До методів дослідження, з якими школярі ознайомлюються вже у 1-му класі, належить дослід. Досліди є більш складною формою вивчення природи, оскільки передбачають визначення у штучних умовах особливостей об'єктів; створення спеціально підготовлених умов для їх проведення; формування вміння зіставляти явища і процеси, за якими спостерігають під час досліду, з тим, що відбувається у природних умовах , робити висновки і узагальнення.
«…на чолі початкової школи повинно стояти природознавство, як джерело найпотрібнішого наукового знання, як найкраща дисципліна розуму, що призвичаює дитину до пильних спостережень, до послідовних висновків, як предмет, що має найкращий моральний і естетичний вплив на виховання людини»Софія Федорівна Русова(1856 - 1940)видатний педагог, просвітитель, суспільна і державна діячка України
“Дуже важливо, щоб мислення учнів ґрунтувалося на дослідженні, пошуках, щоб усвідомленню наукової істини передувало нагромадження, аналіз, зіставлення і порівняння фактів. Спостерігаючи явища й картини природи та досліджуючи їх, дитина оволодіває формами й процесами мислення, збагачуєтьсяпоняттями,кожне з яких сповнюється реального змісту причинно-наслідкових зв’язків, помічених гострим зором допитливого спостерігача”Василь Олександрович. Сухомли́нський (1918-1970)український педагогпубліцист, письменник,поет
До методів дослідження, з якими школярі ознайомлюються вже у 1-му класі, належить дослід. Досліди є більш складною формою вивчення природи, оскільки передбачають визначення у штучних умовах особливостей об’єктів; створення спеціально підготовлених умов для їх проведення; формування вміння зіставляти явища і процеси, за якими спостерігають під час досліду, з тим, що відбувається у природних умовах , робити висновки і узагальнення.
На перших етап навчання першокласники не володіють у достатній мірі знаннями про об’єкти природи та навичками дослідницької роботи з ними. Тому вчитель проводить демонстраційні досліди, показує, як треба працювати з предметами природи під час виконання досліду, вказує, як і для чого слід проводити спостереження, на що варто звернути особливу увагу, куди і як записати результати роботи, як фіксувати послідовність етапів проведення дослідів, як робити висновки. Доцільно ознайомити учнів з інструкцією, у якій дається план дій і пропонується певний спосіб фіксації результатів.
Дослід — це відтворення певного явища, створення чого-небудь нового в певних умовах із метою дослідження, випробування. Правила техніки безпеки. Не пробуйте на смак і не нюхайте речовини, з якими працюєте. Чітко виконуйте вказівки вчителя. Не займайте робоче місце без дозволу вчителя. Не торкайтесь руками гарячих предметів. Не використовуйте для дослідів несправне обладнання. При вимірюванні температури почекайте, поки стовпчик рідини в капілярі перестане рухатись. Після виконання роботи помийте руки. Видатний китайський філософ Конфуцій ще понад 2400 років тому помітив таку залежність: Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію. Те, що я чую, я забуваю. Крізь віки ця мудрість дійшла до нас, підтверджуючи незамінну роль практичної діяльності людини в пізнанні світу.
Важливою вимогою до демонстрації дослідів є підготовка необхідного обладнання, його встановлення, щоб кожен учень міг спостерігати за діями вчителя. Під час демонстрації дослідів доцільно використовувати запитання практичного характеру. Для повторення і закріплення набутих знань - ставити дітям запитання, відповіді на які потрібно довести дослідом. Наприклад: «Як довести, що у ґрунті є повітря?».
Пропоную досліди разом. Як піднімається вода. Відбувається це тому, що папір поглинає воду. Вода піднімається вгору в пористому матеріалі, яким є папір, завдяки капілярним силам, так само, як піднімається вгору від кореня до листя в рослині. При цьому, вода захоплює за собою і фарбу. Відео: https://youtu.be/0lac2_8uf. NY
Отже, урок природознавства – це ідеальний час для всебічного розвитку учнів. Саме на цьому уроці у дітей найбільше виникає: «Чому?» Отже, саме дослідницька діяльність формує гармонійно розвинену творчу особистість здатну логічно мислити, знаходити рішення в різних проблемних ситуаціях, здатну систематизувати і накопичувати знання, здатну до високого самоаналізу, саморозвитку і самокорекції. Тому, ми вчителі, маємо стати і порадниками, і помічниками школярів на шляху здобуття природничих знань.