Рух тіла. Щоб описати рух тіла, треба встановити закон зміни в часі координат чи швидкостей тіла відносно інших тіл. Зміна положення тіла в просторі з плином часу характеризується переміщенням. Це векторна величина, яка визначає не лише зміну положення тіла, а й напрям, у якому відбувався рух.
Криволінійний рух. Це рух, траєкторія якого представляє собою криву лінію наприклад (окружність, еліпс, гіперболу, параболу). Прикладом криволінійного руху є рух планет, кінця стрілки годинника по циферблату і т. д. У загальному випадку швидкість при криволінійніному русі змінюється за величиною і по напрямку. Криволінійний рух матеріальної точки вважається рівномірним рухом, якщо модуль швидкості постійний наприклад (рівномірний рух по колу), і є рівноприскореним, та якщо модуль і напрям швидкості змінюється наприклад( рух тіла, кинутого під кутом до горизонту)Приклад
Рівноприскорений рух найпростіший вид механічного руху, при якому прискорення залишається сталим Частковим випадком рівноприскореного руху є рівносповільнений рух, який відбувається тоді, коли напрямки початкової швидкості і прискорення протилежні. Прикладом рівноприскореного руху може бути рух тіла в полі сталого земного тяжіння при умовах, коли опором повітря можна знехтувати. Формули. Приклад
Рівномірний рух механічний рух, під час якого тіло за певні проміжки часу проходить однаковий шлях. Одним із видів рівномірного руху є рівномірний прямолінійний рух, інший — рівномірне обертання, тобто обертання із сталою кутовою швидкістю. Швидкість рівномірного руху — фізична величина яка дорівнює відношенню переміщення до часу протягом якого це відбувається. Рівняння руху. Приклад
Нерівномірний рух. Рух, при якому тіло за рівні проміжки часу проходить неоднакові відрізки шляху, називається нерівномірним. При такому русі величина швидкості не залишається незмінною. У такому випадку можна говорити лише про середню швидкість. Середня швидкість показує, чому дорівнює переміщення, яке тіло проходить за одиницю часу. Вона дорівнює відношенню переміщення тіла до часу руху. Середня швидкість, як і швидкість тіла при рівномірному русі, вимірюється в метрах, поділених на секунду. Для того, щоб характеризувати рух точніше, у фізиці застосовують миттєву швидкість. Швидкість тіла у даний момент часу або у даній точці траєкторії називається миттєвою швидкістю. Миттєва швидкість є векторною величиною і спрямована так само, як вектор переміщення. Виміряти миттєву швидкість можна за допомогою спідометра. У Системі Інтернаціональній миттєва швидкість вимірюється в метрах, поділених на секунду. Приклад
Система відлікуспіввідношення нерухомих одне відносно іншого тіл, відносно яких розглядається рух, і годинників, що відраховують час. Це одне з найважливіших понять, яке характеризує пізнавальний процес у фізиці. Оскільки руху окремо взятого предмета не існує, то і його положення в певні моменти часу можна встановити тільки відносно якихось тіл, які в такому разі вважають за вихідні. При вивченні фізичних систем і законів їх взаємодії необхідно встановити спосіб визначення положення, яке займає кожна система, і спосіб відліку моменту часу, який відповідає цьому положенню.
Радіус-вектор. Радіус-вектор повністю визначає положення точки в системі координат, а компоненти радіус-вектора відповідно дорівнюють координатам точки. Ра́діус-ве́ктор (зазвичай позначається r) — вектор, проведений з початку координат до даної точки. Наприклад, в просторовій декартовій системі координат, компоненти радіус-вектора дорівнюють декартовим координатам x, y, z точки.
Кутова швидкість. Кутова́ шви́дкість — відношення зміни кута при обертанні до відрізку часу, за який ця зміна відбулася. Вимірюється в радіанах за секунду. Оскільки зростання кута відраховується проти годинникової стрілки, то кутова швидкість додатня при обертанні проти годинникової стрілки і від'ємна при обертанні за годинниковою стрілкою. Якщо зміна кута нерівномірна, то вводиться миттєва кутова швидкість
Момент імпульсу. Моме́нтом і́мпульсу називається векторна величина, яка характеризує інерційні властивості тіла, що здійснює обертальний рух відносно певної точки (початку координат). Моментом імпульсу матеріальної точки відносно початку координат в класичній механіці є величина, яка дорівнює векторному добутку радіус-вектора цієї частинки на її імпульс.