Наприкінці XVI століття поряд з існуванням Ренесансу в Італії народжуються риси нового стилю - бароко, що португальською мовою означає «раковина неправильної форми», а італійською — «вибагливий, химерний» - стиль у європейському мистецтві (живописі, скульптурі, музиці, літературі) та архітектура початку 16 — кінця 18 ст. Він висловлює бажання насолоджуватись дарунками життя, мистецтва і природи.
Засновником нового стилю вважають Мікеланджело Буонарроті (1475-1564). Саме він підсилив архітектуру велетенським орденом, широко використовував карнизи, подвоєння пілястр та колон, тісняву архітектурних елементів та надлюдський розмір. Скульптурні та архітектурні твори генія й досі справляють враження скорботи, напруги, нервовості, хоча зберігають чітку побудову, симетрію і потойбічну, майже неможливу красу.
Основні риси стилю бароко — парадність, урочистість, пишність, динамічність. Архітектура бароко відрізняється просторовим розмахом, плавністю й складним поєднанням криволінійних форм. Фасади споруд прикрашені вигадливим орнаментом, мушлями, людськими постатями в античному одязі. Часто зустрічаються розгорнуті колонади, пілястри. Куполи набувають складних форм, стають багатоярусними. Характерні деталі бароко — теламон (атлант), каріатида й маскарон.
Атла́нт— скульптурний елемент в архітектурі будівлі, що має конструктивне значення — опора у вигляді чоловічої фігури, яка підтримує балочне перекриття замість стовпа або колони. Назва прийшла з давньогрецького міфу, згідно з яким титан Атлант що стоїть на західній околиці землі, тримає на своїх плечах небесне склепіння в покарання за участь у битві проти богів. Теламо́н — також епітет Атланта, який підтримує небесне склепіння. Архітектурний теламон на будівлі суду в окрузі Вейн, Огайо
Каріати́да (з грец. «Жриця храму Артеміди в Карії» (місто поблизу Спарти) — статуя одягненої жінки; ввели її в ужиток давньогрецькі архітектори, щоб підтримати антаблемента, і для інших тримальних функцій. Каріатиди заміняють в архітектурі колони, пілястри та інші тримальні елементи будівельної конструкції. Каріатида у Відні (Австрія)
Маскаро́н (або Маска) (фр. mascaron, італ. mascherone) — вид скульптурної прикраси (барельєф або горельєф) у формі голови людини, тварини чи фантастичної істоти. Виконується з каменю, деревини, гіпсу, металу тощо і вміщується під антаблементами, на фасадах будинків, замкових каменях арок, фронтонах дверних і віконних прорізів, стовпах, капітелях колон, фонтанах, а також на предметах побуту — меблях, посуді тощо.
Бароко передбачає простореприміщення і тому всі меблі вцьому стилі досить громіздка іоб'ємна. Інтер'єр спальні встилі бароко має багатий ірозкішний вигляд . Використовується багатодзеркал, позолоти і дорогихфактурних матеріалів. На підлогу кладуть великийкилим з високим ворсом. Йогозабарвлення повиннагармоніювати з і шторами навікні. Стіни прикрашаютькартинами і портретами вмасивних рамках з дерева, якіповинні гармоніювати змеблями.
Освітлення в інтер'єрі спальні в стилі бароко. Прикрасити спальню в даному стилі можна за допомогою люстр або бра зкованого металу. Кришталеві люстри з золотом або латуннісвітильники комбінують з абажурами на приліжкові тумбочках. Тканинадля абажура також повинна гармоніювати з оббивкою крісел іпокривалом на ліжку. Верхній світильник кімнати в стилі бароко повинен давати м'яке матовеосвітлення, злегка приглушене. Як правило, це класична люстра з п'ятьмаріжками, цієї кількості цілком достатньо. На тумбочки підбирають схожіза стилем лампи, теж на вигнутих ніжках. Весь світ в приміщенніповинен бути м'яким і теплим, краще вибирати спеціальні матовілампочки.
Найкращі представники бароко: Архітектор і скульптор Джованні Лоренцо Берніні (1598-1680)У архітектурі і скульптурі Берніні, найбільшого майстра римського і всього італійського бароко, яскраво утілилися головні принципи цього стилю: підвищена емоційність, театральність, активна протидія простору і маси, поєднання релігійної афектації з підкресленою чуттєвістю.
Лоренцо Берніні належить основна заслуга в справі створення так званого барочного Риму. В таких шедеврах архітектури, як : церква Сант - Андреа аль Квириналь, колонада собору св. Петра , що знаходиться у Ватикані сходи "Скеля Реджа", майстер ніби підриває всю архітектурну систему. Церква Сант-Андреа аль Квириналь
Колонада собору св. Петра. Найбільший його архітектурний проект — завершення будівництва собору св. Петра в Римі й оформлення площі перед ним (1656—1667), головний храм католицької церкви - собор Святого Петра в Ватикані. Його будівництво було розпочато ще Донато Браманте, в стилі епохи Відродження. Початковий проект був змінений та втілений Мікеланджело і, нарешті, завершений в XVII ст. Берніні.
Сходи Скала Реджа (1663 - 1666). Парадні Королівські сходи, що з'єднують собор з Папським палацом. Сходи, по яким Папа виходив до віруючих. Вони мали неправильні габарити – стеля поступово стає нижче, а ширина – вужче. Ці порушення архітектор використав, як особливий художній прийом: він створив сходи з непаралельними підлогою та стелею. Стіни також поступово звужуються, зменшуються колони, що обрамлюють сходи. Через це здається, що сходи довше ніж вони є насправді. Все це Вкривається сутінкам , бо вікна є лише на двох площадках. В результаті, коли Папа спускається він несподівано з’являється перед віруючими, виринаючи з сутінок.
Франче́ско Борромі́ні (1599-1667)Найбільший майстер просторових будівельних рішень, автор кількох будівель і безлічі оформлень інтер'єрів. Його справжнє прізвище - Кастеллі (Castelli). Візитною карткою архітектора стало використання овалів замість кіл, доповнених хвилястістю архітектурних композицій. Він вважав за краще працювати з малими формами, не прагнучи до великих містобудівних проектів.
Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах (1656-1723)імператорський палац Шенбрунн, Відень. Відомий австрійський архітектор доби бароко. Шенбрунн (нім. Schloß Schönbrunn «Палац Шенбрунн») — палацовий комплекс у столиці Австрії місті Відні, одна з найвизначніших архітектурних споруд австрійського бароко
Палацово-паркові комплекси. Дрезденський Цвінгер – історичне місце в Дрездені, комплекс з чотирьох будов. Назва походить від його розташування — у середні віки «цвінґером» називали частину фортеці між зовнішньою і внутрішньою фортечними стінами. Цвінгер - це парадний, майже квадратний двір 106 на 107 метрів, збагачений підковоподібними двориками з павільйонами в центрах дугоподібних галерей навпроти один одного. Перлиною комплексу є фонтан, зокрема Німфенбад (Купальня Німф).
Гет- Лоо ( Paleis Het Loo)Найбільший серед парково-палацових ансамблів Нідерландів доби бароко 17 століття, що став музеєм після відновлення в 20 столітті. Парково-палацовий ансамбль Гет- Лоо виник як копія Версаля, але менших розмірів і в формах дуже стриманого голландського бароко кінця 17 століття
Цікаві факти про собор Святого Павла в ЛондоніСобор святого Павла в Лондоні – перлина англійського бароко правомірно може вважатися не лише храмом, присвяченим апостолові Павлу, але і пам’ятником самому собі, адже будівля – вже п’ятий за рахунком собор, споруджений на одному і тому ж місці. Собор святого Павла в Лондоні всередині не менш цікавий. Одну з його галерей називають “такою, що шепоче”: акустичні особливості її такі, що будь-яке слово, навіть виголошене про себе, прекрасно чути в будь-якому місці галереї. Фізики проводили тут наукові експерименти з акустичними хвилями. Особливість полягає в тому, що звук не долинає в місця, розташовані зовні галереї. Враження від такого спілкування не передати.
Собор Св. Павла в Лондоні можна побачати у фільмах про Гаррі Поттера і Мері Поппінс. Сент-Пол надихає не лише звичайних відвідувачів, а й творців кінокартин. Колись тут знімали всесвітньо відомий фільм “Мері Поппінс”, згодом це місце з’являлось у кількох частинах магічного сиквелу “Гаррі Поттер і в’язень Азкабану” та “Гаррі Поттері та напівкровний принц”. У 2009 храм став локацією зйомок для “Шерлока Холмса”, а в 2013 “Стар Треку”. Собор святого Пола стоїть на найвищому пагорбі Лондона. Прекрасним видом на місто храм завдячує своїй особливій локації – пагорбу Ludgate. Це найвища точка в столиці. Саме тому численні лондонські хмарочоси не перекривають розкішний фасад собору.
Вірю – не вірю1. Чи вірите ви, що португальською мовою бароко означає – довершеність, а італійською – прекрасний?2. Чи вірите ви, що стиль бароко панував у мистецтві протягом ΧVII та частина ΧVIIIст. охопивши всю Європу і Латинську Америку?3. Чи вірите ви, що ознакою бароко є контрастність?4. Чи вірите ви, що митці бароко прагнули своїми творами налякати читачів?