Презентація на тему "Міжнародний космічний проєкт “Галілео”"

Міжнародний космічний проєкт “Галілео”Виконала учениця Софіївського ліцею Долиненко Аліна

Історія проєкту. Галілéо — супутникова система навігації Європейського Союзу та Європейського космічного агентства, розроблена як альтернатива американській системі GPS та російській ГЛОНАСС. Проєкт вартістю 10 мільярдів доларів названо на честь італійського астронома Галілео Галілея. Крім країн європейського співтовариства, досягнуто домовленості про участь у проєкті й інших держав — Китай, Ізраїль, Південна Корея й Україна. Мережа Галілео, спочатку орієнтована на цивільні потреби (її офіційний старт був даний 1999 р.), замислювалася як GPS-сумісне рішення, що надає ще вищу точність визначення координат. Концепція європейської глобальної супутникової системи позиціонування Галілео була запропонована спільно Німеччиною, Великою Британією, Францією і Італією в 1999 році. Рішення про початок робіт над проектом прийнято ЄС і Європейським космічним агентством 26 травня 2003 року.

«Галілео» був запущений в 1989 році. Він провів в загальній складності вісім років в системі Юпітера, наносячи на карту комплекс супутників планети, який включав в себе чотири вже відомі «Галілеєві» об’єкти, відкриті великим італійським астрономом Галілео Галілеєм за допомогою його найпростішого телескопа, а також десятки дрібніших. Місія була завершена 20 вересня 2003 року, коли «Галілео» був направлений в атмосферу Юпітера на дуже високій швидкості, щоб спалити його і запобігти потенційному зараження інших супутників Сонячної системи бактеріями з Землі.

Коли космічний корабель «Галілео» досяг Юпітера, вийшовши на стабільну окружну орбіту планети-гіганта і продемонструвавши тим самим виняткові можливості науки і техніки.«Галілео» здійснив політ на відстань 2, 5 мільярда миль (близько 4 млрд кілометрів) від Землі, зіткнувшись на своєму шляху з безліччю проблем, і став першим штучним об`єктом, який здійснив політ по орбіті однієї з чотирьох гігантських зовнішніх планет Сонячної системи. Зонд, запущений з «Галілео», забезпечив перші прямі вимірювання електрохімічних характеристик Юпітера, передаючи дані на орбітальний космічний корабель.

Первісна концепція місії «Галілео» була розроблена НАСА при адміністрації Форда. Багато вчених та інженерів присвятили цій роботі 20 років, практично всю свою кар`єру. Для реалізації «Галілео» було задіяно понад 10 тисяч вчених, які в критичні моменти були мобілізовані на цілодобове рішення проблем, що загрожували просуванню проекту. Катастрофа шаттла «Челленджер» у 1986 році відсунула запуск космічного корабля і змусила повністю змінити траєкторію його польоту, оскільки вважалося небезпечним здійснення первинної ідеї виведення ракети-носія «Центавр» на орбіту навколо Землі, яка могла б направити «Галілео» прямо в бік Юпітера. Був розроблений новий шлях з використанням гравітаційного тяжіння інших планет, щоб направити корабель по правильній траєкторії.

Повністю розгорнута система Galileo має складатися з 24 діючих супутників та шести запасних, розташованих на трьох кругових середніх навколоземних орбітах (СНО) висотою 23 222 кілометри над поверхнею Землі. Як тільки це буде досягнуто, навігаційні сигнали Galileo забезпечать добре покриття,що зокрема охоплює найпівнічнішу точку Європи — мис Нордкап у Норвегії — і навіть далі. Велика кількість супутників разом із ретельно оптимізованою конструкцією мережі, а також наявність трьох запасних супутників на орбіті, буде гарантувати, що втрата одного супутника не спричинить помітного впливу на роботу системи. Початкові послуги стали доступні наприкінці 2016 року, нові послуги будуть випробувані і доступні після завершення розгортання системи, яке заплановано на 2020 рік. Як додаткову функцію, Galileo надає послуги глобального пошуку й рятування, засновані на системі Коспас-Сарсат. Супутники здатні передавати сигнали біди від користувачів до регіональних рятувально-координаційних центрів. Водночас система надсилатиме зворотний сигнал користувачам, повідомляючи, що аварійну ситуацію виявлено й допомога має надійти. Остання особливість вважається значним оновленням у порівнянні з наявною системою, яка не забезпечує зворотного зв'язку.

Для керування супутниками та координації дій системи на території Європи побудовано два наземних центри керування: один — в Оберпфаффенгофені (поблизу Мюнхена, в Німеччині), другий — у космічному центрі Фучіно (Ортуккьо, Італія). Дані, що збираються датчиками глобальної мережі Галілео, спрямовуватимуться до центрів керування Галілео через резервовану мережу зв'язку. Адміністративна штаб-квартира розташована в Празі (Чехія).