Палеозойська ерагеологічна ера протяжністю від 541 до 252.2 млн років тому. В середині палеозою виникли перші наземні рослини - псилофіти й плауноподібні. Пізніше розвинулись деревоподібні папороті, хвойні. У цей період на планеті йшли інтенсивні горотворні процеси, що супроводжувалися високою вулканічною активністю, заледеніння змінюють один одного, періодично на сушу наступали і відступали моря. Періоди: Кембрійський, Ордовикский, Силурийский, Девонський, Кам'яновугільний, Пермський.
Поява перших наземних хребетних - стегоцефали. У цей період на суші поширюються ліси з деревовидних хвощів, плаунів і папоротей, що досягали у висоту 30-40 м. Клімат стає більш сухим і холодним. Скорочується різноманітність амфібій. Основними господарями суші стають плазуни. Кам'яновугільний Пермський
У морських басейнах. Були поширені безхребетні, зокрема форамініфери, корали, молюски тощо; з'явились перші морські хребетні — рибоподібні й риби; у девоні хребетні вийшли на суходіл. У середині палеозою виникли перші наземні рослини — псилофіти й плауноподібні. Пізніше розвинулись деревоподібні папороті, хвойні. В кінці палеозою відбулося так зване «автотрофне цвітіння» — феномен планетарного спалаху розвитку рослинності, внаслідок помітного зниження в атмосфері вмісту О2 і підвищення вмісту СО2.