ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА ТЕМУ: "ОТРУТА Й ОТРУЄННЯ.ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА ОТРУЄНОМУ."

Тема: Отрута й отруєння. Домедична допомога отруєному.

Під отрутою розуміють хімічну сполуку, яка за певних умов може виявляти шкідливий вплив на людей і тварин, порушуючи життєво важливі функції організму, зумовлюючи патологічні зміни, а в ряді випадків - і смерть.

Найважливішими умовами дії отрут є: 1. Доза.2. Розчинність.3. Концентрація.4. Форма введення (фізичний стан). 5. Характер супутніх речовин.6. Тривалість зберігання.7. Способи введення.8. Індивідуальні особливості організму.

Хімічні речовини, які використовують у народному господарстві та побуті, настільки різноманітні, що загальновизнаної класифікації отрут ще й досі немає. Тому застосовують кілька видів класифікацій отрут.

Класифікації отрут об’єднують у дві групи:1) Загальні, що базуються на будь- якому загальному принципові оцінки, яка підходить для всіх хімічних речовин; 2) Спеціальні, що відображають зв’язок між окремими фізико-хімічними та іншими властивостями речовин і проявами їх токсичності.

Загальні класифікації отрут:• за хімічними властивостями (хімічна);• за метою застосування (практична);• за ступенем токсичності (гігієнічна);• за видом токсичної дії (токсикологічна);• за «вибірковою токсичністю».

Спеціальні класифікації отрут:• за типом гіпоксії, що розвивається (патофізіологічна);• за механізмом взаємодії з ферментними системами (патохімічна);• за характером біологічних наслідків отруєнь (біологічна);• за ступенем канцерогенної активності

Хімічна класифікація передбачає поділ усіх хімічних речовин на органічні, неорганічні, елементоорганічні. Хімічну класифікацію застосовують найчастіше під час вивчення фармацевтичної хімії, фармакогнозії, технології ліків.

Велике значення для профілактики отруєнь має практична класифікація, згідно з якою виділяють:1) промислові отрути, які використовують у промисловому середовищі, серед них: органічні розчинники, пальне, барвники, холодоагенти, хімічні реагенти та інші;2) отрутохімікати, придатні для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур;3) лікарські речовини;4) побутові хімікати: харчові добавки, засоби санітарії, індивідуальної гігієни та косметики; засоби догляду за одягом, меблями, автомобілем тощо;5) біологічні рослинні й отрути тварин, які накопичуються в рослинах і грибах, тваринах і комахах;6) бойові отруйні речовини (БОР).

Гігієнічна класифікація отрут, за експериментально встановленою смертельною дозою та гранично допустимою концентрацією:1.надзвичайно токсичні, 2.високотоксичні, 3.помірно токсичні, 4.малотоксичні.

Ст. 57. Токсикологічна класифікація отрут{FABFCF23-3 B69-468 F-B69 F-88 F6 DE6 A72 F2}Загальна токсична дія. Токсичні речовини. Нервово-паралітична дія (бронхоспазм, задуха, судоми та паралічі)Фосфорорганічні інсектициди (хлорофос, карбофос), деякі алкалоїди (нікотин, анабазин),БОР (зарин)Шкірно-резорбтивна дія (місцеві запальні та некротичні зміни в поєднанні із загально- токсичними резорбтивними явищами) Дихлоретан, гексахлоран, БОР (іприт, люїзид), оцтова есенція, Арсен та його сполуки Загальнотоксична дія (гіпоксичні судоми, кома, набряк мозку, параліч)Синильна кислота та її похідні, чадний газ, алкоголь та його сурогати, БОР (хлорціан) Дія на удушення (токсичний набряк легень. Оксиди нітрогену, БОР (фосген, дифосген) Сльозогінна та подразнювальна дія (подразнення зовнішніх слизових оболонок)Хлорпікрин, БОР (Сі-Ес, адамсит), пари сильних кислот і лугів Психотична дія (порушення психічної активності, свідомості)Наркотики (кокаїн, опій), атропін, ЛСД (діетиламід лізергінової кислоти)

Класифікація отрут за вибірковою токсичністю{10 A1 B5 D5-9 B99-4 C35-A422-299274 C87663}Вибіркова токсичність. Токсичні речовини«Серцеві» отрути: кардіотокеична дія Серцеві глікозиди (дигіталіс, дигоксин), трициклічні антидепресанти (іміпрамін, амітриптилін), рослинні отрути (аконіт, заманиха, хінін), отрути тварин (тетрадотоксин), солі Барію, Калію «Нервові» отрути: нейротоксична дія Психофармакологічні речовини (наркотики, снодійні), фосфорорганічні сполуки, чадний газ, похідні ізоніазиду (тубазид, фтивазид), алкоголь«Печінкові» отрути: гепатотоксична дія Хлоровмісні вуглеводні (дихлоретан), отруйні гриби (наприклад бліда поганка), феноли та альдегіди «Ниркові» отрути: нефротоксична дія. Сполуки важких металів, етиленгліколь, щавлева кислота«Кров’яні» отрути: гематотоксична дія. Арсин, анілін та його похідні, нітрити«Шлунково-кишкові» отрути: гастроентеротоксична дія. Сильні кислоти і луги, сполуки важких металів та Арсену«Легеневі» отрути: пульмонотоксична дія. Паракват, оксиди Нітрогену, фосген

Для медичних працівників класифікація отрут:1. Корозійні отрути -що діють переважно в місці їх контакту з організмом.2. Резорбтивні отрути -які переважно починають діяти після всмоктування у кров.

Корозійні отрути: 1. Концентровані кислоти неорганічні (мінеральні) - сірчана, хлористоводнева (соляна), азотна; органічні - оцтова, щавлева, альдегід мурашиної кислоти (формальдегід), карболова (фенол) та її похідні - лізол, крезол, трикрезол та інші.2. їдкі луги - їдкий натр, їдкий калій, їдкий амоній (нашатирний спирт.3. Інші корозійні отрути - калію перманганат, гідрогену пероксид.

Резорбтивні отрути три групи : 1. До кров’яних отрут належать чадний газ, бертолетова сіль, анілін, нітроанілін, нітробензол, динітробензол тощо. Отрути крові зв’язують гемоглобін, утворюючи карбоксиге- моглобін та метгемоглобін — сполуки, які є доволі стійкими. Крім того, дія цих отрут частково руйнує еритроцити. До отрут крові належать і такі, що спричиняють ушкодження еритроцитів: миш’яковий водень, отрута гриба блідої поганки — аманітгемолізин.2. Деструктивні отрути — речовини, які, потрапляючи до організму, призводять до некротичних та дистрофічних змін внутрішніх органів, насамперед таких, як печінка, нирки, серце, головний мозок. До цих отрут належать:• солі важких металів (Меркурію, Плюмбуму, Цинку, Арсену);• сполуки неметалів (Фосфор);• інші деструктивні отрути (натрію фторид, сполуки Купруму тощо). Деструкцію паренхіматозних органів викликають також деякі гриби (наприкладбліда поганка — аманітотоксин, сморжі — гельвелова кислота).

3. Функціональні отрути• загальнофункціональні отрути - синильну кислоту та її похідні, сірководень, вуглекислий газ;• нейротропні отрути, які поділяють на:а) пригнічувальні центральної нервової системи:- наркотики, етиловий спирт, хлороформ, ефір, метиловий спирт, етиленгліколь, тетраетилсвинець, дихлоретан та інші;-снодійні лікарські засоби (фенобарбітал, нембутал, барбаміл, ноксирон, етамінал та амітал натрію, реладорм, каметон, бромізовал та інші);-транквілізатори (мепробамат, триоксазин, сібазон, еленіум, клозамід, мезапам, назепам тощо);б) збуджувальні центральної нервової системи - судомні отрути (стрихнін, ерготамін, цикутотоксин);в) діючі на периферійну нервову систему (кураре, ботулотоксин та інші);• хімічні речовини, що переважно впливають на серцево-судинну систему (серцеві глікозиди,антиаритмічні, спазмолітичні);• хімічні речовини, які переважно діють на матку (естрогени, ерготамін).

Способи потрапляння отрути до організму1. Шлунково-кишковим. 2. Дихальним. 3. Через шкіру та слизові оболонки. 4. Унаслідок ін'єкцій.

Отрути чи їх метаболіти виводять з організму1. Нирками виводяться всі водорозчинні та нелеткі отрути.2. Легеиями виводяться газоподібні й леткі речовини або леткі метаболіти інших отрут (етиловий спирт, фенол, хлороформ, ефір .3. Через слизову оболонку шлунка виділяється більшість алкалоїдів, йод, метиловий спирт. 4. Через слизову оболонку кишківника - солі важких металів. 5. Печійкою виводяться ефірні олії, наркотичні речовини тощо. Деяка кількість отрути виводиться слинними, слізними, молочними, потовими залозами. Зокрема, солі важких металів, наркотичні сполуки.

Отруєння - це порушення функцій організму, спричинене потраплянням з навколишнього середовища токсичних речовин, що не можуть бути знешкоджені внутрішніми силами організму.

Наслідки отруєння залежать від різних факторів:1. Виду отруйної речовини.2. Кількості отруйної речовини, яка потрапила в організм.3. Терміну, коли наступилоотруєння. 4. Тривалості контакту з отруйною речовиною.5. Фізіологічних характеристик по- страждалого (вік, маса тіла). 6. Способу проникнення до організму.

Залежно від того, де виготовляють, зберігають і застосовують сильнодіючі речовини, отруєння можна умовно поділити на: 1. Побутові отруєння трапляються найчастіше спричинені : -передозуванням лікарських препаратів; -отруєння грибами, -алкоголем, наркотичними речовинами, -несвіжою чи зіпсованою їжею тощо. У разі недотримання правил зберігання, приготування їжі в антисанітарних умовах можливе потрапляння в продукти стафілококів, кишкової палички, сальмонели та інших мікроорганізмів, що починають швидко розмножуватися і в процесі життєдіяльності виділяти токсини, отруйні для людини.

2. Виробничі отруєння пов'язані із застосуванням на виробництві шкідливих для організму людини рідин, газів, аерозолів. Виникають у випадку недотримання правил безпеки під час роботи, а також під час аварій.

3. Отруєння речовинами, що є хімічною зброєю, виникають під час проведення бойових дій. Женевською конвенцією прийнято рішення про заборону використання хімічної та бактеріологічної зброї масового ураження, але арсенали, де зберігають тисячі тонн отруйних речовин різного характеру дії, ще наявні, тому є й ризик їх застосування.

За походженням розрізняють отруєння :1. Випадкові отруєння бувають домашніми, медичними і професійнішії. А)До випадкових домашніх отруєнь належить необережне зберігання отруйних речовин і вживання їх дітьми, у стані алкогольного сп'яніння, через поспіх. Б)Медичними отруєннями називають отруєння речовинами, які вводить медичний персонал з лікувальною метою. В) Професійні отруєння трапляються дуже рідко, чому сприяють суворі норми з охорони праці й правила безпеки, передбачені законодавством

2. Навмисні отруєння можуть кваліфікуватися як самогубство чи вбивство. У разі самогубств частіше використовують доступні отрути, рідше - лікарські препарати. Отруєння можуть розвиватися :гостро - від кількох хвилин до кількох днів; хронічно - від тижнів до місяців і навіть років; та підгостро.

А). Гострі отруєння коли отрута доволі сильна, діє одноразово, короткочасно. Серед гострих виділяють окремо так звану блискавичну форму отруєння, перебіг якої триває кілька хвилин. Це спостерігається унаслідок дії бойових отруйних речовин (синильної кислоти, фенолу та деяких інших).

Б) Хронічні форми отруєння спостерігають, коли діюча отрута невеликими дозами надходить до організму протягом кількох тижнів, місяців і навіть років, наприклад, солі Плюмбуму в поліграфії. У міру того, як отрута накопичується в організмі, повільно розвиваються і хворобливі зміни. В) Підгострі отруєння -внаслідок одноразового надходження до організму отрути, яка всмоктується поступово, повільно і через це спричиняє розлад здоров'я, який триває довго. Найчастіше через отруєння вісмутом, сулемою, бертолетовою сіллю.

Виокремлюють такі стадії отруєння:а) прихована стадія - від введення отрути в організм до перших симптомів; б) продромальна стадія - початкові нетипові та нечіткі симптоми;в) стадія нарощування - підсилюються типові ознаки й виникають нові;г) стадія вищого розвитку, коли всі ознаки досягають найбільшої сили;ґ) стадія розв'язання - зниження дії отрут, яке відбувається швидко або повільно; д) стадія одужання - повернення до нормального стану;е) заключна стадія: або повне повернення до стану здоров'я, або перехід у хронічну форму, за якою виявляється метотоксична дія отрути. Іноді настає інвалідність.

Основні ознаки отруєнь. 1. Загальна слабкість. 2. Нудота, багаторазове блювання. 3. Спазми в животі, пронос, блідість, спрага.4. Підвищення температури до +38+40 °С.5. Частий пульс, судоми. Блювання та пронос зневоднюють організм, що призводить до втрати солей і порушення водно-сольового балансу. Кінцівки стають холодними, риси обличчя загострюються, спостерігаються судоми гомілкових м'язів. Передусім страждають нирки, печінка, легені, серце, мозок.

Найчастіше виникають такі спільні для більшості отруєнь ознаки: • відчуття «піску в очах», різь в очах, світлобоязнь; • опіки на губах, на язику або на шкірі; • біль у роті, горлі, грудях або животі, що посилюється під час ковтання, дихання; • підвищене слиновиділення; • нудота, блювота (зі специфічним запахом, кров'ю); • порушення дихання; • пітливість; • незвичайна поведінка постраждалого (марення, збудження); • м'язові посмикування; • судоми; • втрата свідомості; • незвичайний колір шкіри.

Домедична допомога в разі отруєння:• якщо можна, перешкодити подальшому потраплянню отрути в організм постраждалого (у разі потрапляння на шкіру, у рот або в очі змити водою, за укусів - забезпечити нерухомість укушеної ділянки);• не залишати постраждалого без нагляду;• викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Запитання для закріплення знань1. Що таке отруєння? Які речовини належать до отрут? 2. Які фактори визначають наслідки отруєнь?3. Які загальні ознаки отруєння вам відомі? 4. Які розрізняють отруйні речовини за походженням? 5. Як класифікують отруєння? Які з них трапляються найчастіше? 6. Які отруйні речовини є найбільш небезпечними на виробництві? Як вони впливають на організм?7. Які вам відомі шляхи виділення отруйних речовин з організму? Яке це має практичне значення? 8. Які вам відомі шляхи проникнення отруйних речовин в організм? Яке це має значення для захисту від їхнього впливу? 9. На що необхідно звертати увагу, якщо виникла підозра про отруєння?

Домашнє завдання1. Опрацювати § 9. Отрута й отруєння. Домедична допомога отруєному. 2. Виконати тести : Код доступу 7038093 відкривши посилання join.naurok.ua