Презентація "День памяті жертв фашизму"

Немає такої країни, яка б виграла від правління нацистів, немає такої нації, яка б збагатилася матеріально або духовно в результаті їх володарювання.

Найстрашніша ідеологія – та, яка робить людину винуватою від народження тільки за кров, яка тече в її жилах. Ідеологія нацизму принесла руйнування як тим, хто її вигодував, так і тим, хто їй протистояв. Півстоліття тому величезну нацистську машину вдалося зупинити і зруйнувати. Солдати різних національностей билися пліч-о-пліч. і перемогли.

У Міжнародний день пам’яті в кожній країні, яка прийняла участь у Другій світовій війні скасовуються усі розважальні заходи, урочистості, що випадають на цю дату. У цей день прийнято відвідувати пам’ятники, меморіали, кладовища. У багатьох країнах у цей день прийнято доглядати за безіменними, покинутими могилами.

Україна входить до числа країн, найбільш постраждалих від фашизму в роки Другої світової війни – як від воєнних дій, так і від військових злочинів. Прямі втрати населення – вбиті та померлі від поранень або голоду, зниклі безвісти – складають понад 8 мільйонів осіб. Війна прийшла на українські землі 1 вересня 1939 року – разом із першими німецькими бомбами, що впали на Львів та інші міста, а залишила їх 28 жовтня 1944 року.

Незважаючи на те, що Україна належала до східноєвропейського театру війни, українці воювали по всьому світу. Український слід залишився на полях головних битв на інших фронтах Другої світової війни. Українці були мобілізовані або долучилися добровільно до більшості головних світових армій, що протистояли фашизму.

У кожній країні світу та майже у кожному місті України встановлені пам’ятники, меморіали , пов’язані з жертвами фашизму в Україні — вони допомагають вшанувати пам'ять відповідно до традиційного підходу, шануючи минуле гідно й із глибоким змістом.

Бабин Яр - урочище на північно-західній околиці Києва, між Лук'янівкою та Сирцем. Це місце стало всесвітньо відомим через масові розстріли, переважно євреїв, здійснених німецькими окупантами у 1941-1943 роках під час Другої світової війни. Усього було розстріляно понад 100-150 тисяч людей. Тут розташований історико-меморіальний заповідник та запланований меморіал Голокосту. Пам'ятник жертвам Бабиного Яру. Менора – пам'ятник розстріляним євреям. Пам'ятник дітям, розстріляним у Бабиному Яру

Пам’ятник «Дерево життя» («Менора») у Дробицькому Яру. На камені, розташованому всередині кільця, трьома мовами (іврит, українська, латина) напис: «Тут місце, де мертві вчать живих»Дробицький Яр — урочище поблизу Харкова, яке стало свідком трагедії Голокосту — систематичних і масових розстрілів 1941–1942 років. Німецькі нацисти організували для євреїв та ромів гетто на східній околиці міста. Невдовзі всіх із цього гетто вбили. Людей гнали групами до 300 осіб до Дробицького Яру й там розстрілювали. Утім, нацисти не витрачали куль на дітей, а просто кидали їх до урочища живими… Усього тут були вбиті від 16 до 19 тисяч осіб. 

Під час гітлерівської окупації міста Рівне в районі нинішньої вулиці Білої розташовувався найбільший із трьох концтаборів, де загинуло близько 82 тисяч громадян. На цьому місці у 1968 році відкрито меморіал “Жертвам фашизму”.

Пам’ятний знак «Жертвам фашизму» був споруджений у 1996 році в Житомирі як нагадування про знищених на цьому місці мирних громадян і військовополонених. Тут, на околиці міста, з січня 1941-го до листопада 1943 року перебував нацистський концентраційний табір «Шталаг - 358».

Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю мільйонів невинних людей, які стали жертвами фашизму. Цей день нагадує нам, що зло, байдужість і ненависть не мають права на відродження у світі. Наш обов’язок — берегти правду про ті страшні події, передавати її дітям і онукам. Вічна пам'ять загиблим і шана живим, які пронесли крізь життя біль тих років. Нехай пам'ять про жертв стане нашою силою й об’єднає нас у творенні світу без війни та насильства.

Враховуючи воєнно-політичну ситуацію, коли Україна знову зазнає військового вторгнення і гинуть наші солдати, утвердження у суспільній свідомості ідеалів миру стає як ніколи актуальним.Єдність перед обличчям ворога має стати усвідомленою необхідністю, що і є запорукою перемоги.