Година спілкування "Диво- вишиванка"

Година спілкування

Тема. Диво-вишиванка.

Мета: поглибити і розширити знання дітей про історію вишиванки, розвивати творчі здібності учнів; формувати культурну, комунікативну, громадянські та соціальні компетентності.

Обладнання: українські вишивані рушники, розмальовки та дитячі малюнки, вишиванки, коровай, ікона, лялька-мотанка.

Хід заходу

I. Організаційний момент

Вихователь: Давайте привітаємось,

            Давайте посміхнемося,

            Давайте в очі глянемо,

  І нам тепліше стане.

  Вправо, вліво подивились,

  Привітались і здружились.

II. Повідомлення теми та мети заняття. Мотивація діяльності.

Вихователь: Діти, послухайте загадку.

                      Біле поле полотняне,

                      Рівно ткане, чисто пране.

                      А поньому голка ходить

                      За собою нитку водить

                      Покрутнеться так і сяк –

                     Зацвіте червоний мак,

                      Зазирне і там, і тут –

                      Василечки зацвітуть.

                      Що це діти? (Вишиванка).

Вихователь: Молодці! Сьогодні і піде розмова на нашій годині спілкування про вишиванку.

Вихователь:

-  Вишиванка — це символ українського народу. Її патріотичне значення полягає в тісному зв’язку з традиціями, оскільки вишиванка є одним з перших національних здобутків ще з сивої давнини. Перші вишиванки були не просто елементом одягу. Вони мали містичне значення. Слов’янські народи надягали розшиті сорочки для захисту від зла. Вигадливим орнаментом прикрашали комір, рукава й поділ вироби. Навіть новонародженим дарували вишиванки для того, що б ця сорочка оберігала дитину від злих духів.

 

У наш час вишиванка переживає еру певного відродження, адже останніми роками країну охопило прекрасне почуття патріотизму, наслідком чого стала підтримка національних традицій. Елементи української вишивки дедалі частіше використовують у дизайні одягу. Тепер носити вишиванку стало не тільки патріотично, але й модно.

 

Орнамент вишивки розподіляють на три основні групи: геометричний орнамент,

рослинний орнамент, тваринний орнамент.

Колір та орнамент має свою силу, свою енергетику, яка захищає та оберігає.

• Червоний — любов, боротьба, світло та захист.
• Чорний — смуток, охорона від злих сил, шанування померлих.
• Блакитний — небо, повітря, духовний світ.
• Жовтий — врожай, місяць, зорі.
• Коричневий — родючість землі.
• Зелений — весна, оновлення, життя.

ІІІ. Робота над темою заняття.

Вихователь:

- Увага на екран. (Перегляд відеоролика, вправа ”Мікрофон”)

Вихователь:

• Діти, скажіть мені будь ласка:
• В які дні ми вдягаемо вишиванку? (в урочисті)
• Чим є вишиванка для українського народу? (символом, оберегом)
• Які кольори наявні на вишиванках? (червоний і чорний)
• Що означає кожен колір? (червоний-любов, боротьба,с вітло та захист,

чорний-смуток, охорона від злих сил, шанування  померлих)

     -    Де розміщували вишивку на сорочці? (біля коміра,на рукавахі манджетах)

Фізкультхвилинка:  Встаньте, діти, посміхніться,

                                Землі нашій поклоніться

                                 За щасливий день вчорашній

                                 Веретеном покрутіться,

                                 У два боки похиліться

                                 Раз присядьте, два присядьте

                                 І за парти тихо сядьте.

Вихователь:

• Сьогодні до нас у гості завітали юні мовознавці. Вони підготували для вас віршик який називається “Сорочка-оберіг”.

СОРОЧКА-ОБЕРІГ

Вишивала мама синіми нитками, — 
зацвіли волошки буйно між житами. 
Узяла матуся червоненьку нитку, — 
запалали маки у пшениці влітку. 
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали квіти України: 
маки та волошки, мальви біля хати. 
Долю для дитини вишивала мати. 
Шила-вишивали хрестики зелені, — 
зашуміло листя на вербі й калині. 
Золотилось сонце у розлогій кроні. 
Вишивала долю, наче по долоні. 
Оберіг-сорочку вишила для сина. 
Візерунком стали символи Вкраїни: 
і верба, й калина, сонях біля хати. 
Щастя для дитини вишивала мати. 
Білими по білім вишивала ненька, 
до ниток вплітала всю любов серденька. 
Дрібно гаптувала росяні мережки, 
щоб не заростали у дитинство стежки. 
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стала рідна Україна. 
Мамину турботу збереже сорочка, 
захистять від лиха хрестиків рядочки.

ІV. Робота в групах

Вихователь:

- Діти, у вас на партах є завдання.

I група: Розгадування  кросворду ”Обереги українського народу”

						1
				2
				3		4
5
	6
7

 

 

По горизонталі:

2.Сторовиний оберіг дому та родини, атрибут  народних  свят.(Рушник)

4.Символ, що мав цілющі та магічні властивості. (Вода)

5.Символізує вічне прагнення українців відзначати певне свято, пам’ятний день або просто прикрасити своє житло. Виготовляли зі шкіри, з тканини, з паперу. (Витинанка)

7.Найсильніший оберіг в усі часи. (Слово)

По вертикалі:

1.Одяг, символ, здоров’я, краси, щасливої долі, родової пам’яті, любові, святості. (Вишиванка)

3.Обреріг від зла, постійний атрибут святкового одягу. Плели дівчата. (Віночок)

6.Символ гостинності. (Хліб)

II група: Складання  пазлу”Україна вишивана”

 

III група: Віднови прислів’я

Вишиванка -                                            така і дівчина.

Своя сорочка                                        бо народився у сорочці.

Йому пощастило,                         ближче до тіла.

Яка вишиванка,                                      це книга життя вишивальниці.

(Робота супроводжується  відеороликом “Вишиванка”)

V. Декламування віршів про вишиванку.

I група

Вишиванка

Вишиванка рідна, ну хіба не диво?

В ній ходити модно, стильно і красиво.

Це митецький витвір, це краса і казка,

В ній душі наснага, материнська ласка.

Кольори сплелися в ній в узори й квіти,

Щоб були щасливі і сміялись діти.

А веселі люди від краси раділи

І самі, звичайно, вишивати вміли

Червону калину, зелені листочки,

Щоб були щасливі доні і синочки.

Й рідні вишиванки їх оберігали

Від біди в дорозі діток захищали.

Щоб у вишиванках хлопчики мужніли,

Рідну Україну захистити вміли.

Вишиванка наша, ну хіба ж не диво?

В вишиванці завжди модно і красиво...

ВИШИВАННЯ

Вишила суничку нитка червоненька,
вишила листочок нитка зелененька.
Вишила садочок, вишила долинку,
вишила у небі хмарку і хмаринку,
щоб гуляли тихо, весело обоє
та й учили птахів, як літать по двоє.
Щоб весняні квіти не були сумними,
то учили дощик, як ходить за ними.

 

ВИШИВАНКА

Мама вишила мені
Квітами сорочку.
Квіти гарні, весняні:
- На, вдягай, синочку!
В нитці – сонце золоте,
Пелюстки багряні,
Ласка мамина цвіте
В тому вишиванні.
Вишиваночку візьму,
Швидко одягнуся,
Підійду і обніму
Я свою матусю

ВИШИВАНКА

Вишиваю вишиваночку 
Я для братика Іваночка. 
Вишиваночка у вишеньках, 
Ягідками рясно вишита.
Вся в мережках вишиваночка 
Подарунок для Іваночка.

Вишиванка - символ України

Вишиванка - символ України,
Віддзеркалення вкраїнської душі,
Де рясніють кетяги калини
Й мамина сльоза на полотні.

 Вишивка

Я рідний край та мову солов’їну У вишивку свою вплела, в нитки. Я прославляю рідну Україну, Яскраві вишиваючи квітки. Душею я до полотна пристану Та настелю на ньому краєвид. Я іншою ніколи вже не стану Під впливом промайнулих літ.

                                             ВИШИВАНКА

Вишивала мати сину Празникову сорочину Не хвилину, а годину не одну. Вишивала для синочка, Ох, сорочечку-сорочку, Голка бігала-пливла по полотну. Вишивала йому долю, Вишивала вітер в полі, Вишивала і надію, і любов. Вишивала і дорогу – То круту, а то розлогу, Шаблі блиск і тихе цокання підков. Вишивала сину щастя – Хай воно йому удасться! Вишивала щире серце молоде, Вишивала карі очі, Силует стрункий, дівочий, Що в очах його калиною цвіте! Вишивала-вишивала, Ніби долю його знала, То співучу, то солодку, то гірку. На сорочці барви грають, Ніби сонце серед гаю, У життя стрімку зливаються ріку.

 

А українська вишиванка — диво,

У ній народу код, його душі.

І кожному в ній зручно і красиво,

Вдягнути ж вишиванку поспіши.

І гордо йди у ній по цілім світі,

Та мовою своєю розмовляй!

І хай сміється сонечко в зеніті —

Ти рідного свого не забувай!

Бо в ньому все — ліс, гори і долина,

І річечка, й маленьке джерельце,

Твій рідний край, чарівна Україна,

І мати, й батько — пам’ятай про це!

І хліб на вишиванім рушникові,

І пісня, що до серця пролягла,

І краєвиди навкруги чудові,

І стежка, що у Всесвіт повела.

Вдягни свою чудову вишиванку,

Відчуй в ній ласку і душі тепло,

І чистий ранок в ніжному серпанку,

І те, як добре з мамою було.

Вишиванка

Квiти розцвiтають Ось на рукавах, З iрiю далекого Повернувся птах –  Дивнi вiзерунки  Сяють, мов живi – Мама вишивала  Оберiг менi!

ВИШИВКА

У вишневому садочку Тоня вишива сорочку. Вміло нитки підбирає, Тихо пісеньку співає: “Ой летіли дикі гуси...” — Для рідненької матусі. Гарно доня вишиває, Сонця промені вплітає.

УКРАЇНСЬКА ВИШИВАНКА

Зроби: вдягнись з самого ранку, Як небо пахне ще зірками, Ти в українську вишиванку, Живими шитими шовками. Люби свою сорочку шиту, В ній України вся родина. Легенду бережи нажиту, Вона, - як життєдайна днина! Злюби, мов світло сонця з ранку, Що йде до тебе від заграви, Свою вкраїнську вишиванку, Злюби - без поспіху й забави. Тобі всміхнуться хмари сині, В прийдешнім дні - найкращим Скажи ще - Слава Україні! Понад усе її, як любиш. Вдягни сорочку-полотнянку, Де ниток барви рукотворні Іскряться сонцем спозаранку, Як Україна, неповторні.

ВИШИВАНКА

Рано-вранці, на світанку, Вишиваю вишиванку. У зеленім житі Буду ворожити. Попрошу у неба Солов’їний щебет. Попрошу у квітки Чарівної  нитки. Тоненької, шовкової, Нитки кольорової. Полотном біленьким Вишию рівненько Голосну сопілочку І вишневу гілочку, Пташечку, калину, Маму і дитину. Вийся-вийся, голочко, Вишиваю долечку. Візерунок рясно - Буде доля красна.

 

VI. Майстер – клас. Виготовлення ляльки-мотанки.

Вихователь:

- Лялька-мотанка здавна відома як оберіг. Вона виконує різні функції – охорона дому, сім’ї, дітей, сну, господарства, близьких та рідних.

Перша лялька-мотанка зявилася майже 5 000 років. Це була не просто іграшка. Вважалося, що вона захищала людину від неприємностей та бід.

Мотанка відрізняється від звичайної іграшки відсутністю обличчя. За уявленнями язичників через обличчя в ляльку вселяється душа. А душа буває доброю чи поганою. Народ вірив, що в мотанці знаходиться дух предків і що вона може передавати досвід з покоління в покоління.

Бажанниця за переказами, приносить своїй власниці щастя і виконує бажання. Така подружка – лялька Бажанниця – була в селі у кожної дівчини. Її не слід було нікому показувати. Дівчата загадували бажання, пришивали на платячко ляльці намистинку, наприклад, і люстерко підносили до неї: Дивись, яка ти красуня. А за подаруночок бажання моє виконай. А потім ховали свою лялечку в затишне місце до пори… 
 (Лялечка виконана в техніці мотанка, без застосування голки) 

1. Практична робота
2. Демонстрація дитячих робіт

VІІ. Рефлексія.

Вихователь:

• А тепер, діти, підведемо підсумки нашої спільної роботи.

Вправа «Мої враження»

Мені сподобалося…(складати пазли, розгадувати кросворди, робити ляльку- мотанку)

Мене здивувало…(існування багатьох технік вишивки, історія ляльки- мотанки)

Для мене стало новим…(створення ляльки-мотанки, популярність вишивка  за межами України)

Я  хочу…(придбати вишиванку, навчитися вишивати, зробити інші ляльки- мотанки).