Презентація на тему "Генріх Гейне "Книга пісень"

Високе почуття кохання у віршах Г. Гейне

Лірика – особливий різновид літератури, де здебільшого зображено внутрішнє життя людини Г. Гейне

Тема уроку Високе почуття кохання у віршах Г. Гейне Мета уроку Розуміння художнього змісту Г.Гейне: розвиток компетенцій учнів; навичок виразного читання напам’ять; навичок зв’язного мовлення; удосконалення навичок мовлення учнів. Сприяння вихованню любові до поезії

Хід уроку Слово вчителя. Сьогодні ми розглядаємо творчість Генріха Гейне, німецького романтика, який своєю поезією намагався розкрити високе почуття кохання. Я невпевнена, що ми знайдемо відповіді і розкриємо зміст кохання, але спробуємо це на прикладі поезії Г. Гейне

Короткий екскурс життя Генріха Гейне Генріх Гейне (1797-1856) – німецький поет, письменник і журналіст, один із найвидатніших представників романтизму в німецькій літературі. Він народився в Дюссельдорфі, в родині єврейського крамаря. Поет вивчав право в університеті Геттінген, але його справжня пристрасть завжди належала літературі. У 1821 році він випустив свою першу збірку поезій, яка вразила критиків своєю глибиною і витонченою поетичністю. Його роботи були відомі своєрідним гумором, сатиричними віршами і вразливою лірикою. Гейне був також знаменитий своєю політичною діяльністю, критикуючи авторитаризм та соціальні нерівності в Німеччині. Проте через свої революційні погляди він був заборонений цензурою і вимушено жити у Парижі. В останні роки свого життя він страждав від хвороби, але продовжував писати, залишаючи по собі безсмертні твори, які надихали і вражали читачів усього світу.

Слово вчителя Однієї з найпопулярніших книг «останнього поета романтизму», як називав себе Гейне – є збірка поезій книга пісень

Поетична збірка «КНИГА ПІСЕНЬ»

Поетична збірка «КНИГА ПІСЕНЬ» Історія задуму. До збірки «Книга пісень» увійшли поезії, написані впродовж 1816—1827 рр. Тематична основа Тема нерозділеного кохання, глибокого почуття, що його переживає ліричний герой, який страждає за втраченою коханою.

Біографічний прототип ліричного героя збірки -- сам поет. Образ дівчини, якій адресовано любовні послання ліричного героя, навіяний постаттю двоюрідної сестри поета, Амалії. «Вона мене не кохає... Серце болить від того, що вона так жорстоко і зверхньо принизила чудові пісні, які я присвячував їй одній... Але, уяви собі, незважаючи на це, муза мені зараз стала набагато милішою, ніж раніше. Вона стала для мене відданою товаришкою-розрадницею», — писав Гейне в одному з тогочасних листів до свого приятеля по Дюссельдорфському ліцею.

Xудожню структуру своєї збірки поет будує за аналогією з поетичною збіркою «Канцоньєре» (1336—1373) італійського поета епохи Відродження Франческо Петрарки, який оспівує в ній своє кохання до мадонни Лаури. У Петрарки Гейне запозичує й назву свого твору: «Канцоньєре» в перекладі означає «Книга пісень».

Композиція збірки. «Книга пісень» включає 215 віршів, поділених на п'ять циклів: «Юнацькі страждання» «Ліричне інтермецо» «Знову на Батьківщині» «З подорожі на Гарц» «Північне море» збірки відображають три етапи нерозділеного кохання ліричного героя тематично не пов'язані з історією кохання

Розглянемо цикл «Ліричне інтермецо» Прослухаємо вірші цього циклу: «Чому троянди мов неживі» (Читає учень) «Чому розлучаються двоє» (Читає учень) Як ви вважаєте, що показав Гейне цими віршами ? Можливо, кохання було не розділеним, а зараз герой сумує через втрачені чи не висловленні почуття. Чому на вашу думку (вірш коли розлучаються двоє близький українській ментальності (сум, туга)

«Юнацькі страждання» кохана з'являється до нього в його хворобливій уяві «Ліричне інтермецо» простежуються всі етапи любовних стосунків закоханих у реальності «Знову на Батьківщині» кохання постає в спогадах героя про пережиту ним драму

Своєрідний епілог до збірки «З подорожі на Гарц» відображає враження ліричного героя від подорожі на гірський масив Гарц «Північне море» присвячений пам'яті Байрона, співця моря та трагічної самотності, поезія якого співзвучна почуттям ліричного героя Гейне

Цикл «Ліричне інтермецо». Цикл складається з прологу та невеликих ліричних мініатюр. Відповідно до назви (інтермецо —невеличкий музичний твір, який розміщений  між іншими творами і варіює спільну для цих творів тему, змінюючи її характер та настрій), цикл розгортає тему  нерозділеного кохання ліричного героя в дещо іншому емоційному та смисловому забарвленні. На відміну від першого циклу, тут кохання не є якоюсь ірраціональною і фатальною силою, що несе страждання і загибель, тут воно постає як  суто людське почуття, що приносить і щастя, і муки.

Чому троянди мов неживі? Перекладач: Леонід Первомайський Чому троянди немов неживі, Кохана, скажи мені? Чому, скажи, в зеленій траві Фіалки такі мовчазні? Чому мене, мов безумця, в пітьму Моя печаль жене? Скажи, кохана моя, чому Покинула ти мене?

Коли розлучаються двоє... Перекладач: Максим Стависький Коли розлучаються двоє, За руки беруться вони, I плачуть, і тяжко зітхають, Без ліку зітхають, смутні. З тобою ми вдвох не зітхали. Ніколи не плакали ми; Той сум, оті тяжкі зітхання Прийшли до нас згодом самі.

Цикл «Знову на Батьківщині». Цикл продовжує тему нещасливого кохання. Змучений нерозділеним коханням, поет шукає забуття і втіхи в мандрах. Його ваблять рейнські простори, казкові пейзажі, прості люди. Він повертається до рідного міста, де колись уперше покохав, зустрічається з сім'єю своєї коханої, і в його душі оживають спогади про душевні муки. Минуле хвилює поета, але швидше змушує осмислити кохання, ніж пережити знову. Ліричний герой дивиться на минуле очима досвідченої людини. Юнацькі страждання близькі йому як спогад. Цикл «Знову на Батьківщині» містить найбільшу кількість поетичних шедеврів, до яких, зокрема, належать вірші «Не знаю, що стало зо мною...», «Вечірні промені ясні...», «Вмирають люди, і роки...», «Хотів би я в слово єдине...» та ін

Цикл «Знову на Батьківщині» Вірш «Не знаю, що стало зо мною» Читає учень

“Не знаю, що стало зо мною...” Перекладач: Леонід Первомайський Не знаю, що стало зо мною, Сумує серце моє,— Мені ні сну, ні спокою Казка стара не дає. Повітря свіже й прозоре, І Рейну тихий плин; В вечірньому сяйві гори. Звели гряду верховин Незнана красуня на кручі Сидить у самоті, Упали на шати блискучі Коси її золоті. Із золота гребінь має, I косу розчісує ним, I дикої пісні співає, Не співаної ніким. В човні рибалку в цю пору Проймає нестерпний біль, Він дивиться тільки вгору — Не бачить ні скель, ні хвиль. Зникають в потоці бурхливім I човен, і хлопець з очей, I все це своїм співом Зробила Лорелей.

Аналіз вірша « Не знаю, що стало зо мною» Розповідь учня про історію створення вірша. Тема поезії – згубна сила кохання. Головна думка поезії - кохання складне і незбагненне почуття.

Прослухаємо вірш «Лорелей» в виконнані Scorpions Німецька рок-група – гітаріст Ябс Матіас

Scorpions - Lorelei

Жанрові та стильові особливості збірки Гейне намагався поєднувати у своїх віршах народну форму і сучасний зміст. Гейне писав про відмінність своїх віршів від народної пісні: «Які чисті, які ясні ваші пісні, і всі вони — пісні народні. В моїх піснях, навпаки, певною мірою народною є тільки форма, а їхній зміст належить «цивілізованому» суспільству, скутому умовностями». В жанровому відношенні збірка Гейне неоднорідна. Крім власне віршів у стилі народної пісні, в ній широка палітра ліричних жанрів. Це романси, балади, сонети, сатиричні мініатюри, вірші-роздуми, пейзажні замальовки, вірші на випадок та ін. Поет обирав той чи інший жанр залежно від мінливого настрою свого ліричного героя, від враження, яке повинен створювати цей вірш у загальному ідейно-тематичному та емоційному контексті циклу Вірші, що входять до циклу «Ліричне інтермецо», Гейне називав то «маленькими сентиментально-лукавими пісеньками», то «гумористичними піснями в народному дусі».

Всі твори, що ввійшли до збірки, вражають мелодійністю. Не випадково багато віршів «Книги пісень» привернули увагу таких всесвітньо відомих композиторів, як Франц Шуберт, Роберт Шуман, Ференц Ліст, Ріхард Вагнер, Фелікс Мендельсон, Едвард Гріг, Петро Чайковський, Микола Римський-Корсаков, Сергій Рахманінов, Микола Лисенко та ін. За кількістю текстів, покладених на музику, збірка «Книга пісень» не має собі рівних у світовій поезії. За підрахунками німецьких учених, на кінець XIX ст. існувало близько півтори тисячі музичних творів на тексти й мотиви із цієї збірки. А за підрахунками сучасних дослідників нині ця цифра сягає близько восьми тисяч.

Перше повне українське видання «Книги пісень» у перекладах Дмитра Загула побачило світ у 1918—1919 рр. У 1972—1974 рр. в Україні видано 4-томне зібрання перекладів творів великого німецького поета Генріха Гейне.

Учень читає вірш «Самотній кедр на стромині»

Інтерактивна вправа «Одне слово» Учні по черзі додають по одному слову до початого речення. Генріх Гейне та його ліричний герой… (Критик, лірик, романтик, мрійник, закоханий)

Зразок твору «Поезія душі Генріха Гейне» У світі, де шумлять великі історії та галасливі події, душа сучасної людини часто загублюється в безкрайній гамі звуків і подій. Саме тут, в безмежжі щоденного життя, ми відчуваємо потребу в поезії – в тій магії слова, яка спроможна розкрити найтонші відтінки наших почуттів і думок. Поезія – це не лише зібрані рядки слів, але й глибока емоційна інтелектуальна рефлексія, яка дозволяє нам розглядати світ із нового кута зору. В творах Генріха Гейне душа знаходить відповіді на питання, які ми навіть не сміли задати. В його поезіях відчуття, думки та мрії перетинаються, утворюючи чарівний лабіринт глибин людської душі. Ці вірші – невичерпне джерело натхнення, що здатне освітити темряву нашого серця й розкрити приховані його куточки. Поезія душі – це не просто літературний жанр, але і вікно внутрішнього світу, де переплітаються відчуття та роздуми, спогади та надії. В словах Генріха Гейне душа розкривається як ніколи глибока та багата, як найчистіше джерело води в незайманій природі. Його твори надають нам можливість пережити ті миті, коли душа відчуває найсильнішу біль і найтонші відчуття, коли слова стають могутніми чарівниками, що пробуджують наші найглибші почуття та надії. Поезія Генріха Гейне – це не лише текст, але й духовний шлях, який допомагає нам зрозуміти себе та світ навколо нас. В кожному його вірші ми відкриваємо для себе нову сторінку душі, яка допомагає нам вирости на власних помилках і знайти внутрішню гармонію. У світі, де слова стають магією, поезія Генріха Гейне залишається завжди актуальною. Вірші Гейне виявляють істинність наших почуттів і прагнень, дозволяючи нам усвідомити власну сутність та знайти внутрішню рівновагу в хаосі світових подій. Таким чином, поезія Генріха Гейне стає не просто літературним твором, але і віддзеркаленням нашої власної душі, яка прагне краси, глибини та істини в цьому складному світі.

Домашнє завдання Написати відгук «Поезія душі Генріха Гейне» Вивчити напам’ять вірш Генріха Гейне