презентація на тему "поняття про мінерали. фізичні властивості"

Поняття про «мінерал»Фізичні властивостіНаталія Кліщова викладач ДПТНЗ «МЦЮМ м. Києва»

Мінерал – природна хімічна сполука або самородний хімічний елемент, приблизно однорідний за хімічним складом і фізичними властивостями. Утворюються мінерали внаслідок складних процесів у надрах землі, або на її поверхні. У природі налічується до 2000 мінералів, а з різновидами до 6000.

Типи мінералівкристалічніамаморфніскладають більшість мінералів (їх атоми, іони й молекули впорядковано розташовані у вигляді решіток); (елементарні частини мають хаотичне розміщення).

Фізичні властивості мінералів: Колір. Блиск. Прозорість Твердість. Спайність. Злам. Густина. Анізотропність

Колір залежить від хімічного складу, кристалічної структури, домішок. Постійний колір мають досить мало мінералів (сірка, малахіт, кіновар).

Похідними від кольору є:колір риски – визначають шляхом тертя мінералу об фарфорову (порцелянову) пластину (бісквіт), наприклад, флюорит завжди має білу риску;побіжалість (райдужна плівка, яка виникає в результаті окислення (халькопірит, борніт));іризація (гр. «райдуга»; голубуваті або зеленуваті переливи на поверхні, які виникають в результаті переломлення світла (лабрадор)).

Блиск металічний та металоподібний (тьмяний - характерний для рудоутворюючих непрозорих мінералів). Такий блиск мають самородні елементи (Au, Pb, Ag), сульфіди, оксиди (пірит, галеніт) та ін.

неметалічний :алмазний – сильний, характерний для прозорих (чистих) та напівпрозорих мінералів (алмаз, сфалерит);скляний – дуже поширений (кальцит, галіт, кварц);жирний – поверхня мінералу ніби змащена (нефелін, тальк, кварц на зламі);перламутровий – характерний для внутрішніх поверхонь черепашок (слюда, гіпс);шовковистий – мають мінерали з волокнистою або голчастою структурою (азбест, селеніт);восковий – характерний для мінералів з аморфною будовою (кремінь, бурштин);матовий – мають землисті агрегати, які не блищать (піролюзит, лімоніт).

Прозорість - здатність пропускати світло. мінерали бувають :прозорі (майже всі у тонкому зрізі), напівпрозорі (матове скло), непрозорі (мінерали з металічним блиском).

Твердість  – це здатність протистояти зовнішній дії (дряпанню, різанню, стиранню), яка залежить від особливостей кристалічної решітки.

Для визначення твердості мінералів існує МІНЕРАЛЬНА ШКАЛА ТВЕРДОСТІ. Названа шкала на честь нім. мінералога Ф. Мооса. Мінерал. Показник твердостіВиди зовнішньої діїТип мінералу за твердістю. Тальк1дряпається нігтемм’який. Гіпс2дряпається нігтем. Кальцит3дряпається мідною монетою. Середньої твердостіФлюорит4легко дряпається ножем. Апатит5важко дряпається ножем. Ортоклаз6дряпається напильником. Кварц7дряпає скло. Твердий. Топаз8легко дряпає кварц. Корунд9легко дряпає топаз. Алмаз10не дряпається нічим

Спайність – здатність мінералів розколюватися або розщеплюватися за певними площинами, які називаються площинами спайності.

Виділяють 5 ступенів спайності:- цілком досконала – мінерал легко розщеплюється пальцями на окремі пластини (слюда, гіпс, тальк);- досконала – мінерал розколюється від легкого удару в одному або кількох напрямках на гладкі поверхні (кальцит, галіт, галеніт);- середня – мінерал розколюючись від удару утворює окремі уламки, як з рівними, так і з нерівними поверхнями (польовий шпат);- недосконала - при розколюванні мінералу майже всі уламки утворюються з нерівними поверхнями (апатит, берил. олівін);- цілком недосконала (спайність фактично відсутня) – при розколюванні мінералу всі уламки мають нерівні поверхні (кварц, магнетит).

Зламважлива діагностична ознака для мінералів з недосконалою і цілком недосконалою спайністю. Злам – це характер поверхні уламків, на які мінерал розколюється після удару

Види зламу:- черепашковий – нагадує черепашку і має гладку поверхню (кварц);- скабистий – на поперечному сколі є стовпчастість або волокнистість (азбест, рогова обманка);- землистий – характерний для пилуватих, тонкозернистих мінералів (лімоніт);- волокнистий – на поперечному сколі спостерігаються волокна (хризотил-азбест);- східчастий – поперечний скол має характерні східцеподібні уступи (галеніт);- нерівний – для поперечного сколу характерна нерівна поверхня (нефелін, апатит).

Густина– важлива діагностична ознака мінералів, яка в польових умовах визначається орієнтовно або у лабораторіях за допомогою гідростатичних ваг. Середня густина мінералів має значення 1-20 г/см³.

Анізотропність- фізичні властивості (теплопровідність, теплоємність, твердість та ін.) однакові в паралельних напрямках і різні в непаралельних.

Інші фізичні властивості Магнітність – здатність мінералу впливати на магнітну стрілку компаса (магнетит); Смак – можливість визначити мінерал покуштувавши його на смак (галіт – солоний; сильвін - гіркий); Запах – поява специфічного запаху при ударі (кремній), терті (фосфорит), горінні (сірка); Ковкість – властивість мінералу при ударах змінювати форму й об’єм (характерна для самородних металів - золото, срібло, платина);

Інші фізичні властивості Жирність на дотик – поверхня мінералу виглядає ніби змащеною жиром (тальк); Гнучкість – здатність зразка мінералу повертатися у початкове положення після згинання (слюди (біотит, мусковіт та ін.)); Горючість – здатність мінералу досить легко загоратися (сірка, слюди).