Презентація на тему Цифрова трансформація охорони здоров'я

Цифроватрансформація. Лекція 3охорониздоров’я

План1. Цифрова трансформація охорони здоров’я України.2. Європейській досвід цифрової трансформації охорони здоров’я. Ключові документи ВООЗ з цифрової охорони здоров’я в Європейському регіоні.3. Інформаційна екосистема електронної охорони здоров’я.4. Електронна система охорони здоров’я. Базові реєстри країни та сфери здоров’я.

1. Електронна охорона здоров’я (е-здоров’я, e. Health) — система взаємоприйнятних інформаційних відносин усіх суб’єктів сфери охорони здоров’я, які базуються на використанні методів, заходів та технологій із застосуванням цифрового середовища, у тому числі інформаційно-комунікаційних технологій, спрямованих на підтримку сфери охорони здоров’я. Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) — інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління інформацією про охорону здоров’я, у тому числі медичною інформацією, шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база

За останні роки відбуваються суттєві системні зрушення та цифрові трансформації в охороні здоров’я України. Зокрема, серед основних нормативно-правових актів, які регулюють цифрові трансформації в сфері охорони здоров’я, є: Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров'я”, Закон України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”, Концепція розвитку електронної охорони здоров’я, яку схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 р. № 1671,постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411 “Деякі питання електронної системи охорони здоров’я” тощо.

Перейдіть за посиланням ehealth.gov.uahttps://moz.gov.ua/uk/cifrova-transformaciya-ohoroni-zdorov-ya-2

у 2016 році Кабінетом Міністрів України було схвалено Концепцію реформи фінансування системи охорони здоров’я, метою якої була докорінна зміна підходів до оцінки якості надання медичної допомоги, ролі пацієнта та зміни моделі фінансування. Розпочата реформа базується на необхідності широкого використання інформаційних технологій. Важливим інструментом реформування постає розбудова сучасної електронної системи охорони здоров’я, що дає змогу поступово підвищувати ефективність та прозорість у сфері охорони здоров'я. У цій Концепції вперше закладені положення щодо можливостей електронної системи охорони здоров’я, що дозволяє реалізувати принцип «гроші ходять за пацієнтом», а сама система охорони здоров’я стає пацієнтоцентричною.

Прийнято Закон України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”, постанову Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411 “Деякі питання електронної системи охорони здоров’я”, низку підзаконних нормативно-правових актів, в яких електронна система охорони здоров’я і цифрові інструменти визначені як засадничі для розвитку сфери. На сьогодні електронна система охорони здоров’я забезпечує укладення електронних декларацій із сімейними лікарями, виписку електронних рецептів та електронних направлень, ведення електронних медичних записів, формування електронних медичних висновків тощо.

У 2020 році Кабінетом Міністрів України схвалено п’ятирічну Концепцію розвитку електронної охорони здоров’я. У цій Концепції було проаналізовано сучасний стан цифрових трансформацій в охороні здоров'я, визначено проблеми, які потребують уваги, шляхи і способи їх розв'язання,Менш ніж через рік було прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 р. № 1175 , яким затверджено План заходів щодо реалізації Концепції розвитку електронної охорони здоров’я. У документі визначено основні кроки для розвитку електронної системи охорони здоров’я на виконання Концепції. План розраховано на період до 2025 року. 

Відповідно до Концепції розвитку електронної охорони здоров'я головною метою е-здоров'я (електронного здоров’я): підвищення якості та доступності медичних послуг, розширення прав і можливостей пацієнтів, забезпечення їх безперервної медичної допомоги та безпеки, підвищення ефективності управління та використання ресурсів, високий рівень поінформованості населення щодо питань здорового способу життя, профілактики захворювань та доступу до медичної допомоги. 

Компоненти системи: Ключова інформаційно-комунікаційна системаІнші інформаційно-комунікаційні системи. Телемедицина. Комплекси даних та інформаціїМедичне законодавствоІнші цифрові сервіси

На сьогоднішній день екосистема е-здоров'я в Україні представляє собою складну систему взаємодіючих на різних рівнях електронних та програмних продуктів. Ключова інформаційно-комунікаційна система:1) Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) ЕСОЗ складається з двох компонентів:центральна база даних (ЦБД) — інформаційно-комунікаційна система, яка містить передбачені цим Порядком реєстри, програмні модулі, електронну медичну інформаційно-аналітичну системуа також забезпечує можливість створення, перегляду, обміну інформацією та документами між реєстрами, державними електронними інформаційними ресурсами, електронними медичними інформаційними системами.електронні медичні інформаційні системи (МІС) — інформаційно-комунікаційні системи, які забезпечують функціонування електронних кабінетів користувачів, автоматизацію їх роботи, створення, перегляд інформації, обмін інформацією в електронній формі, зокрема із центральною базою даних (у разі підключення).

2) електронна система управління запасами лікарських засобів та медичних виробів (e-Stock) — інформаційно-комунікаційна система, яка включає сукупність технічних і програмних засобів, призначених для забезпечення відстеження прозорості кількісної оцінки, планування потреби у товарах, стандартизації методів отримання достовірної та повної інформації, а також підвищення її якості та швидкості отримання і обробки з використанням сучасних методів обміну інформацією;3) інформаційно-аналітична система “Med. Data” — інформаційно-аналітична система, яка дає змогу проводити комплексний аналіз даних щодо стану закупівель і моніторингу даних щодо забезпеченості адміністративно-територіальних одиниць товарами та послугами, закупленими за рахунок бюджетних коштів та/або з інших не заборонених законодавством джерел фінансування, а також лікарськими засобами, медичними виробами…4) електронна система безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я (БПР) – державна інформаційно-комунікаційна система, що включає інформаційні технології, технічні і програмні засоби для обробки даних та іншої інформації щодо безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я;5) єдина державна інформаційна система трансплантації (ЄДІСТ) – це система, завданням якої є визначення пар донор-реципієнт, ефективне та оперативне забезпечення учасників національної системи органної трансплантації інформацією щодо потенційних донорів анатомічних матеріалів людини, наявних анатомічних матеріалів людини…

6) електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) – це система, що виконує збір даних про інфекційні, бактеріальні, професійні захворювання; окрім цього, про демографічну, географічну інформацію, лабораторний аналіз, відстеження проби, епідеміологічний аналіз, клінічну інформацію.7) інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ) – комплекс засобів, який дає змогу автоматизувати роботу суб'єктів господарювання, що здійснюють профілактику, діагностику та лікування СЗХ, реєстрацію та облік пацієнтів із СЗХ..

3. Телемедицина – це комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються для надання пацієнтам медичної та/або реабілітаційної допомоги методами і засобами телемедицини в дистанційний спосіб та є складовою електронної охорони здоров’я.4. Комплекси даних та інформації: Дашборди – це інструмент для візуалізації та аналізу інформації, який можна формувати у вигляді аналітичних панелей, інфографіки, звітів, що будуть доступні для завантаження та обробки. Наприклад: легко можна знайти електронну карту місць надання первинної медичної допомоги — https://cutt.ly/W03 Qbs. U. Дашборд дозволяє знайти найближчий до вас медзаклад, який надає первинну допомогу.5. Медичне законодавство – складова медичного права, що вивчає нормативно-правові акти, які регулюють суспільні громадські відносини у сфері охорони здоров’я. 6. Інші цифрові сервіси, мета яких забезпечити доступність медичних послуг, підвищити якість та зручність взаємодії медичних працівників, пацієнтів і інших учасників медичного середовища.

Переваги електронної охорони здоров'я • Підвищення ефективності сфери охорони здоров’я, забезпечення її прозорості та запобігання корупції, що дозволяє медичним працівникам, пацієнтам та іншим учасникам медичного середовища швидко та своєчасно отримувати інформацію про діяльність сфери охорони здоров’я.• Забезпечення збору повної та уніфікованої медичної інформації про пацієнта в єдину базу даних, що допомагає лікарям уникнути паперової роботи, втрати або дублювання інформації, а також витрат зайвих ресурсів та часу. Електронна охорона здоров’я забезпечує перехід від паперових форм до електронних записів.

2. Європейський досвід цифрової трансформації охорони здоров'я. Цифрова охорона здоров’я (Digital health) – галузь знань та практичної діяльності, пов’язана з розробкою та використанням цифрових технологій для покращення здоров’я. З визначенням ВООЗ, «цифрова охорона здоров’я» розширює поняття «електронної охорони здоров’я» з метою охоплення користувачів цифрових технологій, що мають ширший набір інтелектуальних та мережевих пристроїв. У квітні 2018 року ЄК було опубліковано «Повідомлення до Європейського парламенту, Ради, Європейського економічного та соціального комітету та Комітету регіонів: щодо забезпечення можливості цифрової трансформації охорони здоров’я та догляду на Єдиному Цифровому Ринку; розширення можливостей громадян і побудову більш здорового суспільства». Документ надає вичерпний огляд попередніх дій, вжитих для стимулювання та розвитку цифровізації охорони здоров’я

Європейська комісія взяла на себе низку зобов’язань щодо подальшої цифрової трансформації, а саме: Розробку загальноєвропейських стандартів якості, надійності та кібербезпеки даних, які надають громадянам безпечний доступ до повного електронного запису їхніх особистих даних про здоров’я. Загальноєвропейську стандартизацію електронних медичних записів (EHRs). Покращення сумісності завдяки відкритим форматам обміну. ЄК також підкреслила необхідність брати до уваги нові технології, такі як блокчейн, інноваційне управління ідентифікацією та механізми сертифікації відповідно до положень Загального регламенту захисту даних (GDPR).

ЄК також розробила низку політик і законів, які підтримують цифрову трансформацію, а саме: Загальний Pегламент Захисту Даних (GDPR, дійсний з 2018) встановлює права громадян на доступ до всіх їхніх персональних даних, у тому числі даних про здоров’я, і забезпечує правову базу для захисту та обробки персональних даних (Європейський парламент та Рада Євросоюзу, 2016). Закон про кібербезпеку 2019 року посилив можливості Агентства ЄС з мережевої та інформаційної безпеки (ENISA) допомагати державам-членам протистояти загрозам кібербезпеці та створити систему сертифікації кібербезпеки для всього ЄС (Агентство Європейського Союзу з кібербезпеки, 2019). Новий Регламент щодо медичних пристроїв (MDR) має на меті посилити суворіші процеси клінічної оцінки, а також безпеку, класифікацію та ефективність медичних пристроїв як вимоги до їх продажу в ЄС. Документ мав набрати чинності в травні 2020 року, проте перенесено на рік через COVID-19 (Європейське агентство з лікарських засобів, 2020).Європейський простір даних про здоров'я (EHDS) запропонований у 2020 році як частина охорони здоров'я ЄС, спрямований на створення безпечного та конфіденційного середовища для обміну даними про здоров'я та доступу до них за межами Європи. Його цілі включають сприяння дослідженням, персоналізованій медицині та інноваціям у охороні здоров'я (Європейська комісія, 2020).

Ключові документи ВООЗ щодо цифровізації в Європейському регіоніРегіональний план дій у сфері цифрової охорони здоров'я на 2023 – 2030 рр. (Україна у співавторстві), який обговорювався на 72-й сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ, описує як Європейське регіональне бюро ВООЗ підтримуватиме країни у використанні та розширенні їх цифрової трансформації для покращення здоров'я та відповідно до їхніх потреб в охороні здоров'я, повністю поважатиме цінності справедливості, солідарності та прав людини. Регіональний план фокусується на розвитку цифрової охорони здоров'я, що є галуззю знань та практичної діяльності, пов'язаною з розробкою та використанням цифрових технологій для покращення здоров'я. Керівними принципами цього плану дій є: розміщення людини в центрі надійної медичної допомоги, яка надається цифровим способом (пацієнтоорієнтований підхід);розуміння проблем системи охорони здоров'я, включаючи потреби та тенденції даної галузі, а також визнання потреб та очікувань громадян та працівників охорони здоров'я; визнання необхідності прийняття політичних рішень на основі даних, доказів і отриманих уроків; використання цифрової трансформації для перегляду майбутнього систем охорони здоров'я;визнання того, що інституціоналізація цифрової охорони здоров'я потребує довгострокових зобов'язань та комплексного підходу до догляду.

Регіональний план дій у сфері цифрової охорони здоров’я визначає, що орієнтовані на людей цифрові рішення за належного використання можуть сприяти державам-членам досягти Цілей сталого розвитку, пов’язаних зі здоров’ям, до 2030 року. План забезпечує основу, яка закликає держави-члени сприяти цифровізації своїх сфер охорони здоров’я за допомогою чотирьох стратегічних пріоритетів, а саме: Стратегічний пріоритет 1 – встановлення норм, розробка науково-обґрунтованих технічних рекомендацій і формулювання напрямів для підтримки прийняття рішень у сфері цифрової охорони здоров’я. Стратегічний пріоритет 2 – підвищення потенціалу країни для кращого управління цифровою трансформацією у сфері охорони здоров’я та підвищення цифрової медичної грамотності. Стратегічний пріоритет 3 – створення мереж і сприяння діалогу та обміну знаннями для сприяння взаємодії між партнерами, зацікавленими сторонами та широким загалом для керування інноваціями у сфері цифрової охорони здоров’я. Стратегічний пріоритет 4 – проведення пошуку та аналізу для визначення орієнтованих на пацієнта рішень, які можна масштабувати на рівні країни чи регіону для формування громадського здоров’я та системи охорони здоров’я в цифрову еру.

3. Інформаційна екосистема електронної охорони здоров'я УкраїниІнформаційно-комунікаційна система – сукупність інформаційних та електронних комунікаційних систем, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. До системи належать:Інформаційні (автоматизовані) системи – організаційно-технічні системи, в яких реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів. Електронні комунікаційні системи – сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обміну інформацією шляхом передавання, випромінювання та/або приймання її у вигляді сигналів, знаків, звуків, рухомих або нерухомих зображень чи в інший спосіб.Інформаційні комунікаційні системи електронної охорони здоров’я (е-здоров’я) – це перелік цілої низки електронних інформаційних та програмних продуктів/систем, які забезпечують ефективну роботу е-здоров’я та є її невід’ємною частиною.

Україна є визнаним лідером у сфері розроблення програмного забезпечення та має позитивний досвід щодо впровадження електронного урядування та державних електронних послуг, що створює сприятливі умови для розроблення і реалізації технічних рішень у сфері охорони здоров’я. Об’єднання інструментів та послуг, які використовують інформаційно-комунікаційні технології для профілактики, діагностики, лікування, моніторингу та управління здоров’ям та способом життя, є джерелом інновацій в:організації процесів охорони здоров’я;покращенні доступу та ефективного використання медичної допомоги і ресурсів;якості обслуговування та задоволенні пацієнта;підвищенні відповідності стандартам та загальній ефективності сфери охорони здоров’я;побудові нових підходів до комунікації та співпраці;підвищенні захисту інформації про пацієнта;задоволенні освітніх, викладацьких та дослідницьких потреб.

Інформаційно-комунікаційні системи е-здоров’я До переліку інформаційних та електронних комунікаційних систем е-здоров’я входять: Діючі: Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) складається з двох компонентів: Центральна база даних (ЦБД) (до неї входять також система “Централь 103”, Інформаційна система НСЗУ) – забезпечує можливість створення, перегляду, обміну інформацією та документами між реєстрами, державними електронними інформаційними ресурсами, електронними медичними інформаційними системами (МІС);Медичні інформаційні системи (МІС)   е-Stock – система управління запасами лікарських засобів та медичних виробів. Med. Data – інформаційно-аналітична система, функціональність якої дозволяє відображати рух вакцини між складами та закладами різних рівнів, а також вести управлінський облік залишків вакцини від COVID-19. Електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН)  Інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ)Єдина державна інформаційна система трансплантації (ЄДІСТ)Електронна система безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я (БПР)Єдиний вебпортал вакантних посад у державних та комунальних закладах охорони здоров’я та інші. У процесі запуску:єКров – інформаційно-комунікаційна система донорства крові.

Виклики для розвитку інформаційно-комунікаційних систем Окрім досягнень у сфері інформатизації охорони здоров'я сьогодні наявний ряд викликів і завдань. Електронна охорона здоров’я також характеризується:недостатністю фахових спеціалістів для автоматизації та управління змінами;недостатністю комп’ютерного та мережевого обладнання в закладах охорони здоров’я;необхідністю сталого фінансового забезпечення;недостатністю рівня комп’ютеризації та забезпечення швидкісного підключення до Інтернету;недостатністю цифрової компетентності медичних працівників.

Електронна система охорони здоров’я. Відповідно до статті 3 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я” (далі – Основи про охорону здоров'я) електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) – інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління інформацією про охорону здоров’я, у тому числі медичною інформацією, шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (API). На офіційних сайтах та у нормативних документах, медіа, у розмовах її ще називають e. Health, що не є коректним, бо e. Health – це електронна охорона здоров'я.

Основна мета:реалізувати права пацієнта на отримання інформації та управління інформацією про стан здоров'я та можливість використання цифрових сервісів;забезпечити можливість створення, перегляду, обміну медичною інформацією та документами між медичними, фармацевтичними працівниками, фахівцями з реабілітації, пацієнтами, учасниками медичних процесів; створити можливість працювати без паперів, здійснити перехід до електронного обліку;забезпечити прозорість фінансування системи охорони здоров'я для реалізації державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення та ін.; сформувати сприятливе середовище для створення нових електронних сервісів;сприяти розвитку ІТ-ринку у сфері охорони здоровʼя;створити простір для інновацій в медицині.

Компоненти ЕСОЗ та переваги її архітектури. Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) – це велика система (за деякими оцінками – найбільша в Україні), яка складається із двох компонентів, а саме: Центральної бази даних (ЦБД)Електронних медичних інформаційних систем (МІС)Центральна база даних (ЦБД) – компонент, який належить державі. Містить основні програмні модулі та реєстри, які забезпечують можливість управління, збереження та обміну інформацією та документами в сфері охорони здоров’я. ЦБД також забезпечує можливість обміну інформацією та документами між реєстрами в самій ЦБД та іншими реєстрами в сфері охорони здоров’я, державними електронними інформаційними ресурсами інших органів влади, електронними медичними інформаційними системами. Електронні медичні інформаційні системи (МІС) – узагальнена назва цілої низки приватних програмних продуктів (систем), які дають можливість автоматизувати роботу суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я, створювати, переглядати, обмінюватися інформацією в електронній формі. Це спеціалізоване програмне забезпечення дозволяє взаємодіяти з ЦБД (у разі підключення). 

Технічна архітектура ЕСОЗ передбачає двокомпонентну систему з єдиною центральною базою даних, яка належить державі, та множиною бізнесових електронних медичних інформаційних систем (рис. 1). При цьому держава встановлює правила та стандарти ЕСОЗ, гарантує безпеку системи, а бізнес відповідальний за надання сервісів користувачам (пацієнти, лікарі, фармацевти та фахівці з фармацевтичною освітою, керівники закладів охорони здоров’я, аптечних закладів тощо). 

Інструменти ЕСОЗЗавдяки створенню та функціонуванню ЕСОЗ вдалося реалізувати впровадження таких інструментів та сервісів:електронні медичні записи, сукупність яких становить електронну медичну картку пацієнта; декларації з сімейним лікарем;електронні направлення;електронні рецепти;плани лікування;медичні висновки про народження та послуга єМалятко;     медичні висновки про тимчасову непрацездатність та е-лікарняні;модуль імунізації та COVID-сертифікати;облік реабілітаційних втручань та МКФ та ін.

Користувачі ЕСОЗЕСОЗ об’єднує сьогодні десятки мільйони пацієнтів, сотні тисяч працівників сфери охорони здоров'я, десятки операторів медичних інформаційних систем.  Є три основні групи користувачів в ЕСОЗ (станом на червень 2024 року):пацієнти (зареєстровано 35 млн осіб);медичні, фармацевтичні працівники, фахівці з реабілітації (понад 430 тисяч активних користувачів);заклади охорони здоров'я (понад 19 тисяч державних, комунальних та приватних закладів).

Базові реєстри країни та сфери охорони здоров’я. З січня 2022 року набрав чинності Закон України «Про публічні електронні реєстри», який є наступним кроком введення депаперизації і яким передбачено 7 базових державних реєстрів, з яких всі інші мають отримувати дані. До базових реєстрів належать реєстри, що забезпечують одноразовий збір інформації про об’єкт реєстру (його правовий статус) з метою багаторазового використання як юридично обов’язкової, достовірної та актуальної інформації про такий об’єкт реєстру (його правовий статус) в інших реєстрах та/або національних електронних інформаційних ресурсах під час провадження дозвільної діяльності, надання адміністративних, соціальних та інших публічних послуг, провадження іншої управлінської діяльності та здійснення державного регулювання, вичерпний перелік яких встановлюється цим Законом.

До базових реєстрів відносяться:Єдиний державний демографічний реєстр;Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;Державний земельний кадастр;Єдиний державний реєстр транспортних засобів;Реєстр будівель та споруд;Єдиний державний реєстр адрес;Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Основною метою створення реєстрів охорони здоров'я є збір та забезпечення доступу до актуальної та повної інформації про здоров'я нації, сприяння розвитку ефективної медичної допомоги та удосконалення сфери охорони здоров'я. Реєстри допомагають організувати та покращити медичну статистику, дослідження та аналітику, що, своєю чергою, дає змогу забезпечити своєчасне та ефективне прийняття управлінських рішень. У процесі трансформації системи охорони здоров’я та здійснення переходу до електронного документообігу кількість реєстрів у медичній сфері збільшилась. Останньою  інвентаризацією наявних реєстрів в сфері охорони здоров’я було виявлено 46 унікальних реєстрів. 

Реєстри охорони здоров'я можна класифікувати за різними критеріямиза типом даних, які містяться в реєстрі, наприклад, реєстр медичних працівників, реєстр пацієнтів, реєстр лікарських засобів та інші;за місцем розміщення – реєстри центральної бази даних ЕСОЗ та інші;за власником – приватні та державні;за доступом для користувачів – відкриті та закриті; за способом використання – реєстри, що використовуються для моніторингу та аналізу показників охорони здоров'я, для статистичного аналізу, для планування медичних послуг та їх фінансування, для перевірки чинної ліцензії (ліцензійні реєстри) тощо. 

Приклад переліку реєстрів, які входять до ЦБД Реєстри центральної бази даних ЕСОЗ: Реєстр пацієнтів, що містить інформацію про пацієнтів;Реєстр декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, що містить записи про декларації, внесені до зазначеного реєстру;Реєстр суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я, що містить інформацію про заклади охорони здоров’я, фізичних осіб - підприємців, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та лабораторії, які уклали або мають намір подати заяву про укладення договору за програмою медичних гарантій або залучені надавачами медичних послуг до надання медичних послуг;Реєстр медичних спеціалістів, що містить інформацію про осіб, які надають медичну та/або реабілітаційну допомогу;Реєстр медичних працівників, що містить інформацію про професійно підготовлених осіб, які відповідно до законодавства мають право здійснювати медичне обслуговування;Реєстр медичних записів, записів про направлення та рецептів;Реєстр медичних висновків інші реєстри, набір даних в яких визначається НСЗУ. Розпорядники реєстрів та володільці їх відомостей, перелік відомостей, що вноситься до них, а також порядок їх ведення затверджуються МОЗ.

Центральна база даних має сумісність та електронну взаємодію в установленому законодавством порядку з іншими реєстрами, зокрема з:Єдиним державним демографічним реєстром;Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;Державним реєстром актів цивільного стану громадян;Державним реєстром фізичних осіб – платників податків;Інформаційними системами Мінсоцполітики;Єдиною державною електронною базою з питань освіти;Єдиним державним реєстром Міністерства внутрішніх справ;Інформаційно-аналітичною платформою електронної верифікації та моніторингу;Державним реєстром лікарських засобів;іншими ресурсами, які зазначені у нормативно-правових актах, що регламентують взаємодію державних електронних інформаційних ресурсів.

Як працює Електронна система охорони здоров'яhttps://www.youtube.com/watch?v=l77j3 MIDHEg

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!