Презентація на тему: "Іван Іванович Манжура."Веснянка""

Іва́н Іва́нович Манжу́ра 

Біографія Іва́н Іва́нович Манжу́ра (* 20 жовтня (1 листопада) 1851, Харків — † 3 (15) травня 1893, Катеринослав) — український поет, фольклорист, етнограф, журналіст, лексикограф, перекладач з російської та німецької мови. Також історик і соціолог, професійний збирач гербаріїв флори Катеринославщини. Літературний псевдонім Іван Калічка.

Твори письменника “Веснянка” “Вранці” “Розкіш-доля” “Старий музика” “Степ” “Щира молитва”

Іван Іванович Манжура. Цікаві факти (1951-1893) поет, фольклорист, етнограф. Він не пам’ятав матері, яка померла дуже рано. Разом із батьком-службовцем він обійшов 12 губернських міст. Вже у 9 років став сиротою. Всього Іван Манжура зібрав близько 900 українських пісень. Серед них духовні твори, колядки, щедрівки, весільні, поховальні, про тварин.

Іван Іванович Манжура. Цікаві факти 20-річний Іван Манжура поселився в Катеринославі, перебивався випадковими заробітками. Напевно, саме тому він і взяв собі псевдонім Іван Калічка. Жив серед робочого люду, вивчав його мову, збирав фольклор. Через декілька років Манжура став добровольцем сербської армії. Після поранення Іван повернувся до Катеринослава. Там його охопив дух Григорія Сковороди: він ходив степами Запорожжя, ночував під небом, збирав фольклор. Обідраного, голодного 42-річного поета запорозьких степів знайшли перехожі на вулиці Катеринослава та поховали убратській могилі Севастопольського кладовища.

“ВЕСНЯНКА” «Та  вже  весна,  та  вже  красна, Із  стріх  вода  капле. Молодому  козакові Мандрівочка  пахне». Та  тепер  вже  молоденький Коня  не  сідлає, А  цапині  постоли  він На  ноги  взуває. Замість  списа  —  бере  косу, За  шаблю  —  мантачку, За  кирею  ж  одягає Свитину  бурлацьку. Не  питає  у  дівчини В  степу  він  дороги: Де  до  Криму,  де  до  Дону, А  де  за  пороги; А  питає  в  молодої Німецької  хати, Щоб-то  стати  заробити Собі  хоч  на  лати.