Презентація на тему: "Крилаті грецькі вирази"

АФОРИЗМИ ТА КРИЛАТІ ВИСЛОВИГРЕЦЬКОЇ МІФОЛОГІЇ

У грецькій міфології Авгієві стайні — обширні стайні Авгія, царя Еліди, які протягом багатьох років не прибиралися. Очищені від смороду були в один день Гераклом. Він направив через стайні річку Алфей, води якої і забрали усі нечистоти. Виниклий звідси вираз «Авгієві стайні» виражає вкрай запущене приміщення, а також справи, що знаходяться у крайньому безладі. Авгієві стайні

За грецькою міфологією Антей — велетень, володар Лівії, син бога моря Посейдона і богині землі Геї. Викликав на бій усіх, хто з’являвся у його володіннях, і був непереможним, доки торкався матері-землі. Задушив його Геракл відірвавши від землі. Образ Антея використовується, коли говорять про силу, якою людина володіє, якщо він пов’язаний з рідною землею, рідним народом. СИЛЬНИЙ ЯК АНТЕЙ

За грецькою міфологією Аргус — стоокий велетень, уособлення зоряного піднебіння, син Геї. Богиня Гера змусила його стерегти Іо, кохану свого чоловіка Зевса, як він перетворив на корову, щоб вберегти від гніву ревнивої дружини. Гера випрохала у Зевса корову і приставила до неї Аргоса, який пильно стеріг її — лише два ока у нього водночас закривалися, інші булі відкриті і стежили за Іо. Лише Гермесу вдалося його вбити. Гера перенесла очі Аргоса на пір’я павича.Ім’я Аргуса стало прізвиськом для пильного і невсипущого вартового. За іншою легендою, стоокий Аргус втілює зоряне піднебіння. ПИЛЬНИЙ ЯК АРГУС

За грецькою міфологією Аріадна — донька царя Криту Міноса і Пасіфаї. Коли на острів Крит з Афін разом із хлопцями, приреченими на поживу Мінотаврові, прибув царевич Тесей, Аріадна закохалася у нього. Мінотавр знаходився у Лабіринті — палаці з такою кількістю переходів, що із нього було неможливо вибратися. Аріадна дала Тесею клубок ниток, які він розмотував, входячи до Лабіринту. Вбивши Мінотавра, Тесей вибрався з Лабіринту за допомогою розмотаної нитки (Овідій, Метаморфози). У переносному розумінні нитка Аріадни — шляховказівна нитка, можливість, що допомагає вийти із скрутного положення. НИТКА АРІАДНИ

У грецькій міфології Ахіллес (Ахілл) — один із найсильніших і хоробріших героїв, оспіваних в «Іліаді» Гомера. Міф, повідомляє, що матір Ахілла — богиня Фетіда, бажаючи зробити сина безсмертним, занурювала його у священні води річки Стікс. Лише п’ята, за яку Фетіда його тримала, не торкнулася води і залишилася вразливою. У цю п’яту Ахілл і був смертельно поранений стрілою Паріса. Звідси виник вираз «п’ята Ахіллеса», що вживається у значенні: слабке, вразливе місце. АХІЛЕСОВА П’ЯТА

У грецькій міфології Діку Астрея — одна із Ор, богиня справедливості, донька Зевса і Феміди. Діку повідомляла Зевса про усі несправедливості, що творяться на землі. Час, коли вона знаходилася на землі, був щасливим — «золотим століттям». Вона покинула землю в залізному столітті і відтоді під ім’ям Діви сяє в сузір’ї Зодіаку. Прізвисько Астрея (зоряна,небесна), ймовірно, пов’язано з уявленням про те, що істинна справедливість можлива лише на небесах. Вираження «Століття Астреї» вживається в значенні щаслива пора. СТОЛІТТЯ АСТРЕЇ

Бахус (Вакх) — римське ім’я грецького бога вина і веселощів Діоніса. У древніх римлян при жертвопринесеннях богам існував обряд узливання, що полягав у виливанні вина з чаші на честь бога. Звідси виникло жартівливий вираз «узливання Бахусові«, що вживається у значенні пияцтва. Ім’я цього давньоримського бога вживається і в інших жартівливих виразах про пияцтво: «поклонятися Бахусові», «служити Бахусові». СЛУЖИТИ БАХУСОВІ

Геркулес (Геракл) — за грецькою міфологією Герой, син Зевса і смертної жінки Алкмени. На згадку про свої мандри Геракл поставив «Геркулесові стовпи». Так у стародавньому світі називали дві скелі на протилежних берегах. Гібралтарської протоки. Стовпи ці вважалися «краєм світу», за якими немає шляху. Тому вираз «дійти до Геркулесових стовпів» стало вживатися в значенні: дійти до межі чого-небудь, до крайньої точки. Ім’я самого Геракла стало прозвиськом для людини, що має велику фізичну силу. Вираз «Геркулесова праця, подвиг» вживається, коли говорять про яку-небудь справу, що вимагає надзвичайних зусиль. ГЕРКУЛЕСОВА ПРАЦЯ

У грецькій міфології Гідра (Лернейська Гідра) — багатоголова змія, у якої на місці відрубаних голів зростають нові. Переносне значення — ворожа сила, боротьба з якою надзвичайно важка. ГІДРА

У грецькій і римській міфологіях божество шлюбу. Зображувався голим юнаком, прикрашеним гірляндами квітів, з факелом в руці. У переносному розумінні «узи Гіменея» подружній союз. Узи [ланцюги] Гіменея

Дамокл, один із наближених тирана Сіракуз Діонісія Старшого, став заздрісно говорити про нього як про щасливішого із людей. Діонісій, щоб провчити заздрісника, посадив його на своє місце. Під час бенкету Дамокл побачив, що над його головою висить на кінському волосі гострий меч. Діонісій пояснив, що це символ тих небезпек, яким він як володар постійно піддається, незважаючи на життя, що здається щасливим. Звідси вираз «дамоклів меч» отримав значення постійно навислої, загрозливої небезпеки. ДАМОКЛІВ МЕЧ

Вираз вживається у значенні: підступні дари, що несуть із собою загибель для тих, хто їх отримує. Виникло із грецьких оповідей про Троянську війну. Данайці (греки), після тривалої і безуспішної облоги Трої, вдалися до хитрощів: вони спорудили величезного дерев’яного коня, залишили його у стін Трої, а самі зробили вигляд, що спливають від берегів Трої. Жрець Лаокоон, побачивши цього коня і знаючи хитрощі данайців, вигукнув: «Що б це не було, я боюся данайців, навіть тих, що приносять дари »! Але троянці, не слухаючи застереження Лаокоона і Кассандри, втягнули коня до міста. Вночі данайці, що сховалися всередині коня, вийшли, перебили варту, відкрили міські ворота, впустили товаришів і таким чином оволоділи Троєю Звідси ж виник вираз «троянський кінь», що вживається у значенні: таємний, підступний задум; зрада.. ТРОЯНСЬКИЙ КІНЬ

У римській міфології Янус — бог часу, а також всякого початку і кінця, входів і виходів (janua — двері) — зображувався з двома особами, оберненими у протилежні сторони : молодим — вперед, в майбутнє, старим — назад, в те, що минуло. Утворений звідси вираз «дволикий Янус» або просто «Янус» означає: лицемір, лукава людина. Дволикий Янус

У грецькій міфології Єхидна -чудовисько,напівдіва-напівзмія, що народила цілий ряд чудовиськ : Сфінкс,Цербера, немейського лева, Химеру та ін. У переносному розумінні — зла, в’їдлива і підступна людина.ЄХИДНА

У старогрецьких міфах розповідається, що Герой Ясон відправився добувати Золоте руно — золоту шкіру чарівного барана — яке охороняв дракон Ясон збудував корабель «Арго» і, зібравши найвидатніших героїв, які по імені корабля стали називатися аргонавтами, відправився у дорогу. Здолавши безліч пригод, Ясон добув золоте руно. Відтоді золотим руном називають золото, багатство, яким прагнуть оволодіти; ЗОЛОТЕ РУНО

У грецькій міфології Лета — річка забуття в підземному царстві. Душі померлих, покуштувавши воду із Лети, забували про своє земне життя.«Канути в Лету» — бути забутим, безслідно зникнути. КАНУТИ В ЛЕТУ.

У грецькій міфологіїКассандра — донька троянського царя Пріама. Кассандра отримала від Аполлона пророчий дар, але коли вона відкинула його любов, зробив так, що її пророцтвам перестали вірити. Так, Троя не послухала слова Кассандри, що застерігала свого брата Паріса від викрадення Єлени, останнє, як відомо, призвело до Троянської війни і загибелі Трої. Ім’я Кассандри стало ім’ям людини, застережної про небезпеку, але якому не вірять. ВІЩА КАССАНДРА

Сцілла і Харібда — два чудовиська, що жили по обох сторонах вузької протоки і губили мореплавців, що пропливають між ними. Звідси вираз «між Сціллою і Харібдою» вживається в значенні опинитися між двома небезпеками, між двох вогнів. МІЖ СЦІЛЛОЮ І ХАРІБДОЮ

У грецькій міфології Морфей — бог сновидінь. Являвся людям уві сні, приймаючи вигляд будь-якої людини. Зображувався зазвичай у вигляді юнака з крильцями на скронях. У переносному розумінні — «зануритися в обійми Морфея» - заснути і бачити сни. ОБІЙМИ МОРФЕЯ

У грецькій міфології Тантал — син Зевса і фрігійської цариці Плуто. Лідійський або фрігійський цар — хитра і жадібна людина. Будучи напівбогом, брав участь у бенкетах богів, при цьому він викрадав з їх трапез нектар і амброзію і роздавав своїм земним родичам, розголошував таємниці богів. Одного разу, бажаючи випробувати їх всезнання, Тантал подав їм під час трапези м’ясо свого сина Пелопса. Боги воскресили юнака, а Танталу прирекли на вічні муки в Аїді («Танталові муки»): стоячи по горло у воді і бачачи плоди, що спускаються з дерева, Тантал не міг вгамувати спрагу і голод, оскільки вода йшла з-під його губ, а гілка з плодами відсторонялася. Звідси і виникло вираження «Муки Тантала» — муки, що викликаються близькістю, що здається досяжністю бажання і неможливістю здійснення. ТАНТАЛОВІ МУКИ

У грецькій міфології Нарцис - прекрасний юнак, син річкового бога Кефіса. Побачивши своє зображення у воді, він закохався у власне відображення у воді (звідси вираз «самозакоханий Нарцис») і помер з туги. За одним із варіантів міфу, Нарцис відкинув любов Німфи, за що був покараний Афродітою: він закохався в самого себе і від безнадійності заколовся. З крапель його крові виросла квітка нарцис. Ім’я його стало прізвиськом для людини, що милується собою. НАРЦИС

Прокрустове ложе -ложе, на яке велетень-розбійник Прокруст насильно вкладав мандруючих : тим, кому ложе було коротке, обрубував ноги; тих, кому було довге, витягав. У переносному розумінні - штучна міра, що не відповідає суті явища. ПРОКРУСТОВЕ ЛОЖЕ

У грецькій міфології Гордій — перший цар Фрігії, епонім однойменного міста в Малій Азії. Гордій був простим землеробом, і одного разу під час оранки орел сів на ярмо його волів. Це було представлено як знамення, що провіщає Гордію царську владу. Незабаром фрігійці, залишившись без правителя, звернулися за порадою до оракула, кого вибрати царем. Оракул передбачив, що потрібно обрати того, кого вони першим зустрінуть їдучого на возі. Цією людиною виявився Гордій. Ставши царем, він збудував місто, що отримало його ім’я, і поставив в цитаделі свій віз, обплутавши її ярмо складним вузлом. Вважалося, що той, хто розплутає цей вузол, стане правителем усієї Азії. За переказами, Александр Македонський в 334 р. до н. е. замість розплутування вузла просто розрубав його мечем, звідки і пішов вираз «розрубати Гордіїв вузол» — прийняти швидке і сміливе рішення. ГОРДІЇВ ВУЗОЛ

У грецькій міфології корінфський цар Сізіф за свої численні гріхи був покараний богами: в замогильному царстві був засуджений вкочувати на гору важкий камінь, який, ледве досягаючи вершини, скачувався вниз, і усю роботу доводилося починати спочатку. Вираз вживається в значенні: важка, нескінченна і безплідна робота. СІЗІФОВА ПРАЦЯ

У грецькій міфології Пандора - перша жінка, створена Богами в покарання людям за викрадення Прометеєм вогню. Зевс віддав її за Титана Епіметея. На весілля Зевс подарував Пандорі ящик, в якому знаходилися усі людські вади, біди, нещастя і хвороби, але заборонив його відкривати. Але цікава Пандора, незважаючи на заборону, відкрила його, і усі лиха, від яких страждає людство, поширилися по землі. Тільки одна Надія залишилася на дні посудини, як того і побажав Зевс. У переносному розумінні «Скринька Пандори» - джерело всяких лих. СКРИНЬКА ПАНДОРИ

Фортуна - в римській міфології Богиня сліпого випадку, щастя і нещастя. Вона зображувалася з пов’язкою на очах, що стоїть на кулі або колесі і тримає в одній руці кермо, а в іншій — ріг достатку. Кермо вказувало на те, що фортуна управляє долею людини, ріг достатку — на благополуччя, достаток, який вона може подарувати, а куля або колесо підкреслювали її постійну мінливість. Ім’я її і вираз «колесо Фортуни» вживається в значенні: випадок, сліпе щастя. КОЛЕСО ФОРТУНИ

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!