Презентація на тему "Люблінська унія та її вплив на українське суспільство"

Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українське суспільство

Передумови для об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського були закладені ще в XIV ст., коли посилилася військова загроза з боку Тевтонського ордену. Укладена між цими державами Кревська унія поклала початок посиленню впливу Королівства Польського на Велике князівство Литовське.

У XVI ст. Велике князівство Литовське змушене було шукати союзників, щоб протистояти загрозі з боку Московії. Королівство Польське прагнуло розширення території за рахунок українських земель, що входили до складу Великого князівства Литовського. Від часів Кревської унії 1385 р. Велике князівство Литовське та Королівство Польське здебільшого були під владою спільного монарха, тож у 1568 р. відновилися переговори щодо тіснішого їх об’єднання.

Ідею об’єднання Королівства Польського і Великого князівства Литовського по-різному сприймали в тогочасному суспільстві. Литовські магнати погоджувалися на союз лише за умови збереження самостійності Литви. Українські князі, поєднані шлюбами з литовською елітою, а водночас і з польським панством, схоже, вичікували. Очевидно, вони побоювалися за свій статус «некоронованих королів» в українських воєводствах.

Середня і дрібна українська шляхта виступала за унію, сподіваючись здобути військову підтримку в захисті південних українських земель від нападів османів і татар. Водночас активна частина української шляхти очікувала отримати широкі права, якими користувався політичний народ — шляхта в Королівстві Польському. Серед польських магнатів і шляхти противників унії майже не було, адже вони бажали отримати нові землі та залежних селян. Текст Люблінської унії

Наприкінці 1568 р. король Сигізмунд II Август скликав сейм у м. Люблін, який тривав понад пів року. Через протиріччя з поляками литовська делегація спробувала зірвати сейм і покинула Люблін. Сигізмунд II Август, скориставшись відсутністю невдоволених, прийняв рішення про входження Волині, Підляшшя, Київщини і Брацлавщини до складу Королівства Польського. Отримавши звістку про приєднання до Королівства Польського, шляхта Волині вирішила обговорити умови унії на окремому сеймі. Сигізмунд II Август

Очевидно, ані поляки, ані литвини не очікували, що українська шляхта заявить про себе як окремий народ зі своєю власною позицією. Волиняни домоглися приєднання до Корони ще й Київського воєводства і стали авторами привілеїв для трьох українських воєводств. Литвини, тяжко переживаючи втрату майже половини територій Великого князівства Литовського та побоюючись за свої землі й посади, повернулися до Любліна.

1 липня 1569 р. Люблінський сейм ухвалив унію між Великим князівством Литовським і Королівством Польським. У результаті дві держави об’єдналися в одну — Річ Посполиту (у перекладі — республіка), яка була федеративною державою. Нова держава мала спільного короля, який обирався на сеймі та титулувався Королем польським та Великим князем Литовським. Польща і Литва зберігали власне законодавство, судову систему, військо та фінанси. Крім цього, литовсько-руська шляхта зрівнювалася в правах і привілеях з польською. Спільними ставали скарбниця і грошова одиниця.«Люблінська унія», Ян Матейко, 1869 рік

Пам’ятник Люблінській унії (1) і барельєф на ньому (2) у м. Люблін, Польща (сучасне фото)Федеративна держава (федерація) (від лат. federatio — об’єднання, союз) — союзна держава, частинами якої є державні утворення, що мають суверенні права.1569 р. — Укладення Люблінської унії. Утворення Речі Посполитої

НАСЛІДКИ ЛЮБЛІНСЬКОЇ УНІЇ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ Київське, Волинське та Брацлавське воєводства за умовами унії отримали автономний статус у межах Королівства Польського. Позитивним наслідком стало об’єднання українських земель у складі однієї держави. Люблінські привілеї закріпили дію зводу законів Великого князівства Литовського в межах трьох воєводств. Збереглася судова система й ведення діловодства місцевою (руською) мовою. Посади в межах трьох воєводств мала отримувати лише місцева шляхта.

НАСЛІДКИ ЛЮБЛІНСЬКОЇ УНІЇ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬУкраїнські землі у складі Королівства Польського стали значно ближчими до західноєвропейських впливів. Входження більшості українських земель до складу однієї держави — Речі Посполитої — сприяло формуванню у їх мешканців спільної української ідентичності. Герб Речі Посполитої

Отже, Люблінська унія створила суперечливі умови для розвитку українських земель. Більшість їх опинилася у складі Польщі. Люблінські привілеї забезпечували широку автономію українських воєводств у Речі Посполитій. Вони мали пришвидшити творення власної ідентичності. Однак унія таїла й низку небезпек. Польська шляхта була політично зрілішою і домінувала в публічному просторі. Ці обставини несли з собою ризик асиміляції та полонізації. Пам’ятна срібна монета на честь 450-річчя Люблінської унії (Національний банк Польщі, 2019 р.)

Онлайн-вправа «Люблінська унія»https://cutt.ly/yh. CSMSY

Завдання 2 (виконуємо письмово). Співвіднесіть назви документів і дати їхнього прийняття. Завдання 1 (виконуємо письмово). Назвіть наслідки Люблінської унії 1569 р. для українських земель

Самооцінюванняhttps://wordwall.net/uk/resource/70093962