили вірилісти – митрополити, єпископи і ректори університетів; 2. виборче право не було загальним. усі виборці при високому майновому цензі поділялись на 4 курії – великої власності, торгово-промислових палат, міської буржуазії і сільську, кожна з яких окремо обирала депутатів до сейму строком на 6 р. Більшість депутатів Галицького сейму були поляками, а Буковинського – румунами. Безпосередньо керував сеймом і головував на його засіданнях крайовий маршалок (Галицьким - 1 з представників польських магнатів, а Буковинським – 1 з румунських магнатів) чи його заступник (Галицьким - львівський уніатський митрополит, а Буковинським – буковинський православний митрополит), які призначались імператором.

Номер слайду 11

Виборча куріальна сеймова структура До першої курії входили великі землевласники-поміщики. Друга курія складалася з представників великої торговельно-промислової буржуазії. До третьої курії входила міська буржуазія великих міст, а також чиновники і представники вільних професій (адвокати, лікарі тощо). Якщо перші три курії обирали своїх депутатів безпосередньо, то вибори до четвертої, сільської, курії, були двоступеневими: на 500 так званих провиборців обирався один уповноважений, який мав право безпосереднього голосування. Однак через дію майнового цензу не всі селяни входили до четвертої курії, багато хто був позбавлений виборчого права. У національному відношенні більшість членів галицького крайового сейму становили поляки, а в буковинському - румуни. Представництво українців становило в середньому 10 % депутатів. Головував на засіданнях сейму крайовий маршалок або його заступник, які призначалися імператором

Номер слайду 12

Перші сеймові вибори 1904 року. Новобраний Буковинський сейм розпочав свою роботу 20 вересня 1904 року і провів усього 13 пленарних засідань. Вибори пройшли тріумфально перш за все для «Вільнодумного союзу ». У 4-й, тобто селянській, курії з 11 можливих місць «народовці» отримали перемогу в усіх 6-и українських округах.

Номер слайду 13

Депутатами Буковинського сейму в 1904 р. від народовців стали : С. Смаль-Стоцький, М. Василько,

Номер слайду 14

Є. Пігуляк. Т. Левицький. А. Малик Ф. Калитовський

Номер слайду 15

Буковинський сейм Х скликання провів чотири сесії: I. Сесія: з 10 жовтня 1904 р. до 7 листопада 1904 р. (13 засідань)II. Сесія: з 17 травня 1905 р. до 23 листопада 1905 р. (17 засідань)III. Сесія: з 16 вересня 1907 р. до 7 жовтня 1907 р. (5 засідань)IV. Сесія: з 5 жовтня 1908 р. до 31 жовтня 1908 (4 засідання)

Номер слайду 16

Сейм складався з наступних груп: посли за посадою (ЗП), послів від сільських громад (СГ), послів від великих землевласників (ВЗ), послів від міст (М), послів від торгово-промислової палати (ТПП).

pptx
Додано
16 січня 2019
Переглядів
1516
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку