Презентація на тему "Культура Русі-України наприкінці X — у першій половині XI ст."

 Культура Русі-України наприкінці X — у першій половині XI ст.

Християнізація Русі (988) — нова духовна основа, розвиток храмів, іконопису, літописання; ✓ Зміцнення Києва як політичного та духовного центру — концентрація ресурсів, людей і знань; ✓ Міжнародні контакти (Візантія, Європа) — запозичення архітектури, писемності, мистецтва; ✓ Потреба держави у фіксації законів та літописів — поштовх до поширення писемності; ✓ Покровительство князів (Володимир, Ярослав) — фінансування будівництва храмів, перекладів, шкіл; ✓ Економічне піднесення (розвиток торгівлі, ремесел) — матеріальна база для культурного зростання; ✓ Поєднання традицій язичництва й християнства — формування своєрідної культури Русі. ✓ Умови розвитку Культура Русі наприкінці X — у першій половині XI ст.

(ільменські словени, кривичі) впливи фінно-угорських і балтських мов. Північна група (поляни, деревляни, сіверяни, уличі і т.д.) основа майбутньої української мови. Південна група V—VII ст. — серед східних слов’ян формується північна та південна групи діалектів. ✓ М’яке «г», пом’якшені приголосні, особливості фонетики та лексики VI—IX ст. — у південних говорах виникають характерні українські риси: ✓ Давньоукраїнська мова використовувалась у побуті, а церковнослов’янська в книжності; IX—XI ст. — завершальний період формування давньої української мови ✓ Формування української мови

Писемність на Русі-Україні Кирилиця — абетка, створена учнями Кирила і Мефодія, для запису церковнослов’янської мови; ✓ Церковнослов’янська мова — літературна, книжна, мова богослужіння та офіційних текстів; ✓ IX–X ст. — ранні письмові системи: «черти і рези»; ✓ Після християнізації Староукраїнська мова — жива розмовна; частково записувалася кирилицею; ✓ Графіті — написи видряпані на стінах і різних речах, свідчення поширеності писемності; ✓ У Русі склалася двомовна писемна традиція: книжна (церковнослов’янська) й розмовна (староукраїнська) ✓ Отже, Пригадайте, яка мова в середньовічній Європі була мовою літератури, науки та церкви? ? Кирило і Мефодій перекладають Святе Письмо для слов’ян. Мініатюра Радзивіллівського літопису.

989 р. — князь Володимир Великий відкрив першу школу при церкві св. Василія. ✓ 1037 р. — князь Ярослав Мудрий заснував школу та першу бібліотеку при Софійському соборі. ✓ 1086 р. — онука Ярослава Анна відкрила школу для дівчат при Андріївському монастирі. ✓ Осередки освіти — церкви й монастирі; Навчалися діти переважно заможної верхівки; ✓ Основні предмети: читання, письмо, рахунок, церковний спів; ✓ Широке поширення освіти серед населення: доказом є берестяні грамоти, графіті; ✓ Берестяні грамоти — написи на шматках берести, корі берези, зроблені металевим «писалом». ✓ Освіта на Русі-Україні

Житло знаті: княжі палаци та боярські хороми; двоповерхові, з багатьма приміщеннями. ✓ Житло простолюду: однокімнатні, 18–20 мІ, глиняна долівка, заглиблені 20–70 см. ✓ Основний матеріал: дерево — палаци, хороми, оборонні споруди, житло. ✓ Господарські споруди: клуні, хліви, навіси. ✓ Загальна забудова міста: складалась з 3 частин – дитинець, окольний «город» (поділ), передмістя; ✓ Міста: забудова менш щільна, ніж у Європі; проїзди між будинками, торгові площі. ✓ Вулиці: вимощені дерев’яними настилами; напрям залежав від рельєфу місцевості. ✓ Світська архітектура Архітектура Русі-України

З X ст. — початок кам’яного будівництва (після хрещення Русі); ✓ Візантійський вплив: запозичення архітектурних форм та оздоблення від Візантії; ✓ До X ст. — дерев’яні храми (не збереглися); ✓ Основні форми храмів: хрестово-купольні, однонавні та тринавні; ✓ Стовпи та куполи: чотиристовпні та шестистовпні конструкції, бані (куполи) — символ небес; ✓ Апсиди: східна частина храмів з головним та боковими вівтарями; ✓ Декоративне оформлення: фрески, мозаїки, багатобарвна цегла, іноді різьблення по каменю; ✓ Храмова архітектура Архітектура Русі-України Десятинна церква Мініатюра Радзивіллівського літопису

Хрестово-купольне планування — план храму у формі хреста з куполом (баня) у центрі; ✓ Стовпи — великі колони, що підтримують склепіння та куполи; (наприклад чотиристовпне – 4 стовпи); ✓ Центральний неф — це головний і найбільший «коридор», по якому йде головна вісь храму; ✓ Бічні нави (рамена) — бічні «коридори» у хрестово- купольних храмах, формують хрест; ✓ Однонавне — лише центральний неф; Тринавне — центральний неф + 2 бокові «рамена»; ✓ Апсиди — полукруглі або багатокутні виступи на східній частині храму, де розташований вівтар; ✓ Нартекс — це передпокій або вестибюль церкви, розташований перед головним нефом; ✓ Баня — купол над храмом, який може бути круглим, овальним або восьмигранним; ✓ Будова давньоруського храму Баня Нартекс Рамена Стовпи Апсида Центральний неф

Назва: від «десятини» — десятої частини доходів, пожертвуваних Володимиром; ✓ Значення: перший кам’яний храм Русі-України ✓ Рік спорудження: 989–996 рр. князь Володимир Великий; ✓ Планування: хрестово-купольне, однонавне, 3 апсиди, центральна баня (точні деталі невідомі); ✓ Оздоблення: за літописами — фрески, мозаїки, оздоблення з мармуру та коштовних матеріалів; ✓ Усипальниця: княгиня Ольга, князь Володимир Великий та його дружина Анна; ✓ Стан на сьогодні: остаточно зруйнована у 1930-х роках комуністичною владою; ✓ Характеристика Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Десятинна) у Києві Фундамент Десятинної церкви

Стиль: давньоруський із сильним візантійським впливом, (з XVII–XVIII ст. барокові надбудови) ✓ Планування: хрестово-купольне, шестистовпне, п’ятинавне (центральний неф, 4 рамена), 3 апсиди ✓ Рік спорудження: 1037 р., князь Ярослав Мудрий ✓ Куполи: 13 бань (центральна + 12 менших, символ Христа та апостолів); ✓ Оздоблення: мозаїки, фрески, збереглися численні фрагменти оригінальних творів; ✓ Усипальниця: Ярослав Мудрий та члени його родини; ✓ Стан на сьогодні: зберігся, реконструйований; діючий храм і музей пам’ятки архітектури; ✓ Характеристика Софійський собор у Києві Софійський собор у м. Києві – перша половина XI ст., сучасний вигляд.

Стиль: давньоруський із візантійським впливом, компактний, стриманий, простіше планування; ✓ Планування: хрестово-купольне, чотиристовпне, тринавне (центральний неф, 2 рамена) , 3 апсиди; ✓ Рік спорудження: 1036 р. князь Мстислава Володимировича; ✓ Куполи: центральна баня та 4 менші кутові; ✓ Оздоблення: цегляна кладка з плінфи, мозаїки й фрески (збереглися фрагменти); ✓ Усипальниця: Мстислав Володимирович та члени його родини; ✓ Стан на сьогодні: зберігся, частково перебудований. ✓ Спасо-Преображенський собор у м. Чернігів – 1036 р., сучасний вигляд Характеристика Спасо-Преображенський собор у Чернігові

Храми оздоблювали мозаїкою, фресками та іконами, створюючи єдиний художній ансамбль; ✓ Візантійський вплив, але з часом сформувалася самобутня руська школа; ✓ Софійський собор у Києві: збережено 260 мІ мозаїк і 3000 мІ фресок — найбільше зібрання XI ст. у світі; ✓ Мозаїка — зображення зі шматочків смальти, скла, мармуру чи камінців, закріплених у сирий тиньк; ✓ У мозаїках Софії Київської використано 177 кольорів і відтінків; ✓ Фреска — техніка настінного живопису, у якій фарби наносять на вологу штукатурку; ✓ Для фарб застосовували природні мінерали та пігменти (земля, охра, кіновар); ✓ Образотворче мистецтво Русі-України Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві – перша половина XI ст. Фреска сім’я князя Ярослава Мудрого Софійському соборі в Києві

Основою культури з давніх часів були казки, легенди, перекази, пісні, прислів’я, приказки; ✓ У X–XI ст. з’явилися билини — жанр героїчного епосу про визначні події та подвиги богатирів; ✓ Найвідоміші — билини Київського циклу; ✓ Тематика: героїчні подвиги, боротьба з ворогами, захист рідної землі; ✓ Три богатирі: Ілля Муромець, Добриня Микитич, Олешко Попович; ✓ Князі: Володимир Великий, Володимир Мономах; ✓ Легендарні персонажі: Котигорошко, Джурило, Кирило Кожум’яка, Микула Селянинович; ✓ Усна народна творчість Русі-України Головні герої

Танці та музика супроводжували весілля, банкетні застілля, вечорниці та святкування; ✓ Скоморохи: професійні артисти — танцюристи, музиканти, фокусники; (засуджувались церквою); ✓ Хоровий спів: поширився після хрещення Русі, під впливом грецької та болгарської традицій; ✓ Музичні інструменти: сопілки, флейти, гуслі, арфи, лютні, гудки, бубни, балалайки, домри; ✓ https://www.youtube.com/watch?v=muRr8WqrU48 ✓ https://www.youtube.com/watch?v=wkxKfDmKzrk ✓ Музика на Русі-Україні Приклад звучання Фрагмент фрески з Софії Київської із зображенням скоморохів, XI ст.

Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника; Складіть таблицю «Досягнення культури Русі-України». Сфера культури Приклади Мова Писемність Освіта Архітектура Образотворче мистецтво Усна народна творчість

Основні дати Перша половина ХІ ст. — спорудження собору Святої Софії в місті Київ;

Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві – перша половина XI ст.

Софійський собор у м. Києві – перша половина XI ст., сучасний вигляд.

Спасо-Преображенський собор у м. Чернігів – 1036 р., сучасний вигляд

Терміни і поняття Графіті (з італ. — видряпаний) — стародавні написи й малюнки, зроблені гострими предметами на стінах архітектурних споруд, керамічних виробах та інших речах. Берестяні грамоти — написи на шматках берести, корі берези, зроблені за допомогою загострених металевих паличок (писал). Мозаїка (із грец. — муза) — зображення або візерунки на підлозі, стіні, виконані з кольорових каменів, смальти (кольорове скло), керамічних плиток й інших матеріалів. Фреска (з італ. — свіжий) — живопис на вологій штукатурці (тиньк). Билина — жанр героїчного епосу; епічна пісня-сказання про знаменні події із життя народу та героїчні подвиги богатирів. Собор — 1) головна церква міста чи монастиря; 2) зібрання єпископів для вирішення важливих церковних питань.