Презентація на тему "Італійська мова"

Італійська мова

Як божественно по-італійськи звучать визнання у вічній любові героїв різних вистав. Ніжний італійський пестить слух і дарує насолоду. Ось чому багато експертів називають цей мову найкрасивішою мовою серед тисячі інших мов.

На початку минулого століття в Парижі зібрались представники від кожної нації. Міжнародне журі проводило конкурс краси і мелодійності мов світу. Оцінювалася краса звучання мов. Представники слухали тексти на різних мовах. В результаті прослуховування (за звучанням) на перше місце вийшла італійська мова.

Італійська мова (італ. italiano) — мова романської групи індоєвропейської сім'ї. Офіційна мова Італії, Ватикану (поряд з латиною), Сан-Марино, Швейцарії (поряд з німецькою, французькою і швейцарською ретороманською). Писемність на основі латинського алфавіту.

Італійська мова походить безпосередньо від живої розмовної латинської мови. Особливість її походження у порівнянні із іншими романськими мовами полягає в тому, що вона виникла на території римської метрополії, де латина ще задовго до утворення Римської імперії поширилась по всьому Апеннінському півострові, витіснивши зрештою мови інших його мешканців.

В Італії довше, ніж у інших романських країнах,латинська мова слугувала мовою офіційних паперів. Перші тексти датують другою половиною 10 сторіччя (960–963 роки).  Літературні пам'ятки із різних районів Італії з'являються лише у 12 сторіччі. В 13 ст. посеред літературних творів, написаних на різних місцевих діалектах, виділяється поезія Сицилійської школи.

До кінця 13 ст. посеред інших міст виділяється Флоренція, яка стає культурним та економічним центром. Це було причиною посилення флорентійського діалекту, який на той час був найпоширенішим діалектом північної Італії. Посиленню ролі флорентійського діалекту як основи літературної мови сприяла творчість великого італійського поета Данте Аліґ'єрі. Славнозвісні послідовники Данте — Франческо Петрарка і Джованні Боккаччо утвердили авторитет флорентійського діалекту як основи літературної мови країни.

Великими зусиллями граматистів, серед яких особлива роль належить П'єтро Бембо, на початку 16 ст. була уніфікована морфологічна система італійської мови, котра збереглась до наших часів. Важливим етапом в історії італійської мови було створення у Флоренції академіїКруска, котра в 1612 році опублікувала перший великий словник італійської мови.

Суспільний та економічний розвиток, розквіт літератури та мистецтва у 17 столітті викликає необхідність створення єдиної для всієї Італії літературної мови. Найвагоміший внесок у справу уніфікації та оновлення літературної італійської мови вніс Алессандро Мандзоні, який закликав до мовної єдності італійської нації та і своєю творчістю підтвердив тосканський, флорентійський характер італійської мови. У результаті перемоги у боротьбі за національну незалежність, котра завершилась об'єднанням всіх земель Італії, італійська літературна мова стала мовою національною.