Презентація на тему "Ніколи знову"

Підготувала та провела викладач суспільних дисциплін Придніпровського професійного ліцею. Н. О. Галкіна.

Мета: поглибити знання учнів про героїчне минуле нашого народу, допомогти усвідомити велич подвигу українців у Другій світовій війні, виховувати в здобувачів освіти шану і повагу до тих, хто ціною власного життя здобув перемогу у війні і здобуває перемогу на сході України в наші дні. Епіграф: «Тільки той, хто пам’ятає минуле, вартий майбутнього.»

Доки світанками сонце встає, а на калині зозуля кує –Пам’ять людська не забуде повік мук закатованих, попелу крик. Там, де кривавий пройшов душогуб, свідком лишився опалений дуб. Чорний, як лихо. І жахом пропах. Навіть боїться гніздитися птах. Віти – мов горе заламаних рук. Ні! То не свідок. А Пам’ятник мук!Доки світанками сонце встає – Нам на калині зозуля кує!Тільки, як тріскає в тиші земля, стогін важкий із могил промовля:«Спинись, Людино! Мовчки поклонись. У тишині задумайся на мить.І нам життя всміхалося колись. Дзвонила сонцем сяюча блакить. Ми мали в серці мужність і любов і вірили у Перемоги час. Хоча зотлілий попіл захолов, але наш голос досі не погас. Орали ми і засівали лан, щоб добротою колосився світ. Якби зібрати болі наших ран, то розколовся б навіть і граніт!Не треба сліз! Ще наші нас печуть, як тихо плаче росами трава. Нехай же мирно променіє путь, для тих, хто наших мук не забува!Коли не спить далекий небосхил і стелиться туманом сивина,Наш гнівний голос чути із могил: «Хай буде тричі проклята війна!»

День па́м'яті та прими́рення (па́м'яті жертв Другої світової війни та примирення між країнами-учасниками Другої світової травня війни) – пам'ятний день в Україні, який відзначають 8 травня , в річницю капітуляції нацистської Німеччини (цю подію прийнято розглядати як символ перемоги над нацизмом). Відповідно до Указу Президента України, підписаного 2015 року, метою відзначення є «гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції та висловлення поваги всім борцям проти нацизму».

8 травня 1945 року Антигітлерівська коаліція  офіційно прийняла  «Акт про беззастережну капітуляцію» Збройних сил нацистської Німеччини, підписаний начальником Оперативного штабу ОКВ генерал-полковником Альфредом Йодлем за дорученням Президента Німеччини Карла Деніца. Акт був підписаний іще 7 травня в  Реймсі (Франція), однак ратифікований наступного дня в Берліні. З цієї нагоди 8 травня 1945 року в багатьох містах Європи та США було проведено велелюдні святкування.

« …з метою гідного вшанування подвигу Українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, посилення турботи про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань, утвердження спадкоємності традицій воїнів — переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідації суспільства навколо ідеї захисту України…установити в Україні День пам'яті та примирення, який відзначати щороку 8 травня…» «День пам'яті та примирення» встановлений Указом Президента Порошенка № 169/2015«Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниціПеремоги над нацизмом у Європі та 70-ї річницізавершення Другої світової війни» від 24 березня 2015 року:

Пам'ять. Це не просто частина історії. Пам'ять – це наша совість, біль, наша гордість. Пам'яті наших дідів, батьків і старших братів, пам'яті вічно молодих солдатів і офіцерів, що мужньо боролися з ворогом і перемогли, пам'яті тих, хто поліг смертю хоробрих, пам'яті всіх, чиї серця обпалила Друга світова війна присвячується.

Кривавою сторінкою в книгу історії світу вписана Друга світова війна. Сім довгих років боролося людство проти фашизму, жорстокості й ненависті, сім довгих років перемагало біль і жахіття війни. Та ось вистояли, подолали, перемогли! Але яку високу ціну було сплачено за цю перемогу! Скільки життів ніколи не знайдуть спокою на землі! Наше завдання – ніколи не забувати про події тих літ, завжди пам’ятати та передавати наступним поколінням. Саме тому травневе повітря дихає двома датами: ми знаємо День Перемоги – 9 Травня, але не забуваймо і 8 травня – День пам’яті та примирення.

Історія людства неодноразово була свідком кривавих збройних конфліктів і воєн, в результаті яких гинули цивілізації, зникали могутні держави, йшли з життя мільйони людей. Але всіх їх за кількістю жертв перевершила Друга світова війна 1939–1945 рр., яка залишила страшний слід у пам`яті людства. Її жертвами були не лише військові, а й цивільне населення, котре чи не вперше в історії стало об`єктом бойових дій. В жахіття війни було втягнуто 62 держав, 80% населення земної кулі. Друга Світова тривала довгих 6 років. Вона пронеслася над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопила простори всіх океанів. У цій війні загинуло близько 60 млн осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто пропав безвісти.

У першій половині дня 23 серпня 1939 р. Гітлер віддав наказ про напад на Польщу в 4:30 ранку 26 серпня. Однак в той же день він отримав послання від Чемберлена, про підтримку Польщі у разі війни. Великобританія 25 серпня підписала з Польщею договір про взаємодопомогу, про що стало відомо в Берліні. Крім того, Італія сповістила про відмову брати участь у війні. Все це призвело до того, що приблизно о 8 годині вечора був відданий наказ про скасування нападу на Польщу. Вранці 31 серпня Гітлер підписав директиву № 1 про напад на Польщу о 4:45 ранку 1 вересня 1939 р. Перед вторгненням в Польщу, Німеччина провела операцію «Гіммлер», яка шляхом ряду провокацій, повинна була дати формальний привід до війни.

9 квітня 1940 р. німецькі війська вторглися в Данію та Норвегію. Данія відразу ж капітулювала, а Норвегія вчинила опір.14 червня 1940 р. Париж був зданий без бою.22 червня 1940 р. Франція капітулювала.

Автором плану Барбаросса був генерал-майор Фрідріх Паулюс 18 грудня 1940 р. його план з певними змінами був підписаний А. Гітлеромпроведення швидкоплинної військової кампанії на європейській території Радянського Союзу. знищити основні сили Червоної Армії за допомогою глибокого, швидкого висування танкових клинів. ліквідовувати можливості відступу боєздатних радянських частин .війська Вермахту мали вийти на лінію, з якої радянські військово-повітряні сили будуть не в змозі здійснювати нальоти на імперську територію Німеччини.

Розташування сил. Збройні сили Вермахту були поділені на 3 групи армій : Група армії «Північ» - готувала наступ на Ленінград.(очолив фон Лейб)Група армії «Центр» - готувала наступ на Москву(очолив фон Бок)Група армії «Південь» - готувала наступ на Київ - Кавказ (очолив фон Руштенд)

22 червня 1941 р. – напад ІІІ Рейху на Радянський Союз. Після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. У складі військ Південно-Західного фронту українці станови­ли до 50 % бійців.

19 серпня 1941 р. – українська територія між Дністром і Південним Бугом під назвою «Трансністрія» перейшла у володіння Румунії – союзниці III Рейху .19 вересня 1941 р. – після 71-денної облоги німецькі війська захопили столицю УРСР Київ.28–30 вересня 1941 р. – початок масових розстрілів у Бабиному Яру. Лише впродовж цих двох днів було страчено понад 30 тис. євреїв. Загальна оцінка страчених у Бабиному Яру варіюється від 70 тис. до 200 тис. осіб.16 жовтня 1941 р. – радянські війська залишили Одесу.22 липня 1942 р. – територія України повністю опинилася під нацистською окупацією.

Генеральний план Ост ( нім. Ост) - обширно програма закріплення панування німецького рейху в Східній Європі , передбачав примусове виселення з території Польщі та окупованих областей СРСР до 75 - 85 відсотків населення і розміщення його в Західному Сибіру , на Північному Кавказі і в Південній Америці Час здійснення : 1939 - 1944 рр. Жертви : населення Східної Європи та СРСР ( в основному слов'янське ) Місце : Східна Європа , окупована територія СРСР Характер: расово - етнічний Організатори та виконавці: націонал - соціалістична партія Німеччини , профашистські угруповання і колабораціоністи на окупованих територіях

Методи здійснення плану1 ) фізична винищенням великих мас народу ;2) скорочення населення шляхом навмисної організації голоду ;3) зменшення населення внаслідок організованого зниження народжуваності і ліквідація медичного та санітарного обслуговування ;4 ) винищення інтелігенції - носія і продовжувача науково - технічних знань і навичок культурних традицій кожного народу і низведення освіти до нижчого рівня;5 ) роз'єднання , дробленням окремих народів на дрібні етнічні групи;6 ) переселення мас населення до Сибіру , Африку , Південну Америку і інші райони Землі;7 ) аграризація захоплених слов'янських територій і позбавлення слов'янських народів власної промисловості.

Доля України. Окупанти мали намір знищити високорозвинену промисловість України, а її населення перетворити на рабів. З перших днів окупації усі фабрики і заводи, земля і майно колгоспів і радгоспів оголошувалися власністю гітлерівської Німеччини. Частина підприємств була повернута колишнім власникам. Заробітна плата була дуже низькою. На базі колгоспів і радгоспів були створені «спільні двори» і державні маєтки. Крім цього, з населення стягувалася величезна кількість різних податків (за будинок, садибу, двері, худобу, свійських тварин - собак і кішок тощо).. Крім офіційних податків, окупанти вдавалися до прямого пограбування населення, мародерства. Була запроваджена обов'язкова трудова повинність для всього населення, включаючи підлітків від 14 років. Магазини, ресторани, перукарні обслуговували тільки окупантів. Розчленування України.

14 лютого 1943 р. – визволення Луганська (тоді – Ворошиловград).13-23 серпня 1943 р. – вигнання нацистських окупантів з Харкова. 2 вересня 1943 р. – визволення Сум.8 вересня 1943 р. – визволення Донецька (тоді – Сталіно).21 вересня 1943 р. – визволення Чернігова.23 вересня 1943 р. – визволення Полтави.25 жовтня 1943 р. – визволення Дніпропетровська.6 листопада 1943 р. – визволення Києва

14 грудня 1943 р. – визволення Черкас.30 грудня 1943 р. – визволення Запоріжжя.31 грудня 1943 р. – визволення Житомира.8 січня 1944 р. – вигнання нацистських окупантів з Кропивницького (тоді – Кіровоград).2 лютого 1944 р. – визволення Рівного.2 лютого 1944 р. – визволення Луцька.13 березня 1944 р. – визволення Херсона.20 березня 1944 р. – вигнання нацистських окупантів з Вінниці.25 березня 1944 р. – визволення Хмельницького (тоді – Проскурів).

За Батьківщину у боях вмирали. Однаково — дорослі і малі…За довгі роки ще не розшукали. Усіх могил солдатських на землі. Розкидані вони у чистім полі,Десь при дорозі, у розмай-траві…Могил отих не обминай ніколи: Поховані у них — для нас живі! Там сплять навічно воїни-солдати,Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини,Їм не судилось весен зустрічати,Тих, що стрічаєш ти після війни. Там сплять твої ровесники-орлята: Тепер уже були б із них орли!Схилися ж над могилами солдатів,Що у боях за тебе полягли.