Нагодує всіх вона – Ця КАРТОПЕЛЬКА смачна,Її бульби їстівні Викопують восени. Мене смажать, мене варять, Мене тушать і печуть. На вогні великім шкварять, Чистять, ріжуть і товчуть. Страва ситна і відмінна,В кожній хаті незамінна. І смачна для всіх осіб — Я, картопля, — другий хліб! З мене можна готувати І млинці, і деруни.І до столу подавати Пампушки і вергуни.І вареники в сметані, Зрази, бабки і пюре. Різні страви, дуже гарні,Апетит уже бере! Без картоплі й без води: Ні туди і ні сюди!
У морквини Є, крім кіс,Дуже довгий. Хитрий ніс. Саме ним Вона сумлінно Добуває вітаміни. Г. Глушньов. Ми збираємо морквини — Будуть взимку вітаміни,Бо корисні до сніданку. Сік, салат і запіканка. Я сама сиджу в коморі, А коса моя надворі. Ви вгадали — я морквина І солодка, й незамінна. Мене люблять всі малята, Кролики та ще зайчата. Мене варять і печуть, Та й сиру мене гризуть. Торт із мене смачний дуже, Ось яка я морква, друже! Я красива і чарівна — Дуже-дуже вітамінна!
Я червоний бурячок,Тут вітаю діточок, У борщі я не заміннийІ смачний і вітамінний. Я червоний буряк. Всім корисний, чи не так?Борщ із мене люблять діти, Квас із мене можна пити. Сік корисний і смачний — Подивись-но, я який!Всіх салатами годую, але я іще й лікую!Виставляє бурячок Червоненький свій бочок. Борщик будемо варити, Бурячок туди кришити.
Я капусточка гарненька, Я кругленька, чепурненька, З мене страви всі смачні,Їжте й дякуйте мені! Я капуста біла, Круглолиця, спіла, Качаниста, головиста, Маю платтячок із триста. Щедрий заєць. На городі густо, густо заєць висадив капусту. Виросла вона велика і смачна, і соковита. Де зайчат багато є, всім капусту роздає, бо вони її гляділи, поливали і не їли.І тепер в свої гостини кожен котить капустини.
Посадила якось Оля. Пригорщу квасолі. А врожай зібрала,—Дві пригорщі стало.І дивується вона:— Де ж взялася ще одна?В нас білесенькі хустинки, Ми — маленькі квасолинки. Виростали у стручках, А смачні у пирогах,І у супчику, в борщі. Покуштуйте нас мерщій! Я — квасоля кольороваІ поживна, і чудова. Ще й смачна я і корисна, Тому мене й люблять, звісно. І бажають споживати Всі: і хлопчики, й дівчата. Бо й жири є у квасолі,Вуглеводів є доволі, Ще — білок і каротин, Вітамін, і не один: C і B є вітаміни. Тож скуштуйте неодмінно Мене в борщиках, супах, У салатах, в пиріжках, Як гарнір іще до м’яса Та саму поїжте часом!
Дуже люблю кавуни. Ох, які смачні вони!Ледве їх заніс у хату. Нині урожай багатий!Ой, великі ж кавуни!Отакеннії вони!Ми рвемо, рвемо, рвемо,До машини несемо. Працювали ми щосили,Не один із нас спітнів: Цілу гору наносили. Здоровенних кавунів.- А тепер сідайте їсти,—Каже сторож, дід Улас,—Може сто, а може й двістіПоназносив кожен з вас!На баштані сидимо,Кавуни їмо, їмо... А вони ж такі смачні!
Скопав я грядку сам-один. В городі біля тину. Хотів зростить багато динь,Зросла ж одна-єдина!Та ласував не я один,А наша вся родина.І всі хвалили як один. Мою єдину диню!Дивне сонечка творіння –Ця довгенька жовта ДИНЯ.І смачна, і соковита,В ній тепло й духмяність літа. Варвара Гринько. ДИНІКоли літо одлунало І прийшли осінні дні, Сонце дині фарбувало На зеленім баштані. Фарби вибрано густі,І ясні, і гожі!Вийшли дині золоті -Всі на сонце схожі.
Хто гострого хоче часник хай придбає, Він всякі мікроби вогнем випікає. А часник біленький і такий пахучий, І такий зубастий, і такий пекучий. А візьмеш до сала й чорної шкоринки, Аж язик втікає, вибігають слинки. З м’ясом і в салатах він так смачно пахне, Хто зайде на кухню, так відразу й ахне! Він людей лікує, хворість відганяє. Той завжди здоровий, хто часник вживає!