Презентація на тему "Початок українського національного відродження"

Початок українського національного відродження

Національне відродження — пробудження національної самосвідомості народів, які не мали власної державності; фактично стало процесом становлення нації. Вплив ідей Великої французької революції: свобода, рівність, братерство, право націй на самовизначення. Утвердилася західноєвропейська ідея народності про визнання народу як вищого джерела влади, що має право на власну державу, культуру та історію. Діяльність староукраїнців, або «любителів малоросійської старовини», які намагалися зберегти історію та культуру зникаючої України у своїх історичних та етнографічних працях. 1798 р. вийшли друком перші частини поеми «Енеїди» І.Котляревського розмовною українською мовою, які започаткували нову українську літературу. Є відправною точкою національного відродження в Наддніпрянській Україні Іван Котляревський ✓ ✓ ✓ Передумови

Cтворення «Історії русів» Припускають,  що  її  автор  належав саме до цього  гуртка Члени гуртка поширювали  патріотичні публіцистичні твори (промови І. Мазепи та П. Полуботка) Створювали проекти розвитку української освіти й науки  та відновлення українських козацьких формувань тощо. 1791 р. організувано секретну подорож Василя Капніста до Берліна. З метою протекції Прусського короля над Україною ✓ ✓ ✓ ✓ 1846 р. видано друком Осипом Бодянським Василь Капніст Ідеї автономізму – відновлення козацької автономії в межах Російської держави. 80–90-х рр. XVIII ст Новгород-Сіверський автономістський гурток ✓

Анонімний історичний твір початку XIX ст., який обґрунто­вував національну ідею – автономія України Національна ідея – духовна основа життєдіяльності нації, що ґрунтується на її пріоритетах і цінностях, система соціокультурних координат, що задає їй світоглядні та цілеспрямовані орієнтири. Критика самодержавства і кріпосництва, оспівування незалежної козацької держави, козацьких прав та вольностей Обґрунтовано думку, що саме Україна, а не Росія є прямою наступницею Київської Русі Українці – окремий від росіян народ зі своїми традиціями, а тому Україна має всі права  на  відновлення  козацького  самоврядування Однак, не заперечувалося право російського  імператора управляти Україною Основні  ідеї  твору ✓ ✓ ✓ ✓ «Історія Русів»

Початок українського національного відродження на Лівобережжі Поштовх Необхідність нащадків козацької старшини потверджувати свої претензії на російське дворянство історичними документами Відкриваються родинні архіви з грамотами польських королів і литовських князів, договорами українських гетьманів і т.д. Видання перших етнографічних та історичних праць, написаних дослідниками-аматора­ми Пробудження національної самосвідомості ✓ ✓ ✓

Романтизм – ідейний, літературний та мистецький напрям, що панував у Європі з 90-х рр. 18 ст. до середини 19 ст. Для нього характерні народження нового історичного мислення, ідеалізація історичної минувшини, захоплення фольклором, етнографією, народним побутом тощо. Збирання і публікація українського фольклору та літератури М. Цертелєв надрукував першу збірку українських історичних дум — «Опыт собирания старинных малороссийских песен» (1819) М. Максимович підготував перші видання ліричних українських пісень «Малоросійські пісні» (1827), «Українські народні пісні» (1834), «Збірник українських пісень» (1849). 1841 р. у Петербурзі за редакцією Є. Гребінки вийшов альманах «Ластівка», у якому всі твори були написані українською мовою. 1840 р – перше видання «Кобзаря» 1840

Дослідження української мови та історії О. Павловський у праці «Граматика малоросійського наречія» (1818) уперше розробив граматичний стрій української мови, принципи її літературного та розмовного вжитку. І. Срезневський у статті «Взгляд на пам'ятники украинской на­родной словесности» (1834) обґрунтував самостійність українсь­кої мови, яка має велике літературне майбутнє. Д. Бантиша-Каменського (1822) «Історія Малої Росії». Головна ідея –Україна має історичне право на автономне самоврядування. Перша масштабна праця з історії України М. Маркевича (1842-1843) «Історія Малоросії». Головна ідея – українці є самобутнім народом, який має право на самостій­ність ✓ ✓ ✓ ✓

При університеті працювала друкарня, яка за перші десять років існування випустила половину всіх книг, що видавалися в Росій­ській імперії. 1805 р. засновано університет У Харкові (зараз – це Харківський національний університет імені В. Каразіна) Початок українського національного відродження на Слобожанщині Друкарнею університету видаються журнали «Український вісник», «Український журнал», «Запо­розька старовина». Гурток «харківських романтиків» під проводом Срезневського вивчав українську історію та культуру, впроваджував українську мову в літературу; ✓ ✓ ✓

1834 р. відкрито університет Святого Володимира у Києві (зараз – це Київський національний університет імені Тараса Шевченка) Будівля Київського університету. 1837-1843. Українське національне відродження на Наддніпрянщині

Кирило-Мефодіївське братство 1846-1847 М. Костомаров М. Гулак Т. Шевченко П. Куліш Утвердження національної української державності з демократичним ладом у конфедерації слов'янських держав — союзі незалежних дер­жав, що об'єднуються з метою координації своєї діяльності на чолі з М.Костомаровим та П. Кулішем: за легальну просвітницьку роботу і пропаганду реформ. на чолі з М. Гулаком та Т. Шевченком: за створення бойової організації з підготовки народного повстання Мета діяльності Течії Радикальна Поміркована

Кирило-Мефодіївське братство 1846-1847 «Закон Божий, або Книга буття українського народу» М. Кос­томарова. «Статут Слов'янського товариства  св. Кирила і Мефодія» В. Білозерського. «Начерки Конституції республіки» Г. Андрузького Створення слов’янської спілки республік; Можливість перебудувати все суспільне життя на основі християнських ідеалів; Ліквідація кріпацтва та станової нерівності, здійснення демократичних свобод. Національна ідея Християнська ідея Соціальна ідея Програмні документи М. Костомаров

Поширення своїх програмних документів і творів Т. Шевченка; Кирило-Мефодіївське братство 1846-1847 Встановлення контактів з литовськими, польськими, чеськими ре­волюціонерами Розробка проекту широкої мережі українських навчальних закладів, видання українських книг; Пропаганда волелюбних ідей у навчальних закладах; ✓ ✓ ✓ ✓ У березні 1847 р. за доносом провокатора його членів заарештували Ліквідація братства Діяльність

Кирило-Мефодіївське братство 1846-1847 Перша спроба інтелігенції перейти від культурницького до політичного етапу визвольної боротьби. Уперше здійснено спробу об'єднати українську національну ідею із загальнолюдськими християнськими цінностями та ідеєю слов'янської єдності. Національне звільнення українців розглядалося в контексті загальноєвропейської боротьби поневолених народів. За своїми світоглядними принципами братство було схожим на такі європейські організації, як «Молода Італія», «Молода Ірландія» ✓ ✓ ✓ ✓ Значення діяльності братства

Полтавсько-Харківський (кінець XVIII ст. - 40-ві рр. XIX ст.) академічний, етнографічний, романтичний — збирання спадщини та видання фольклору; Петербурзько-Київський (40-80-ті рр. XIX ст.) українофільський, культурницький, громадівсько-народницький  — просвітництво, розробка теоретичних засад відродження, поява перших політичних організацій; Київський (90-ті рр. XIX ст. - початок XX ст.) національно-політичний — поява автономістів і самостійників, радикалізація національного відродження. Умовний поділ українського національного відродження Наддніпрянщини І етап ІІ етап ІІІ етап

Домашнє завдання: Опрацювати § 5. Письмово. Підтвердьте або спростуйте за допомогою фактів наведені судження: Новгород-Сіверський патріотичний гурток став зародком українського відродження на Лівобережжі; Харків  — центр першої хвилі українського відродження в  Наддніпрянщині.

Основні дати: 1798 р. — вихід друком «Енеїди» Івана Котляревського. 1805 р. — відкриття Харківського університету. 1834 р. — відкриття університету в Києві. 1840 р. — перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка. 1846-1847 рр. — діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Іван Котляревський 1798 Енеїда Котляревський Іван (29.08(9.09).1769, Полтава — 29.10(10.11).1838, там же) — видатний письменник, гром. діяч, перший класик нової укр. л-ри. Навчався у Полтавській духовній семінарії (1780-1789). 1796-1808 К. перебував на військ. службі. 1812 сформував козацький полк, отримав звання майора. К. був директором полтавського театру (1818-1821), входив до складу масонської ложі «Любов до істини» (1818). Літ. діяльність розпочав 1794. К. — автор першого твору нової укр. л-ри «Енеїди» (1798, перші три частини, 1842 — повне видання), а також п’єс «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник» (обидві — 1819), які стали основою нової укр. драматургії. Куліш Пантелеймон (26.07(7.08). 1819, містечко Вороніж Глухівського пов. Чернігівської губ., нині смт Шосткинського р-ну Сумської обл. — 2(14).02.1897, хутір Мотронівка побл. Борзни, тепер у складі с. Оленівка Борзнянського р-ну Чернігівської обл.) — видатний сусп.-політ. діяч, письменник, перекладач, літ. критик, історик, мовознавець, етнограф. Навчався у Київському ун-ті (1839-1840). Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства, активний дописувач журналу «Основа» (1861-1862). К. — автор першого укр. іст. роману «Чорна рада, хроніка 1663 року» (1857), поезій. П. Куліш – 1859 р. він видав перший історичний роман українською мовою «Чорна Рада»

Т. Шевченко Шевченко Тарас (25.02(9.03).1814, с. Моринці, тепер Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 26.02(10.03).1861, Петербург, 10(22).05.1861 перепохований у Каневі, нині Черкаська обл.) — видатний письменник і художник, нац. пророк, ідеолог і символ укр. націоналізму. До 1838 був кріпаком. Ш. 1838-1845 навчався у Петербурзькій AM. 1843, 1845 і 1846 побував в Україні, зблизився з членами Кирило-Мефодіївського братства. Ш. 1847 був заарештований, до 1857 перебував на засланні, яке призвело до передчасної см. Ш. Йому належить виняткова роль у формуванні укр. нац. ідеології. Ш. — автор поет. творів «Катерина» (1838), «Гайдамаки» (1841), «Сон» (1844), «Великий льох», «Кавказ», «І мертвим, і живим...», «Заповіт» (усі — 1845), «Варнак», «Царі», «П. С.» (усі — 1848), «Марія» (1859) та багато ін., 835 картин, малюнків та ескізів тощо. Геніальна творчість Ш. і його мученицьке життя зробили поета одним з найпотужніших символів укр. нац. руху.

М. Костомаров – Професор Київського університету, автор праць «Богдан Хмельницький», «Мазепа», «Останні роки Речі Посполитої». Костомаров Микола (літ. псевдонім Ієремія Галка; 4(16).05.1817, слобода Юрасівка Острогозького пов. Воронезької губ., тепер Ольховатського р-ну Воронезької обл., у РФ — 7(19).04.1885, Петербург) — видатний історик, письменник, етнограф, сусп.-політ. діяч. Закінчив іст.-філол. ф-т Харківського ун-ту (1836). Один з творців Кирило-Мефодіївського братства, автор його програмних документів. К. 1847 був арештований і засланий. К. — автор іст. праць «Богдан Хмельницький» (1857), «Руїна» (1879-1880), «Мазепа» (1882), «Мазепинці» (1884), засновник народницького напряму в укр. історіографії.

Терміни і поняття Нація (від лат. «народ, плем’я») — іст. спільність людей, що складається в процесі формування певних характерних її ознак. Етносоціальна спільність з усталеною самосвідомістю своєї самоідентичності (спільність іст. долі, психології й характеру), а також територіально-мовною та екон. єдністю. Національне відродження (від лат. «народ, плем’я» і укр. «відродження») — процес пробудження і формування самосвідомості народу, який проявляється у розвитку його духовної к-ри, прагненні відтворити власне іст. минуле, захисті мови; фактично — процес становлення нації. Національна ідея — ідея утвердження чи відновлення власної державності для захисту екон. і культ. інтересів. Романтизм – ідейний, літературний та мистецький напрям, що панував у Європі з 90-х рр. 18 ст. до середини 19 ст. Для нього характерні народження нового історичного мислення, ідеалізація історичної минувшини, захоплення фольклором, етнографією, народним побутом тощо.