Тема: Характеристика родин класу Дводольні. Родини Капустяні та РозоцвітіМета: вивчити основні ознаки та представників зазначених родин класу Дводольні, удосконалювати вміння узагальнювати, робити висновки. Розвивати комунікативну, здоров’язберігаючу компетентності. Сприяти вихованню свідомого ставлення до необхідності раціонального природокористування. Вивчити вплив та значення представників родин Хрестоцвіті та Розові на здоров’я людини.
Номер слайду 2
Клас ДводольніОзнака. Клас ОднодольніСтрижнева коренева система. Мають камбій. Одна сім’ядоля. Жилкування паралельне, дугове. Дві сім’ядоліКамбію немаєМичкувата коренева система. Жилкування сітчасте. Кількість частин квітки кратна 4,5 Кількість частин квітки кратна 3style.opacity
Номер слайду 3
Життєва форма: однорічні, дворічні та багаторічні трави, рідко напівкущі і кущі. Родина Хрестоцвіті, або Капустяні (Brassicaceae, або Cruciferae)Суцвіття: китиці або волоті без приквітків. Оцвітина: подвійна, чотиричленна. Плід: стручок або стручечок, рідко горішок.style.opacity
Номер слайду 4
Життєва форма: вічнозелені та листопадні дерева і кущі, багаторічні, рідко однорічні трави. Родина Розові (Rosaceae)Суцвіття: китиця, зонтик, щиток або волоть. Оцвітина: подвійна, п’ятичленна або чотиричленна. Плід: листянка, сім'янка, кістянка, горішок, яблуко.style.opacity
Гра «Угадаймо»Життєва форма – трав’янисті рослини;Плід - стручок або стручечок;Тичинок 2+4. Пелюсток – 5;Плід - кістянка, яблуко;Життєва форма – дерев’янисті рослини. Родина ХрестоцвітіРодина Розовіstyle.opacity
Номер слайду 8
Гра «Визначення рослин родин Хрестоцвіті та Розові»Вишня звичайна (Cerasus vulgaris) Родина РозовіНастурція лікарська (Nastúrtium officinále) Родина Хрестоцвіті
Номер слайду 9
Ріпак (Brassica napus) Родина ХрестоцвітіЯблуня домашня (Malus domestica) Родина Розові
Номер слайду 10
Значення для здоров’я людини. Шипшина корична (Rosa cinnamomea L.) Лікарська, вітамінна, харчова, декоративна рослина. У медицині використовують її плоди і насіння. Плоди містять вітаміни С, В2, Р, каротин, дубильні та пектинові речовини, лимонну кислоту, цукри, чимало солей калію, а також солі заліза, марганцю, магнію, фосфору. Використовують як полівітамінний засіб і для виготовлення жовчогінного препарату - "Холосасу", який застосовується при хворобах печінки. Настоювати плоди шипшини рекомендується в термосі і вживати після прийому їжі, щоб запобігти подразненню слизової оболонки шлунка аскорбіновою кислотою (вітаміном С). Насіння шипшини коричної містить жирну олію, яка застосовується як жовчогінний і протизапальний засоби. В українській флорі налічується 82 види шипшини, заготовляти плоди можна з усіх видів шипшин, хоча вони, звичайно, мають різну медичну і харчову цінність.
Номер слайду 11
Перстач прямостоячий або калган (Potentilla erecta L.) Лікарська, харчова, фарбувальна і косметична рослина. У медицині та ветеринарії використовують сухі кореневища, які містять дубильні речовини, поліпшує імунітет, сприяє виведенню з організму солей важких металів зокрема свинцю, стронцію, кадмію; противірусна, спазмолітична, жовчогінна і протизапальна дії. Препарати калгану мають в'яжучу, кровоспинну, бактерицидну, жовчогінну, протизапальну, відхаркувальну дії. Використовується також у рибоконсервній та лікеро-горільчаній промисловостях.
Номер слайду 12
Горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.) Харчова, лікарська, деревинна, медоносна, фарбувальна і декоративна рослина. У медицині використовують плоди, які містять каротин, вітамін С, Р, гіркоти, цукор, сорбозу, спирт сорбозу. Вживають як потогінний, в'яжучий і вітамінний засоби. Препарати з плодів горобини знижують кількість жиру в печінці і холестерину в крові, порошок з плодів підвищує опірність судин. У народній ветеринарії плоди горобини рекомендують при захворюваннях печінки і жовчного міхура, каменях у нирках, як кровоспинний, сечогінний і делікатний послаблюючий засоби.