План1) Механізм та наслідки.2) Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою не медичними працівниками.3) Загальна інформація про ураження блискавкою.4) Правила поведінки під час грози.5) Вплив електрострумів на організм.6) Знаки струму на шкірі.7) Наслідки удару струмом.8) Деякі факти.
Механізм та наслідки. Ризик ураження блискавкою вищий біля високих об’єктів, розміщених самотньо та закінчених гострою верхівкою (пік гори, дерево, стовп, людина на відкритій місцевосці). Ураження блискавкою найчастіше є наслідком крокової напруги від розходження по землі струму із близького розряду, рідше — переміщенням розряду з ураженого об’єкту, а найнебезпечнішим (найчастіше смертельними) є: фізичний контакт з ураженим об’єктом та безпосереднє влучання блискавки. Проходження електричного розряду спричиняє: зупинку роботи серця за механізмом фібриляції шлуночків або асистолії, пригнічення дихального центру (іноді довготривале апное), пошкодження ЦНС з різного ступеня порушенням свідомості, опіки (найчастіше поверхневі), тонічний спазм м’язів (також з переломами кісток). Електричний розряд може супроводжуватись ударною хвилею, що може спричинити баротравму (так як при вибуху). Пізні наслідки ураження блискавкою: довготривалі болі та спазми м’язів, нудота, біль голови, катаракта, неврологічні пошкодження, когнітивні порушення та розлади особистості.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою не медичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки;2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, при можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
Загальна інформація про ураження блискавкою. Влітку, під час зливи, найбільшу небезпеку для населення становить блискавка та гроза. Блискавка – це величезний електричний розряд в атмосфері під час грози, що супроводжується досить яскравим спалахом світла та громом. Під час грози та спалаху блискавки виникає велика загроза життю і здоров’ю людини, летальність при ураженні блискавкою становить майже 30%, а ті, хто вижив досить часто залишаються інвалідами. Ураження блискавкою можливе у випадку перебування людини як під відкритим небом, так і в закритому приміщенні поблизу працюючого електрообладнання – включеного комп’ютера, телевізора чи радіоприймача. При ураженні блискавкою людина втрачає свідомість, падає, можливі судоми тіла.
Якщо свідомість повертається, то уражена блискавкою людина стає надто збудженою, може стогнати чи кричати від сильного болю, який спричиняють глибокі опіки від атмосферного струму. Досить часто у постраждалих перестає діяти рука чи нога, погіршується зір та слух, виникає нестерпний головний біль. При ураженні блискавкою людина може отримати і травматичні ушкодження тіла та голови. У тяжких випадках зупиняється дихання та серцебиття. На поверхні шкіри залишаються, так звані, знаки блискавки – світло-рожеві або червоні смуги. Постраждала людина має шанс на життя, якщо їй своєчасно надати першу медичну допомогу. По-перше, постраждалого слід терміново покласти на рівне місце, оглянути його, перевірити дихання, пульс, забезпечити доступ свіжого повітря та підняти ноги на 15-30 см за допомогою підручних засобів. При повній зупинці дихання та серцебиття настає клінічна смерть. І все ж, постраждалу людину у стані клінічної смерті можна повернути до життя. Якщо протягом 4-6 хвилин не відновити дихання та кровообіг, то повернути постраждалого до повноцінного життя буде неможливо. Саме тому, не гаючи ні хвилини слід почати робити штучну вентиляцію легень та непрямий масаж серця.
Щоб забезпечити достатню кількість кисню для повноцінної вентиляції легень застосовують дихання «рот у рот» або «рот у ніс». Для цього відкрийте постраждалому рот, очистіть його від слизу, голову відхиліть назад, слідкуючи, аби язик не закривав гортань. Однією рукою тримайте голову та шию, пальцями іншої затисніть носа. Зробіть глибокий вдих і через носову хустинку, міцно притиснувшись ротом до рота, зробіть сильний видих. Слідкуйте за рухом грудної клітки, після вашого видиху в рот чи в ніс, грудна клітка постраждалого повинна підійматися. Масаж серця виконують схрещеними долонями обох рук, які розміщують посеред грудини в нижній її третині. Надавлюють на грудину основами долонь, усією масою тіла, з частотою 100 разів на хвилину. Незалежно від того, яка кількість осіб проводить реанімацію, співвідношення вдихів та надавлювань повинно бути 2:30.
Якщо у постраждалого з’явилося слабке дихання та серцебиття, слід піднести до носа ватку з нашатирним спиртом, при поверненні свідомості необхідно напоїти теплим чаєм чи кавою, по-можливості, дати знеболювальне та заспокійливе. Отримані від ураження блискавкою опіки, обережно обробити перекисом водню та накласти стерильну пов’язку. Якщо гроза продовжується, слід перенести постраждалого у надійне, крите приміщення. Закопувати постраждалого в землю чи обгортати землею категорично забороняється! Подібні дії спричиняють лише шкоду, адже від вологої землі охолоджується тіло, ускладнюється дихання та ритм серця, можливе інфекційне зараження ділянки опіків, а головне – втрачається час для своєчасної та необхідної медичної допомоги. Якщо після блискавки постраждало кілька осіб, повідомте у службу (швидкої) екстреної медичної допомоги про кількість уражених та почніть допомагати, у першу чергу, тому, хто втратив свідомість і не дихає. Усіх постраждалих слід терміново доправити до найближчої лікарні. При умові, коли постраждалого везуть самостійно, а не з бригадою (швидкої) екстреної медичної допомоги, то його слід покласти на бік, адже у потерпілого може початися блювота.
Правила поведінки під час грози Якщо розпочинається гроза, необхідно швидше покинути відкрите місце. Вибираючи схованку від негоди слід уникати вологих місць, відійти подалі від окремих дерев та високих будівель. Не тримати при собі металевих предметів, вимкнути мобільні телефони, рації та інші діючі електроприлади. Сховатися у суху, захищену яму, канаву чи неглибоку балку. Якщо гроза застала у лісі, то треба вибрати ділянку з однаковими за висотою деревами та густою кроною і сховатися між ними (а не під ними). При умові, коли не вдалося знайти укриття, треба присісти і обхопити коліна обома руками, ступні тримати разом. Під себе покласти рюкзак чи якісь речі. Цим можна ізолювати себе від вологого ґрунту. А взагалі, під час грози і блискавки необхідно зачинити вікна (у сільській місцевості навіть пічний отвір), вимкнути електроприлади – комп’ютер, телевізор, електрочайник, радіоприймач та відмовитися від розмови по мобільному телефону!!!!!!!!!
Вплив електрострумів на організм. Теплове — внаслідок опору тканин організму електрична енергія перетворюється на теплову, викликаючи електричні опіки в характерних місцях входу і виходу струму, які називають знаки струму. При проходженні через тканини теплова енергія змінює і руйнує їх. Електрохімічне — призводить до згущення і склеюванню клітин крові, переміщенню іонів і зміни заряду білкових молекул, утворенню пари і газів. Уражені тканини набувають ніздрюватий вигляд. Біологічна — порушується робота скелетної мускулатури серця, нервової та інших систем.
Знаки струму на шкіріЦе ділянки омертвіння зовнішніх тканин в точках входу і виходу електроструму внаслідок переходу енергії з електричної в теплову. Електроопіки рідко обмежуються лише мітками на шкірі, частіше пошкоджуються більш глибокі тканини: м’язи, сухожилля, кістки. Зустрічаються варіанти, коли поразка локалізовано під зовні неушкодженою шкірою. Форма — овальна, округла або лінійна. По краях ураженої шкіри може сформуватися валикообразное піднесення, а середина мітки виглядає трохи запала. Ймовірно відшарування верхнього шару у вигляді бульбашок, усередині яких відсутня рідина. Колір — найчастіше блідий, блідо-сірий світліше навколишньої шкіри. Чутливість — біль у місцях міток відсутня зважаючи поразки нервових закінчень. Ознаки — відкладення частинок металу на шкірі: при ураженні струмами низької напруги на поверхні шкіри, високого — всередині шкіри. Колір залежить від металу в провіднику: мідь — частинки синьо-жовті, залізо — коричневі. Волосяні стрижні закручуються в спіралі, зберігаючи структуру.
При ураженні нервів змінюється чутливість і рухова активність в кінцівках, порушується трофіка, виникають патологічні рефлекси. Проходження струму через мозок призводить до судом та втрати свідомості, у ряді випадків ураження дихального центру веде до зупинки дихання. Струм високої напруги призводить до глибоких порушень діяльності ЦНС, гальмуванню центру дихання і регуляції серцевої діяльності, що призводить до електричної летаргії, уявної смерті, коли здається, що дихання і серцебиття відсутні, а насправді діяльність життєво важливих систем знижена до мінімуму. Вчасно розпочаті реанімаційні заходи призводить до успішного відновлення роботи
Серцево-судинна система. У більшості випадків спостерігаються збої серцевої діяльності функціонального характеру:1)синусовааритмія;2)тахікардія;3)брадикардія;4)екстрасистолія;5)серцеві блокади.6)судин призводить до кровотеч. Поразка струмом серцевого м’яза може призвести до порушення скоротливої функції, приводячи до фібриляції, коли волокна міокарда починають скорочуватися в розрізненому ритмі, а серце не може перекачувати кров, що по тяжкості рівносильно зупинці серця. Пошкодження судин призводить до кровотеч.
Дихальна система. Гальмування або зупинка дихальної діяльності відбуваються внаслідок ураження дихального центру в головному мозку. Проходження струму через легеневу тканину призводить до удару і розриву легенів. Органи відчуттів:1)падіння слуху;2)шум в вухах ;3)розлад дотику;4)розрив барабанної 5)перетинки;6)травма середнього вуха;7)кератит;8)хоріоїдит;9)катаракта. Шлях струму по організму — петля струму. Травмування струмом в побутіНайнебезпечніші варіанти — повна петля, що включає 2 руки і 2 ноги, рука-рука, оскільки струм протікає через серце. Не менш небезпечний — рука-голова, коли струм проходить через головний мозок.
Деякі факти. Перша офіційно зареєстрована смерть від ураження струмом сталася у Франції, в 1879 р — жертвою дії змінного струму став тесля. Частота електротравм у розвинених країнах — 2-3 випадки на 100 тис. Населення. Групу ризику складають молоді люди 25-40 років, причому чоловіки в 4 рази частіше помирають внаслідок електротравм, ніж жінки.
Засоби захисту від ураження електричним струмом: Накладки і підставки ізолюючі;Рукавички, ковпаки, калоші і килимки діелектричні;Переносне заземлення;Інструменти з рукоятками, виконаними з ізоляцією;Спеціальний захисний одяг;Захисні екрани, перегородки, камери для захисту від струму;Попереджувальні знаки і плакати.