Презентація на тему "Михайлівська цілина"

Михайлівська цілина

Михайлівська цілина – це ділянка різнотравно-злаково-лучного степу в лісостеповій зоні. Михайлівська цілина – це єдиний подібний заповідник в Україні. Багато хто називає його «брендом» Сумської області. Він входить до семи чудес України. Серед заповідних ділянок Сумщини Михайлівська цілина посідає особливе місце. Її унікальність полягає в тому, що тут охороняється ділянка плакорного лучного степу, які в Україні майже повністю розорані.

Розташування Цей степовий масив знаходиться на вододілі річок Груні і Сули в Лебединському районі. У дореволюційний час територія Михайлівської цілини належала поміщику Капністу, який використовував ділянку для випасання коней. Пізніше, після революції, ці землі входили до складу земель Михайлівського кінного заводу. Колись тут були великі цілинні пасовища, але вже в 1928 році цілинного степу залишилось дещо більше 200 га.

Історія У 1928 році постановою Сумського виконкому була оголошена заповідником місцевого значення, а в 1947 категорія охорони була підвищена до загальноодержавного заповідника. З 1961 року Михайлівська цілина входила до складу Українського степового заповідника і була його північним філіалом. Указом Президента України Віктора Ющенка від 11 грудня 2009 року цілину виокремлено в заповідник, площу якого збільшено до 882,9 га.

Рослинний світ Михайлівська цілина є важливою складовою природо-заповідного фонду України. На її території виявлено 13 видів рослин і грибів, занесених до Червоної книги України. Всього тут зареєстровано 493 види рослин.

Рослинний світ Рослинний світ цілини схожий із рослинністю південних степів. У його складі головне місце займають різнотравно-тирсові і різнотравно-типчаково-тирсові угруповання, які головним чином зростають у південно-східній і східній частинах заповідника. Але в Михайлівському степу також є рослинність, притаманна північним степам. У Михайлівській цілині можна побачити такі рідкісні рослини як Дельфіновій клиновидний, астрагал, голубчик боровий, брандушку, ковилу та інші. Є в степу і звичні нам ромашки, волошки, льон.

Вужачка звичайна. Ковила. Горицвіт весняний

Дельфіній кленоподібний. Астрагал шестиквітковий

Брандушка різнокольорова. Пальчатокорінник травневий

Рябчик руський. Сон чорніючий. Косарики тонкі

Тваринний світ Завдяки заповідному режиму за півстоліття створилися умови і для збагачення фауни. Трапляються лось, кабан і навіть вовк. Останнім часом усе частіше з’являються сарни («дикі кози»). Постійними мешканцями є заєць сірий і лисиця руда. Дуже багато дрібних гризунів і птахів.

Стан охорони Указ Президента України про створення на базі філії Українського степового заповідника і самостійного заповідника «Михайлівська цілина» та розширення його території не виконується. Однією з головних проблем, пов'язаних з охороною біорізноманіття даного заповідника є необґрунтоване широкомасштабне, до 80% території, сінокосіння, яке здійснюється в червні — на початку липня, під час гніздування птахів і вирощування ними потомства, а також за участю важкої техніки, що є порушенням закону. Сіно продається місцевим жителям. По суті заповідник перетворено на звичайний сінокос. Влітку в заповіднику незаконно виставляється пасіка. Територія заповідника практично не охороняється, влітку в заповідник заходять численні екскурсанти, рвуть квіти. У 1975 р. на території заповідника незаконно було споруджено ставок.