презентація "БІОГЕОЦЕНОЗ ЯК ЕЛЕМЕНТАРНА ЕКОСИСТЕМА БІОСФЕРИ".

1940 р ввів термін «біогеоценоз». Він прийшов до висновку про те, що в природі існують системи, що поєднують біотичні і абіотичні компоненти. Ці системи приурочені до певної території, званої екотопів. 1935р запропонував термін «екосистема», як більш загальне по утриманню і менш певне Він вважав, що екосистема - це не тільки комплекс живих організмів, але і поєднання фізичних чинників.

Екосистема — це сукупність живих організмів, які пристосувалися до спільного проживання в певному середовищі існування, утворюючи з ним єдине ціле. Таким чином, екосистема — це біоценоз + його біотоп. Розмір екосистеми може бути різним: Це може бути тропічний ліс Амазонської низовини, або окремий ставок, чи навіть домашній акваріум. Різні екосистеми зазвичай відокремлені географічними бар'єрами — пустелями, горами, океанами і т. д., або є ізольованими іншим чином — так як річки або озера. З огляду на те, що ці межі ніколи не є абсолютно непроникними, екосистеми накладаються одна на одну. Таким чином можна сказати, вся Земля може розглядатись як одна екосистема. Поняття Екосистема

Різноманітність екосистем Мікроекосистеми Мезоекосистеми Глобальні екосистеми

Лісові екосистеми Ліс – це елемент географічного ландшафту, що складається з сукупності деревних, кущових, трав’яних рослин, тварин і мікроорганізмів, що біологічно взаємозв’язані та впливають один на одного, як і на зовнішнє середовище. Існує шість зональних типів лісу: хвойні, змішані, вологі, екваторіальні, тропічні, ліс сухих областей. У лісових екосистемах зосереджено 80% фітомаси Землі, або 1960 млрд. тон. Вони займають 30% площі суходолу із середнім запасом деревини – 350 млрд. куб. м. Щорічно в процесі фотосинтезу ліс утворює 100 млрд тон органічної речовини.

Екосистеми трав’яних ландшафтів До цих екосистем належать степ і луг, пасовища, сінокоси, агробіоценози. Степ займає 6% суходолу і вкритий переважно злаками й багаторічниками. Степ буває субтропічним, саванноподібним різнотрав’ям, чагарниковим, луговим. Агробіоценози – поля, штучні пасовища, городи, сади, виноградники, плантації горіха, ягідники, квітники, лісопаркові смуги. Основа агробіоценозу – штучний фітоценоз, якість якого залежить від умов середовища, ґрунту, вологи, мікроорганізмів. Агробіоценоз – це 10% суходолу які дають людині 90% харчів.

Водні екосистеми Океан – екосистема, взаємопов’язана і взаємообумовлена геофізичними й геохімічними процесами, явище глобального масштабу. Його вода покриває 75% Землі товщиною переважно понад 4000м. Він регулює обмін тепла, газів, мінеральних і органічних речовин

Біогеоценоз — це угрупування різних видів мікроорганізмів, рослин, тварин, які заселяють певні місця проживання, та які стійко підтримують біогенний кругообіг речовин. Підтримка кругообігу в конкретних географічних умовах є основною функцією біогеоценозу.

Властивості біогеоценозів цілісність Здатність до самовідтворення стійкість Здатність до саморегуляції

біос - життя койнос - загальний

Термін ввів Карл Мебіус в 1877г. Біоценоз - сукупність популяцій різних видів, що мешкають на певній території

Такі цілком закономірні заміни видових співтовариств іншими, пов’язані з перетворення екосистем, прийнято називати сукцесіями. Первинні сукцесії виникають у місцях, де життя на певний час повністю зникло, наприклад на схилах вулканів, якими текла лава. Першопоселеннями таких ділянок стають лишайники. Для їх існування не потрібні ніякі інші організми, а лише твердий субстрат, до якого вони прикріплюються. Потім у міру нанесення вітрами ґрунту з’являються мохи й трав’янисті рослини. Наступний етап – утворення чагарникових угруповань за участю різних видів верб. У цей період розвитку екосистеми вже з’являються популяції різних безхребетних, а згодом, коли тут починають формуватися хвойні ліси, сюди проникають і хребетні тварини.

Вторинні сукцесії можуть бути наслідком стихійних лих, змін клімату або руйнівного впливу людини. Типовий приклад вторинної сукцесії – це відновлення екосистеми соснового лісу після пожежі. При цьому докорінно змінюються абіотичні умови, насамперед режим освітленості. Температури і вологості. Тому спочатку з насіння, що збереглися у ґрунту, виростають світлолюбні й посухостійкі трав’янисті рослини, й пожарище заростає однолітніми і багаторічними травами. Потім поступово формуються непролазні малинники, у яких місцями пробиваються молоді берізки. Згодом утворюється березовий ліс, під пологом якого відбувається відновлення соснового лісу – починають рости сосни. Через 100-150 років на цьому місці може знову з’явитися справжній сосновий бір.

Ланцюг живлення в наземному біогеоценозі.

Правило екологічної піраміди Екологічна піраміда (або трофічна піраміда, харчова піраміда) — графічне подання зміни кількості біомаси або біопродуктивності на кожному трофічному рівні екосистеми. Суть екологічної піраміди полягає в тому що кожен новий рівень в піраміді засвоює лише 10 - 20% від усієї енергії виробленої попереднім рівнем. Екологічні піраміди починаються продуцентами на нижньому рівні і продовжуються вгору через один або кілька рівнів консументів.

Найбільш багаті видами тропічні ліси. Тут на 1 м2 доводиться кілька сотень тисяч рослин і тварин.

Більшість живих організмів мешкає  в приповерхневому шарі океану

Біоценоз ставка

Ярусность в біогеоценозі

Біомаса - загальна кількість живої органічної речовини, виражене в одиницях маси Для створення первинної   біомаси використовується сонячна енергія. глюкоза енергія Сонця О2 СО2

Природний біогеоценоз - це той, який створила природа. наприклад, озеро, ліс, водоймище. Штучний біогеоценоз - це той, який створила людина. Наприклад, сад, город, акваріум.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ.