Презентація на тему: "Президенство В. Януковича. Україна в 2010-2014 рр."

Президенство В. Януковича. Україна в 2010-2014 рр.

17 січня 2010 р. відбулися чергові вибори президента. У перегонах узяли участь 18 кандидатів.

У II турі (7 лютого 2010 р.) перемогу здобув лідер Партії регіонів В. Янукович

Уже 25 лютого 2010 р. у стінах Верховної Ради відбулась інавгурація новообраного Президента України. Головою ВРУ став В. Литвин, а новим прем’єр-міністром України став М. Азаров.

Першим спротивом проти нової полі­тики влади став «Податковий Майдан» (22 листопада – 3 грудня 2010 р.). Поштов­хом до його виникнення було ухвалення Верховною Радою Податкового кодексу.

2011 р. став роком впровадження пен­сійної реформи (серпень–вересень 2011 р.),

2011 р. став роком розправи над опозиційними лідерами 5 серпня 2011 р. була заарештована Ю. Тимошенко, а 11 жовтня 2011 р. Печерський суд визнав її винною у перевищенні службових повноважень і в нанесенні матеріальних збитків «Нафтогазу» у розмірі 189,5 млн дол. Їй було присуджено 7 років ув’язнення і виплата збитків.

27 лютого 2012 р., після тривалого перебування у СІЗО, засудили лідера опози­ційної партії «Народна Самооборона», колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.

З 8 червня по 1 липня 2012 р. в Україні та Польщі відбулася фінальна частина Чемпіонату Європи з футболу.

Скориставшись ситуацією, по завершенню Євро-2012 влада завдала нового удару по опозиції і по українській державності. На початку липня Верховна Рада України ухвалює закон «Про засади державної мовної політики» або, неофіційно, – «закон Ківалова-Колесніченка», який фактично розширював сферу офіційного вживан­ня російської мови.

У відповідь зібрався «Мовний Майдан» (3 липня – 8 серпня 2012 р.)

Чергові вибори до ВРУ відбулися 28 жовтня 2012 р. Вони проводилися за зміша­ною виборчою системою (половина депутатів обиралася за пропорційної системою, за партійними списками, друга половина – в мажоритарних округах).

12 грудня 2012 р. було затверджено уряд на чолі з Миколою Азаровим, спікером Верховної Ради став один з лідерів Партії регіонів Володимир Рибак

Така політика правлячої верхівки набувала все більшого опору в суспільстві. У березні 2013 р. опозиційні сили започаткували протестну акцію «Вставай, Укра­їно!»

24 листопада 2010 р. Європарламент проголосував за резолюцію про те, що Укра­їна може подати заявку на членство в ЄС, як і будь-яка інша європейська країна, котра дотримується принципів свободи, демократії, поваги до прав людини, фунда­ментальних свобод і верховенства права

У Вашингтоні на початку квітня 2010 року, взяв на Україну зобов'язання позбутися до 2012 року усіх запасів високозбагаченого урану, який використовується в країні виключно у наукових цілях, чим зробив велику послугу президентовы США Бароку Абама, адже ця обіцянка стала чи не єдиним вагомим досягненням Обами на шляху ядерної безпеки на саміті.

З приходом до влади у 2010 р. В. Януковича почалося формування нового формату стосунків України з РФ. У квітні 2010 р. було підписано Харківські угоди, згідно з якими термін перебування Чорноморського флоту РФ у Севастополі подовжено з 2017 до 2042 р. з автоматичним продовженням ще на п’ять років.

У цей час Україна отримала суттєву тимчасову знижку на газ, за що домовленість назвали «флот в обмін на газ».

Підготовка та наміри керівництва України укласти Угоду про асоціацію з ЄС у 2013 р. знову підняли градус напруження між Україною та РФ. Намагаючись тиснути на Україну, Росія почала вдаватися до торговельних заборон «торігівельних війн». 14 серпня Федеральна митна служба РФ внесла всіх без винятку українських експортерів до списку ризикованих. По суті, ішлося про повномасштабну зупинку українського експорту на невизначений термін.

Москва перейшла в рішучий наступ із чітко визначеною метою – не допустити підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та примусити Україну інтегруватися в Митний союз

21 листопада 2013 р. уряд України оголосив про призупинення підготовки до підписання Угоди. Це рішення призвело до протестів у центрі Києва. Так розпочався Євромайдан.