Презентація на тему: «Немає кращої землі, ніж та, що зветься рідним краєм».

Тема позакласного заходу: ’’Немає кращої землі, ніж та, що зветься рідним краєм ”

Миколаївська область Візитка

Миколаївська область Область розташована в степовій зоні південної частини України. Напiвднi омивається водами Чорного моря та дев’ятьма лиманами, які врізаються у суходіл. До території області належить чотири острови: Березань, Довгий, Круглий, Майський, а також частина Кінбурнського півострова. Площа – 24,6 тис. кв.км (4,1% територiї України). Населення – 1191,6 тис.чол., в тому числi 805,9 тис.чол. (67,6%) – мiське населення. В існуючих межах область визначена 22 вересня 1937 року. В ній налічується 19 адмiнiстративно-територiальних районiв, 5 мiст обласного та 4 районного значення, 17 селищ мiського типу та 900 сiльських населених пунктiв.

Під покровительством святого Миколая Миколаївська область

Символ – це умовне позначення якогось предмета, поняття, чи явища.

Прапор Миколаївської області - це прямокутне полотнище, яке складається з трьох горизонтальних смуг: білої, жовтої та синьої. Нижня смуга хвиляста. У центрі – зображення золотої архієрейської митри на схрещених золотих посохах. Прапор є символом духовної височини, спрямованості до моральних ідеалів, стабільності і мирного співіснування, символом пшеничних полів, багатств області, її морських та річкових просторів, символом духовного покровителя краю – Святого Миколая Чудотворця. . Затверджений рішенням Миколаївської обласної ради на XXVII сесії 23 скликання 27 липня 2001 року. Автор – Булавицький Іван Якович, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки художників України

Герб Миколаївської області Затверджений рішенням Миколаївської обласної ради на XXVII сесії 23 скликання 27 липня 2001 року. Автор – Булавицький Іван Якович, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки художників України

Де прапор нашого обласного центру?

Герб міста Миколаєва

ГЕРБ ДОМАНІВСЬКОГО РАЙОНУ Зелений гербовий щит у формі чотирикутника з півколом в основі із вигнутою срібною базою перетятий синьою балкою, під якою розміщено золотий лапчастий хрест. На базі — ручне кремнієве рубило доби пізнього палеоліту природного кольору. Щит увінчано стилізованою короною та обрамлено вінком із золотих колосків, обвитим жовто-синьою стрічкою, на якій у нижній частині розміщені гроно винограду та два стилізовані соняшники. Офіційний символ Доманівського району Миколаївської області, затверджений 22 вересня 2006 року рішенням Доманівської районної ради.

ПРАПОР ДОМАНІВСЬКОГО РАЙОНУ . Прямокутне полотнище з співвідношенням сторін 2:3 складається з двох горизонтальних рівновеликих смуг — синьої та жовтої, і зеленого рівнобічного трикутника у правій частині полотнища основою до вільного краю. У лівому верхньому куті біля древка  — зображення герба району. Затверджений 22вересня 2006 року рішенням Доманівської районної ради

Фізкультхвилинка.

Сторінка 3 Миколаївська область

(*27 грудня 1848 (8 січня 1849), Миколаїв — 31 березня (13 квітня) 1904, біля Порт-Артура)  На його честь назване місто Макаров у Сахалінській області. Ім'я Степана Осиповича Макарова носить Державна Морська Академія в м. Санкт-Петербург, Національний Університет Кораблебудування, вулиця та бульвар у Миколаєві (Україна), Тихоокеанський військово-морський інститут у Владивостоці. Російський флотоводець, океанограф, полярний дослідник, кораблебудівник, віце-адмірал (1896).

Винахідник електрозварювання Народився (1842, с. Бенардосівка Херсонської губ., тепер с. Мостове Миколаївської обл. — Помер 1905, м. Фастів Васильківського пов. Київської губ., тепер Київська обл.) . Ученому належить близько 120 винаходів. Світову славу М. Бенардосу принесло винайдення електричного дугового зварювання і різання металів — одного з найважливіших сучасних технологічних процесів (1882). Особливо багато уваги він приділяв дуговому зварюванню вугільним електродом, яке й названо «Способом Бенардоса».

Федір Олександрович Бредіхін (1831-1904) - астроном, академік Петербурзької академії наук (З 1890 р.). Народився в місті Миколаєві в сім'ї морського офіцера. У 1855 р. закінчив Московський університет, потім викладав там астрономію. Дослідження Бредіхіна охоплюють всі основні розділи астрономії того часу. Розпочаті в 60-і рр.. дослідження комет Бредіхін продовжував до кінця свого життя. Він розробив першу механічну теорію руху речовини в хвостах комет. Бредіхін розвинув теорію утворення метеорних потоків у результаті розпаду ядра комети. З 1873 по 1890 м. Бредіхін очолює Московську астрономічну університетську обсерваторію, а після обрання його членом Петербурзької академії наук - Пулковську обсерваторію (1890-1895). . У 1946 в колишньому СРСР була започаткована премія ім. Ф. А. Бредіхіна за видатні роботи в області астрономії.

Даль Володимир Іванович *10 листопада (22 листопада) 1801, селище Луганський завод, нині місто Луганськ — 22 вересня (4 жовтня) 1872, Москва) Літературний псевдонім: Козак Луганський. * Російський письменник, лексикограф, етнограф данського походження. Член-кореспондент Петербурзької АН (1838), почесний академік (1863). Майже 20 років прожив в Україні, знав українську мову, зібрав цінні українські фольклорні та мовні матеріали. Писав художні твори, чимало з них — на українські теми (повісті «Савелій Граб», «Небувале в тому, що було…», оповідання «Світлий празник», «Ваша воля, наша доля», «Скарб», «Упир» тощо). Автор етнографічних нарисів, написаних з позицій «натуральної школи», т. з. фізіологічних нарисів. Написав ряд статей про Григорія Квітку-Основ'яненка

Корифеї української сцени Легендарні брати Тобілевичі Іван Карпенко-Карий (17(29) вересня 1845 - 2(15)вересня 1907)   - видатний драматург, актор, режисер, ерудит, один із основоположників українського професійного театру. Садовський Микола Карпович (6 березня 1856 — 7 лютого 1933) - актор, режисер і громадський діяч. корифей українського побутового театру. Пана́с Ка́рпович Саксага́нський (15(27) травня 1859 – 17 вересня 1940) Визначний український актор, режисер, драматург і педагог школи М.Кропивницького , корифей українського побутового театру. Зліва направо: Микола Садовський, Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський

Український письменник , драматург , театральний актор. З ім'ям М. Кропивницького пов'язані створення українського професійного театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії. Марко Лукич Кропивницький (*25 квітня (7 травня) 1840, с. Бежбайраки, тепер Кіровоградської області — †21 квітня 1910) 

Дніпрова Чайка (дівоче прізвище – Людмила Олексіївна Березіна) народилася в с. Карлівка Ананьївського повіту Херсонської губернії (тепер Зелений Яр Доманівського району Миколаївської області) в родині сільського священика. Літературна спадщина Дніпрової Чайки невелика за обсягом, але вагома своїм змістом, демократичними ідеями. Краща її частина по праву входить у духовну скарбницю українського народу. Автор збірок оповідань "Писанка" (1891), "Хрестонос" (1896), "Чудний" (1904), п'єс "Казка про сонце та його сина" (1891), "Коза-дереза" (1895), "Зима й весна, або Снігова краля" (1913); Творів в 2-х т. (1919-1920), "Вибраних творів" (1929), Творів в 2-х т. (1931), Творів (1960). (1листопада 1861 –13 березня 1927)

Цей край оспівали славнозвісні художники Василь Васильович Верещагін Руфін Гаврилович Судковський

Пектора́ль (з лат. пектус – груди) – шийна прикраса, що закривала груди, часом і плечі. Очевидно, походить від частини бойового обладунку, що захищав верхню частину грудей, плечі та горло. Найвідоміший приклад – скіфська пектораль середини IV ст. до н.е. із кургану Товста могила (Дніпропетровська обл.), виявлена нашим земляком Борисом Мозолевським 21 червня 1971 року, вагою 1140 г і діаметром понад 30 см. Неперевершений витвір античного ювелірного мистецтва, який, за визначенням фахівців, взагалі безцінний. Принаймні розмір її страхової суми дорівнює, як відомо, $ 250 млн. Зберігається у Музеї історичних коштовностей України на територіії Києво-Печерської лаври і належить до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України.

Поет , публіцист, есеїст, перекладач. Член Національної спілки письменників України (1979), Асоціації українських письменників (1997). Лауреат Культурологічної премії ім.М. Аркаса (1994), Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Перша книга поезій "Травнева арка" вийшла у 1978 р. Згодом були надруковані "Південне сяйво” (1982), "Танок вогню” (1983), „Бурштиновий журавель" (1987), "Шлях по зорях" (1990), „Пектораль” (1997), „Елегія троянського вина” (2001), „Літопис” (2003), „Атлантида під вербою” (2003), „Синопсис” (2003), „Полювання на дикого вепра” (2006), "Літній час" (2007), "Скіфське золото" та ін. КРЕМІНЬ  Дмитро  Дмитрович  (21.08.1953, с. Суха, Іршавського р-ну Закарпатської обл.) Голова Миколаївського відділення Союзу письменників України

Вадатурський Олексій Опанасович (08.09.1947)     Народився 8 вересня 1947 року у селі Бендзари Балтського району Одеської області у родині колгоспника. У 1971 році закінчив Одеський технологічний інститут імені М.В. Ломоносова, за спеціальністю "Автоматизація і комплексна механізація хіміко-технологічних процесів" та здобув кваліфікацію інженера-електромеханіка.  У 1991 році очолив створене у місті Миколаїв сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН", яке пройшло шлях від невеликої фірми до компанії з широкою мережею філій та вертикально інтегрованою структурою, що здійснює власними силами виробництво, зберігання і переробку та експорт сільськогосподарської продукції. Визнаний переможцем Національного конкурсу "Благодійник року" в номінації "Благодійник року у Миколаївській області" (2007).

Вчитель історії, вчитель – методист, нагороджений нагрудним знаком «Відмінник освіти України» Має третій (найвищий) ступінь серед відзнак, запроваджених міністерством. України, нагороджений нагрудним знаком «ВасильСухомлинський» 

Переможець Міжнародних конкурсів, починаючи з 2002 року. У 2010р. виборола І місце у двох Всеукраїнських конкурсах “ Пісня над Бугом ” ( м. Хмельницький) та “ Смарагдові витоки ” ( м. Мукачеве), ІІІ м. у Міжнародному конкурсі “ Мистецькі барви ” ( м. Прилуки)

Миколаївська область

“Гранітно-степове Побужжя”

Біла Альона - випускниця нашої школи 2011р. Вивчала  НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК «БУЗЬКИЙ ГАРД» ТА ОСОБЛИВОСТІ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ЙОГО ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ Призер І та ІІ етапів, учасник ІІІ етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН секції географічне краєзнавство

Місто Ольвія – природоохоронний заповідник, який номінований до “7 чудес України”

Кінбурнська коса Заповідна зона. Частина Чорноморського біосферного заповідника. З одного боку омивається морською водою, з іншого – прісними водами Дніпра. Тут росте понад 500 видів рослин, гніздяться рідкісні птахи. Довжина – біля 40 км, ширина – біля 10 км)

ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК «ЄЛАНЕЦЬКИЙ СТЕП» Розташований у 60 кілометрах від міста Миколаєва і займає цілісну систему балок та прилеглих до них ділянок у межах Єланецького та Новоодеського районів. Це ландшафтний державний заповідник У цілому на території заповідника живуть 11 видів тварин, занесених до Європейського червоного реєстру, 71 вид тварин, занесених до Червоної книги України. Тут на території в 70 гектарів розташований справжній сафарі-парк, де мешкають численні олені, бізони, лані і кулани.

* Запорізький козак. * Один із перших поселенців Нової Одеси. * Його іменем в давнину називалось м. Нова Одеса.

* Російський державний і військовий діяч, генерал, фельдмаршал, князь. * Прозваний запорізькими козаками прізвиськом Гриць Нечеса. * Він у 1789році заклав м. Миколаїв.

* Російський архітектор, один із засновників російського класицизму. * Його ім’я носить одна із вулиць м.Миколаєва. * Розробив план забудови м.Миколаєва .

* Купець, містобудівник. * Найближчий помічник Г.Потьомкіна. * Перший громадянин м.Миколаєва.

* Ад’ютант командира Чорноморського флоту, композитор. * Автор опери «Катерина». * Засновник самодіяльної просвітницької організації в м. Миколаєві.

Рідна школа – Доманівський РНВК