ТЕМА: Визначення терміну популяція, види популяцій та субпопуляційних груп.

ТЕМА: Визначення терміну популяція, види популяцій та субпопуляційних груп.

Демекологія. ДЕМЕКОЛОГІЯ (від грец. демос - народ) - розділ екології, що вивчає умови формування, структуру, функціонування і динаміку розвитку популяцій окремих видів; інша назва - популяційна екологія. Її засновником вважають англійського еколога Чарльза Елтона(1900-1991)

Об'єкт дослідження популяція як група особин одного виду на конкретній території, що утворює самостійну генетичну систему й формує власну екологічну нішу.

Предмет демекології онтогенез особин, структура популяцій, їх динаміка, стійкість, стабільність, самовідновлення й саморегуляція.

Методи демекологіїекологічне моделювання (для створення моделей взаємовідносин), екологічний моніторинг за найінформативнішими параметрами популяцій (чисельністю, репродукцією, живленням, статевою структурою)методи прямого підрахунку, пробних ділянок, метод мічення й повторного відлову.

Структура популяціїСтатева структура (співвідношення особин різних статей, тобто відношення кількості самців до кількості самок. Досліджуючи дану структуру довели, що в природних популяціях є механізми саморегуляції.). Вікова структура (розподіл особин популяції за віковими групами. Правило стабільності вікової структури). Просторова структура (розподіл особин популяції по території, яку вона займає. Усі організми популяції мають індивідуальний або груповий простір, що виникає внаслідок механізмів активного розмежування особин (принцип територіальності). Етологічна структура (система взаємозв'язків між особинами, що проявляється в їхній поведінці. Основними формами організації популяцій тварин є поодинокий (більшість павуків, качка-крижень) та груповий спосіб життя у вигляді родин, колоній, зграй, табунів. Етологічна структура є видоспецифічною, і її порушення може призводити до загибелі усієї популяції).

Характеристики популяцій. Життєздатність популяції - сукупність властивостей, ознак і процесів, що забезпечують притаманну їй здатність підтримувати рівень організації, необхідний для здійснення функцій в екосистемах та відновлення, розселення й еволюції у часі. Популяційний ареал - простір, заселений особинами конкретної популяції. Чисельність - загальна кількість особин, що входять до складу даної популяції. Щільність - середня кількість особин, що припадає на одиницю площі або об'єму простору, зайнятого популяцією. Динаміка - це сукупність біологічних й екологічних процесів, що змінюють розміри ареалу, чисельність особин, склад популяцій за статтю, віком, поведінкою, розташуванням у просторі. 

Самостійна робота. За допомогою таблиці сформулюйте основні структурні й функціональні закономірності популяційної екології. Сформулюйте висновок про значення популяційних закономірностей для практичної діяльності людини. Назва. Визначення. Правило стабільності вікової структури. Принцип територіальностіЗакон обмеження росту чисельностіПринцип мінімального розміру популяцій. Принцип конкурентного витіснення. Принцип залежності від щільності