презентація на тему " Превентивне виховання"

Превентивне виховання

Превентивне виховання - це комплексний цілеспрямований вплив на особистість у процесі її активної динамічної взаємодії із соціальними інституціями, спрямованої на фізичний, психічний, духовний, соціальний розвиток особистості, вироблення  в неї імунітету до негативних  впливів соціального оточення, профілактику і корекцію асоціальних проявів у поведінці дітей і молоді, на їх допомогу і захист. 

Об'єкти превентивного виховання: діти дошкільного віку, учні загальноосвітніх шкіл, ПТУ, середніх спеціальних навчальних закладів, студенти; неповнолітні, які перебувають на обліку (шкільному, кримінальному, наркологічному); неповнолітні, соціалізація яких відбувається під впливом негативних явищ (групи ризику); неповнолітні, які перебувають у закладах соціальної реабілітації місцях позбавлення волі або повернулися з них; неповнолітні, які не мають умов сімейного виховання й опіки (сироти; неповнолітні з алкоголе. нарко-залежних родин; діти, батьки яких перебувають у місцях позбавлення волі); молоді сім'ї, які потребують консультативної допомоги з догляду за дітьми; - сім'ї, які мають дітей з хибними проявами у поведінці;з наркозалежністю чи протиправними вчинками

Суб'єкти превентивного виховання: - педагогічні колективи навчально-виховних, позашкільних культурно-освітніх і інших закладів; працівники служб у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для молоді, кримінальної міліції й інших правових установ, медичних закладів; працівники засобів масової інформації; трудові колективи, громадські, благодійні організації, релігійні конфесії; центри превентивного виховання.

3 етапи превентивного виховання  а) раннє, або первинне (соціально-педагогічна профілактика) спрямоване на здійснення освітньо-профілактичних заходів та інших педагогічних моделей впливу на особистість з метою по­передження різних видів небезпечної поведінки на ранніх стадіях відхилень. Здійснюється за місцем проживання, навчання, оздоровлення та дозвілля неповнолітніх.

б) вторинне превентивне виховання (превентивна допомога і корекція); полягає у допомозі окремим категоріям ­ групам ризику (зменшення шкоди, допомога з метою самодопомоги). На цьому рівні є доцільними: -реалізація програм превентивного виховання з «групами ризику» із за­лученням державних, громадських, конфесійних організацій, волонтерів; -патронажна робота з «групами ризику», не.повнолітніми із дисфункціональних  сімей по усуненню соціально-психологічних передумов деструктивної  поведінки; -організація різноманітних форм превентивної освіти за місцем проживання, проведення  дозвілля, у зонах відпочинку.

в) третинне превентивне виховання (адаптація, реабілітація і ресоціалізація). Реконструкції  соціокультурного оточення для різних категорій дітей і молоді,  допомога  в  спілкуванні, працевлаштуванні та навчанні з метою відновлення втрачених  соціальних зв’язків або адаптації в соціальній життєдіяльності (притулки та інших спеціалізовані заклади, центри соціальної  адаптації, анонімні наркологічні кабінети, діагностично-консультативні центри, служби «Телефонів довіри» іт.д.)

Функції превентивного виховання Діагностично-nрогностична Корекційно – реабілітаційна Освітньо-консультативна Організаційно-методична Iнтeгрaтивно – nросвітницькa

Основні завдання превентивного виховання : створити умови для формування позитивних якостей особистості в процесі різноманітних видів трудової, навчальної, позашкільної й іншої діяльності, що сприяють інтелектуальному, морально-етичному, естетичному розвитку, виробленню стійкості до негативних впливів; забезпечити соціально-психологічну діяльність, педагогічно зорієнтовану на протидію втягуванню дітей і молоді в негативні ситуації; надавати комплексну психолого-педагогічну та медико-соціальну допомогу тим неповнолітнім, які її потребують; забезпечити адекватну соціальну реабілітацію неповнолітніх, які вчинили протиправні дії або зловживають психоактивними речовинами; стимулювати неповнолітніх до здорового способу життя і позитивної соціальної орієнтації, сприяти валеологізації навчально-виховного процесу, навчанню з раннього віку навичкам охорони власного життя і здоров'я; сприяти виробленню інтегрованих міждисциплінарних підходів при підготовці спеціалістів (педагогів, психологів, медиків, соціологів, юристів, соціальних працівників), батьків та ін., об'єднанню зусиль різних суб'єктів превентивної роботи.

Нормативно-регламентуюча документація Указ «Про невідкладні заходи щодо запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу» Закон «Про заборону тютюнопаління в навчальних закладах та установах Міністерства освіти і науки України і затвердження заходів щодо проведення антинікотинової інформаційно-освітньої та профілактичної роботи серед дітей, учнівської та студентської молоді» Закон України «Про охорону дитинства» Закон «Про виконання Програми профілактики СНІДу та наркоманії» Закон «Про затвердження заходів Міністерства і науки України на виконання Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» Закон «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» Постанова Глави Адміністрації Президента України «Про основні напрями розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян України»

Напрями превентивного виховання профілактика правопорушень серед неповнолітніх; утвердження здорового способу життя; профілактика тютюнопаління, вживання алкоголю; підвищення соціальної компетентності молоді, формування відповідальної поведінки.

Причини вчинення неповнолітніми протиправних дій: невисокий рівень громадянської культури і правової свідомості. незайнятість суспільною працею; негативний вплив мікросередовища; вади у діяльності правоохоронних органів щодо профілактики злочинів неповнолітніх; недостатня увага, а то й безпосередня зневага з боку держави і громадськості до проблем неповнолітніх взагалі й злочинності серед останніх зокрема; підбурювання з боку дорослих до вчинення злочинів; негативний вплив засобів масової інформації, пропаганда насильництва, збоченого сексу, наркотизації і алкоголізації, легкого життя, злочинної діяльності, проституції; Бездогляність збоку батьків бездоглядність і відсутність належного контролю з боку відповідних служб і органів та родини за поведінкою, зв’язками і характером того, як підліток проводить час; бездоглядність майбутніх неповнолітніх потерпілих, яка сприяє створенню ситуацій і приводів для злочинів проти них; недоліки в організації їх дозвілля; у діяльності органів, які зобов’язані провадити безпосередню роботу з профілактики злочинності неповнолітніх і насамперед на рівні індивідуальної профілактики злочинів.

Основна причина підліткової злочинності – байдужість дорослих

Людські фактори впливу на учня

Форми превентивної роботи

Участь батьків у превентивному вихованні Сім’я несе найбільшу відповідальність за виховання дитини. Саме вона має виконувати головне завдання – забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для духовного, морального, інтелектуального й фізичного розвитку юного покоління. Успішна робота у вихованні – постійна співпраця: вчителі - батьки

Фактори, що перешкоджають ефективній роботі з батьками: Очікування швидкого та легкого успіху, бажання швидко знайти легкі відповіді на складні запитання Відсутність досвіду групової взаємодії Замкненість батьків Завищені очікування від взаємодії з учителем Перекладання повної відповідальності на навчальний заклад

Дякую за увагу