ПЛАН 1) Перші успіхи діяльності Міністерства закордонних справ УРСР на міжнародній арені; 2) Діяльність Міністерства закордонних справ УРСР в 50 – 60-х роках; 3) Діяльність Міністерства закордонних справ УРСР в 70 – 80-х роках; 4) Новий історичний етап у діяльності української дипломатії (16 липня 1990 р.); 5) Висновок ; 6) Список використаної літератури.
Повоєнний період відкрив нову сторінку міжнародних культурних і наукових зв'язків УРСР із зарубіжними країнами. Верховна Рада УРСР законом від 5 березня 1944р.створила республі- канський Народний комісаріат закордонних справ Діяльність Міністерства закордонних справ УРСР зосереджувалася здебільшого у багатосторонній дипломатії шляхом участі в міжнародних міжурядових організаціях 1 лютого 1944 р. Верховна Рада СРСР видала закон «Про надання Союзним Республікам повноважень у галузі зовнішніх відносин та про перетворення у зв’язку з цим Народного Комісаріату Закордонних Справ із загальносоюзного в союзнореспубліканський народний комісаріат».
- у липні 1946 р. Ураїнська дипломатія бере участь у Паризькій мирній конференції, у лютому 1947 р. укладає мирні договори з Італією, Румунією, Угорщиною, Болгарією та Фінляндіє; -Україна 1947 р. вступає до Всесвітньої організації охорони здоров’я; -1947 р. —Всесвітнього поштового союзу, -1948 р. — Всесвітньої метеорологічної організації; - 1954 р.— ЮНЕСКО та Міжнародної організації праці (МОП); - 1956 р.—Європейської економічної комісії; -1957 р. — Міжнародного агентства з питань атомної енергії (МАГАТЕ). 50- 60-х роках представники УРСР працювали у 16 міжнародних організаціях, підписали 60 міжнародних договорів, угод і конвенцій -у 1945 р. Українська РСР стає членом Міжнародного Суду; - в 1946 р. - Всесвітньої організації охорони здоров‘я;
В У 1968—1969 рр. українська дипломатія взяла участь у Віденській конференції з кодифікації права міжнародних договорів. Україна стає учасником Договору про принципи діяльності держав у дослідженні та використанні космічного простору (1967р.). Українська дипломатія зробила вагомий внесок в успішне проведення Наради з безпеки і співробітництва в Європі.,підписання в 1975 р. в Хельсінкі Заключного акта Наради, в якому зафіксовані основоположні принципи взаємовідносин між державами. В 1971 р. представники української дипломатії підписали Угоду про заборону розміщення зброї масового знищення на дні морів та океанів
Новий історичний етап у розвитку української дипломатії розпочався 16 липня 1990 року, коли Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України Пам'ятна монета в честь Декларації про державний суверентітет України У Декларації зазначається, що Україна "як суб'єкт міжнародного права здійснює безпосередні зносини з іншими державами, укладає з ними договори, обмінюється дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами, бере участь у діяльності міжнародних організацій...". Україна "виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування, активно сприяє зміцненню загального миру і міжнародної безпеки, безпосередньо бере участь у загальноєвропейському процесі та європейських структурах".
Після прийняття історичного Акту про незалежність України 24 серпня 1991 року перед Міністерством закордонних справ постали цілком нові завдання, пов'язані з визнанням України міжнародним співтовариством, встановленням дипломатичних відносин, створення ефективної мережі власних дипломатичних і консульських представництв, розбудовою повноцінних двосторонніх відносин з зарубіжними країнами, набуттям членства і утвердженням в провідних міжнародних організаціях. За перші роки незалежності Україну визнало понад 170 зарубіжних країн. Практично з усіма ними встановлені дипломатичні відносини та активно розвивається двостороннє співробітництво .
Міністерство закордонних справ УРСР очолювали: 1)Олександр КОРНІЙЧУК (лютий - липень 1944 року) 2)Дмитро МАНУЇЛЬСЬКИЙ (1944 - 1952 роки) 3)Анатолій БАРАНОВСЬКИЙ (10 червня 1952 року - 17 червня 1953 року) 4)Лука ПАЛАМАРЧУК (11 травня 1954 року - 13 серпня 1965 року) 5)Дмитро БІЛОКОЛОС (16 березня 1966 року - 11 червня 1970 року)
Незважаючи на обмеженість суверенітету України у міжнародних відносинах 1945—1990 рр., можна стверджувати, що участь республіки у діяльності міжнародних організацій дала їй змогу долучитися до світового досвіду ведення дипломатії та участі у вирішенні міжнародних проблем. На січень 1990 р. Україна була учасницею 160 міжнародних договорів, і це створило належні умови для її подальшої співпраці з низки політичних, економічних, гуманітарних, правових та інших питань.