Епос про Гільгамеша

«Епос про Гільгамеша», або поема «Про того, хто бачив усе», є одним із найдавніших літературних творів людства та найбільшим твором, написаним клинописом, що представляє літературу Стародавнього Сходу. Цей епос створювався аккадською мовою на основі шумерських оповідей протягом півтора тисячі років, починаючи з XVIII—XVII століть до н.е. Найповнішу версію твору знайшли в середині XIX століття під час розкопок бібліотеки царя Ашшурбаніпала в Ніневії, записану на 12 табличках і датовану VII століттям до н.е.

Головні герої

Головними героями епосу є Гільгамеш і Енкіду, про яких також дійшли окремі пісні шумерською мовою, деякі з них були створені ще наприкінці першої половини III тисячоліття до н. е. У героїв був один єдиний противник — Хумбаба (Хувава), що охороняв священні кедри.

Сюжет

Головними героями «Епосу» є напівбог Гільгамеш — могутній воїн, цар Урука, а також Енкіду — дикий чоловік, якого богиня Аруру створила з глини. Богиня створила Енкіду у відповідь на прохання жителів Урука, незадоволених їхнім правителем — Гільгамешем, якого вони звинувачують у тому, що той загордився, його свавіллю не має міри. Енкіду повинен поставити на місце Гільгамеша, а можливо, і перемогти його.

Створення «Епосу»

На думку деяких дослідників «Епосу», перші пісні про Гільгамеша були створені ще наприкінці першої половини III тисячоліття до н. е. Перші таблички, що дійшли до нашого часу, були створені 800 роками пізніше. Приблизно до того ж часу зараховують і створення аккадської версії поеми, яка, ймовірно, остаточно склалась в останній третині III тисячоліття до н. е. У другому тисячолітті до н. е. в Ханаані (Палестині) і Малій Азії була створена друга версія аккадської поеми — «периферійна». До того ж часу зараховують і переклад «Епосу» хуритською і хетською мовами. Від кінця другого тисячоліття і до VII—VI століть до н. е. був створений остаточний варіант «Епосу» — «ніневійський», якого і було знайдено в бібліотеці Ашшурбаніпала.

Структура та варіанти «Епосу»

«Старовавилонська» версія

«Периферійна» версія

«Ніневійська» версія

Дослідження та переклади «Епосу»

Літературні твори    Дворіччя    вивчаються головно двома групами спеціалістів:

ассирологами та шумерологами, які свою основну     увагу зосереджують на

філологічній інтерпретації творів; літературознавцями та фольклористами, які інтерпретують переклади та

викладення літературних пам'яток[

Культурний вплив

«Епосу»

«Епос про Гільгамеша» — одна найраніших епічних поем, що дійшли до нашого часу, і найбільший твір, записаний клинописом. Саме з шумерських оповідей про Гільгамеша почався розвиток віршованої епічної письмової літератури. «Епос» складає величезну цінність з художньої точки зору.

«Епос про Гільгамеша» та Біблія

1914 року Арно Пебель опублікував фрагмент шумерської таблички, в якому міститься опис потопу. Судячи зі всього, саме цей текст є першоджерелом розповіді про потоп, яку потім було органічно пов'язано з «Епосом».

Дякую за увагу!