Центри походження культурних рослин. Вчення М. Вавилова про центри походження культурних рослин. Значення вчення. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості.
Центри походження культурних рослин. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості
Номер слайду 2
Микола Іванович Вавилов — російський і радянський вчений-генетик, ботанік, академік АН СРСР і АН УРСР, найбільше відомий роботами з ідентифікації центрів походження культурних рослин. Присвятив своє життя вивченню і вдосконаленню сортів пшениці, зернових та інших хлібних культур, які годують населення всього світу. Найбільшим відкриттям Миколи Вавилова є теорія імунітету рослин. Без знань цієї теорії не обходиться сьогодні жоден в світі селекціонер. Варто відзначити, що вченого дуже турбувала проблема голоду в світі. Він вважав, що за допомогою генетики та селекції можна перемогти голод, виводячи нові сорти культурних рослин. З цією метою генетик Микола Вавилов об’їздив багато країн, шукаючи місця походжень культурних рослин. У підсумку він зібрав унікальну колекцію бульб і насіння. Якби сталося так, що в світі зникли б всі харчові рослини, то рослинництво можна було б з легкістю відновити за допомогою колекції Вавилова. Завдяки Вавилову було створено багато Інститутів зернового господарства в різних частинах СРСР, а також Інститутів різних субтропічних культур і культур овочівництва, продовольства. Він створив свою школу генетиків рослинників і селекціонерів.
Номер слайду 3
Центральноамериканський центр(Південна Мексика і острови Карибського моря)Кукурудзи; Авокадо;Гарбуз;Перець овочевий;Квасоля;Соняшник;Тютюн.
Номер слайду 4
Мак;Рис;Гречка;Манго;Огірок;Базилік;Баклажан;Цукрова тростина. Південноазіатський центр(Тропічна Індія, Індокитай, Південний Китай, острови Південно-Східної Азії)
Номер слайду 5
Середньоазіатський центр(Мала і Середня Азія, Кавказ, Іран, Афганістан, Північно-Західна Індія) Диня;Часник;Абрикос;Мигдаль;Яблуко;Інжир;Груша;Цибуля;Гранат
Номер слайду 6
Середземноморський центр(Країни, розташовані по узбережжю Середземного моря)Виноград;М'ята;Капуста;Кріп;Овес;Буряк;Хрін;Олива.
Номер слайду 7
Ефіопський (Абісинський) центр(Аббісінське нагір'я, частина Аравійського півострову)Кавун;Бавовник;Кава;Сорго.
Номер слайду 8
Китайський центр(Центральний і Східний Китай, Японія, Корея, Тайвань)Просо;Апельсин;Шовковиця;Лимонник;Мандарин;Хурма;Соя
Номер слайду 9
Картопля;Томати;Ананас;Арахіс. Південноамериканський центр(Частина Анд уздовж узбережжя Південної Америки)
Номер слайду 10
Передньоазіатський центр. Барбарис;Фундук;Горох;Пшениця;Жито;Льон;Шпинат;Айва
Номер слайду 11
Явище гомологічних рядів спадкової мінливостіНа початку XX століття М. І. Вавилов досліджував мінливість ознак у кількох родів злаків. Він звернув увагу на те, що у представників різних родів мінливість ознак відбувається схожим чином. Якщо в одному роді є карликові форми або форми з довгою остю, то ці ж варіанти можна буде виявити і в інших родах. Таких ознак було багато, і вони утворювали цілі послідовності тотожних варіантів мінливості. Власне, саме це явище на той час було вже відоме. Його, наприклад, описував у своїй роботі ще Ч. Дарвін, посилаючись на більш ранні дослідження інших учених. Але М. І. Вавилов уперше сформулював його у вигляді окремого закону гомологічних рядів мінливості і дав генетичне пояснення цьому явищу. Формулювання цього закону є таким: «Генетично близькі роди і види мають схожі ряди спадкової мінливості. Знаючи, які існують форми в одного виду, можна передбачити існування таких самих форм у інших, споріднених із ним, видів і родів». Він уважав, що наявність таких рядів мінливості у споріднених родів є наслідком їх походження від спільного предка. Цей предок передав своїм нащадкам дуже схожі набори генів, кожний із яких може змінюватися тільки в певних межах. Тому мінливість у споріднених систематичних груп є схожою. І чим більша спорідненість, тим більш схожі ряди мінливості.
Номер слайду 12
Одомашнення культурних рослин. Одомашнення - це процес змін популяцій рослин або тварин, завдяки якому вони стають пристосованими до утримання в неволі й використання їх людиною. Одомашнення відбувається з метою отримання від рослин і тварин продуктів харчування, промислової продукції (шкіра, волокно тощо) або в інших цілях (транспорт, охорона та ін.). Більша частина видів була одомашнена в період від 2 до 12 тисяч років тому. Одомашнення рослин людиною відбувалося незалежно в різних регіонах нашої планети. І всі ці регіони мали певні особливості. Крім сприятливих кліматичних умов, потрібна була ще наявність деяких видів рослин із досить великими плодами й достатня кількість населення та певні соціальні умови для можливості утворення осілих поселень. Наприклад, клімат певних регіонів Австралії є дуже сприятливим для вирощування зернових. Але всі австралійські види злаків мають дуже дрібне насіння. І вирощувати їх для отримання зерна немає сенсу. А от після привезення в цю країну зерна злаків із Європи ситуація змінилася, і Австралія стала одним зі світових лідерів із виробництва зерна.
Номер слайду 13
У висновок хочу сказати, що в наш час у землеробстві використовується 1,5 тис. видів культурних рослин. Сучасний вигляд цієї галузі людської діяльності - це результат досвіду кількох тисячоліть, протягом яких землероби окультурювали корисні рослини, виводили їх нові сорти і гібриди. Розширювалися площі і географія вирощування культурних рослин.