Правило обов'язкового заповнення екологічної нішіЧас від часу в різних місцях проживання виникають вільні ділянки, і з'являються незайняті екологічні ніші. Це може відбуватися з різних причин, наприклад, через повне винищення виду хижаком, спустошення лісу після пожежі, загибель мешканців водойми після скидання стічних вод.
Але екологічна ніша не може бути порожньою. Якщо екологічна ніша порожніє в результаті зникнення якогось виду, то відразу виникає інший вид, який її заповнює. Таке заміщення підтримує структуру біологічного угруповання. Адже випадіння навіть однієї ланки із системи взаємозв'язків може призвести до зникнення всього угруповання.
Сучасним прикладом екологічного дублювання може бути захоплення екологічної ніші австралійського сумчастого вовка. Цей нічний одиночний хижак був винищений через полювання в першій половині XX ст. Зараз схожу екологічну нішу в Австралії займає інший вид — дикий собака динго, який заселив континент разом із першими поселенцями . Але нова ніша має деякі відмінності: динго ведуть поодинокий спосіб життя, але можуть полювати у зграї. Австралійські поштові марки із зображеннями сумчастого вовка й собаки динго. Екологічне дублювання: нічний хижак в Австралії
Принцип конкурентного виключення. Якщо екологічні ніші двох видів суттєво перекриваються, то види значною мірою конкурують один з одним. Це явище демонструє принцип конкурентного витіснення Гаузе: два види не можуть займати абсолютно однакові екологічні ніші; у такому разі між видами виникають конкурентні взаємозв'язки, які призводять до витіснення одного виду іншим або до зміни ним екологічної ніші.
Георгій Гаузе сформулював цей принцип 1932 року, вивчаючи конкуренцію між двома видами інфузорій із подібними вимогами до середовища. У разі утримання кожного виду окремо чисельність інфузорій збільшувалася до максимально можливої. А от під час спільного їх перебування чисельність одного виду збільшувалася швидше й пригнічувала ріст чисельності іншого виду Чисельність двох видів бактерій у разі спільного утримання: вид 1 пригнічує ріст чисельності виду 2
Екологічна диверсифікація. Згідно з принципом конкурентного витіснення Гаузе, вид, що програє міжвидову конкуренцію, може змінити екологічну нішу. Це вигідно для обох видів, оскільки за такої умови не витрачаються ресурси на конкуренцію. Пристосовуючись до нових ніш, види еволюціонують, але вже в іншому напрямку. Поділ екологічних ніш у результаті міжвидової конкуренції має назву екологічна диверсифікація.
Екологічна диверсифікація за типом їжі добре відображена на прикладі з копитними ссавцями африканських саван. Відмінності в просторовому розміщенні можна простежити на прикладі сірого й чорного щурів: один вид живе в підвалах, інший — на горищах. Поділ ніш часто пов'язаний із розподілом активності видів у часі. Наприклад, комахоїдні ластівки й кажани активні в різний час доби.