Еволюційний процес, що відбувається в середині виду, у межах популяції на основі природнього добору і завершується формуванням пристосованості організмів та утворенням нових популяцій і підвидів. Еволюція популяцій, підвидів і видів здійснюється через еволюцію їхніх пристосувань. Мікроеволюція
Факти, які можуть бути доказами відносного характеру пристосовності: Захисні пристосування від одних ворогів є неефективними від інших (наприклад, отруйних змій поїдають мангусти)Прояв інстинктів у тварин може не мати доцільності (наприклад, нічні метелики на вогонь)Корисний в одних умовах орган стає непотрібним і навіть шкідливим в іншому середовищі (наприклад, перетинки на лапах у гірських гусей)
Мімікрія. Схожість між незахищеними видами (осовидні метелики і оси, джмелевидні мухи і джмелі, глуха кропива і кропива дводомна); Термін вперше введений у зоології Г. Бейтсом для позначення випадків надзвичйної зовнішньої схожості між різними видами тварин. Маскування. Схожість із предметами навколишнього (метелик-каліма до листків, морський коник до водоростей, паличники і гусениця березового п‘ядуна до гілочок)
Захисне забарвлення. Допомагає сховатися в навколишньому середовищі (біле забарвлення у біляків, полярних куріпок, зелене – у коників, зміна забарвлення – у камбали, хамелеонів)Застережне забарвлення. Вказує на небезпеку виду (сонечко, карпатська саламандра)Загрозливе забарвлення. Забезпечує зустріч особин різних статей або збирання в зграїПриваблююче забарвлення. Для відлякування ворогів (восьминіг)
Фізіологічні адаптаціїЦе комплекс фізіологічних реакцій. Прикладами таких адаптацій є зміна кровообігу при змінах температури, відкладання жиру, приємний запах квітки може приваблювати комах і тим самим сприяти запиленню рослини або неприємний запах деяких рослин-хижаків приваблює комах, якими рослина живиться. Фізіологічною адаптацією також є листопад у дерев..
Поняття виду. Вид — сукупність особин, що характеризується спадковою подібністю ознак, вільно схрещуються і дають плодюче потомство, пристосовані до певних умов життя і займають у природі певну територію - ареал. Шафран Гейфеля. Еритроній. Зозулині черевички. Аконіт Жакена. Тис ягідний
Фізіологічний критерій. Фізіологічний - це подібності й відмінності в процех життєдіяльності особин одного виду. Він не є абсолютним, оскільки особини, які не схрещуються в природних умовах, можуть схрещуватися в штучних і давати безплідне потомство (мул) або подюче потомство (декілька видів тополі, верби)Мул – міжвидовий гібрид кобили та осла Лігр – гібрид лева і тигра. Тхонорик – гібрид тхора і норки.
Біохімічний критерій. Біохімічний – це особливості будови та складумакромолекул і перебігу певних біохімічних реакцій, характерні для особин певного виду. Він не є абсолютним, оскльки білки і нуклеїнові кислоти можуть змінюватися в межх виду. Смородина1) у споріднених видів (родів, родин) виробляються в організмі подібні органічні речовини вид Ведмідь бурий вид Пацюк сірий у всіх ссавців виробляються подібні білки ( наприклад, інсулін)
Етологічний критерій. Етологічний – визначається за особливостями поведінки тварин. Піночка-веснянка. Піночка-тріскотуха. Специфічність поведінкивид Ведмідь білий вид Ведмідь бурий (самці не готуються (готуються восени до зимової сплячки) до зимової сплячки і самці, и самки) Але є виключення
Екологічний критерій. Екологічний – кожен вид має свою екологічну нішу – сукупність чинників середовища, у якому існує вид. Він не є абсолютним, оскільки в одній екологічній ніші можуть існувати різні види (види-двійники з ареалами, що перекриваються) специфічність пристосувань виду до середовищавид ластівка міська вид ластівка сільська (гнізда під дахом) (гнізда на кручах)АЛЕ є виключенняу різних груп одного виду можуть бути несхожі адаптації до середовищавид Людина розумна : людські раси– приклад пристосувань до різного середовища. Виключення
Генетичний критерій. Генетичний - це характерний для кожного виду набір хромосом за кількістю, формою і розміром. Він не є абсолютним, оскільки існують види-двійники, які відрізняються за кількістю хромосом (два види чорних пацюків: у одного 38 хромосом, у другого – 48, існує 6 видів-двійників у малярійних комарів); кількість та морфологія хромосом може змінюватися в особин виду в результаті мутацій. Верба козяча може бути представлена особинами з різною кількістю хромосом (38 або 76) внаслідок поліплоїдії.
Географічний критерій. Географічний – кожен вид має свою екологічну нішу – сукупність чинників середовища, у якому існує вид. Він не є бсолютним, оскільки в одній екологічній ніші можуть існувати різні види (види-двійники з ареалами, що перекриваються) Кропива дводомна – типовий космополіт. Птах – ківі – типовий ендемік. Ареал таргана рудого
Географічне (алопатричне) видоутворення. Формування нових груп у результаті розширення ареалу під час географічної ізоляціїВідбувається: Шляхом фрагментаціїРозрив суцільного ареалу на частини (утворення різноманітних видів в‘юрків на різних островах Галапагоського архіпелагу)Шляхом міграціїРозширення арелу і відбір в нових умовах (утворення виду Модрина даурська від Модрини сибірської)Серподзьобка. Попугайська. Чубата. Гавайські квіткові пташки. Конвалія травнева (Convallaria majalis) поширена в широколистяних лісах Європи Конвалія кейске (Convallaria keiskei) зустрічається на далекому Сході, крупніша (30 см)Льодовик. Конвалія кавказька (Convallaria transcaucasica) росте в лісах Кавказу
Відбувається за рахунок мутаціїНова форма утворюється зі старої шляхом поліплоїдизації. Цей спосіб видоутворення поширений у рослин. Поліплоїдія – спосіб симпатричного видоутворення. В роді Хризантем всі види мають набір хромосом кратний 9: 18, 27, 36…90 В роді Картопля вихідний набір хромосом кратний 12: 24,36
Дивергентна еволюція. Розвиток ознак відмінності в особин одного виду унаслідок пристосування до різних умов середовища. Відмінність ознак, що виникають в результаті дивергенції, називається гомологією. Гомологічні органи – це органи, які подібні за будовою та походженням, але виконують різні функції. Гомологія передніх кінцівок хребетних1- кажана; 2 – кита; 3 – кішки; 4 – людини. Різноманітність в’юрків на Галапагоських островах
Конвергентна еволюція. Конвергенція (від. лат. – зближуюсь) – незалежний розвиток подібних ознак у філогенетично віддалених організмів унаслідок пристосування їх до подібних умов середовища. Подібність ознак, що виникає в результаті цього явища, називається аналогією. Аналогічні органи – це органи, що виконують подібні функції, але не мають спільного плану будови і походження. Прикладом конвергентної еволюції є поява крил у різних тварин.
Паралельна еволюція(від грец. – той, що рухається поряд) – незалежний розвиток подібних ознак у споріднених систематичних груп організмів. Подібність ознак, що виникає в результаті цього явища, називається гомойологією. Наприклад:подібність форм тіла у ластоногих;виникнення саблезубості в різних групах викопних кішок;паралельна еволюція сумчастих і плацентарних ссавців. Паралелізм тюленів (1), котиків (2), і моржів (3)Вимерлі шаблезубі форми хижих ссавців
Порівняння процесів мікроеволюції та видоутворення. Ознака для характеристики. Назва еволюційного процесу. Мікроеволюція Видоутворення Макроеволюція Тип процесу Основний рушійний чинник еволюціїВідбувається на рівніХарактер перетворень. Формуються системи. Характер процесу. Проявляється на рівні