2011 р. став роком розправи над опозиційними лідерами 5 серпня 2011 р. була заарештована Ю. Тимошенко, а 11 жовтня 2011 р. Печерський суд визнав її винною у перевищенні службових повноважень і в нанесенні матеріальних збитків «Нафтогазу» у розмірі 189,5 млн дол. Їй було присуджено 7 років ув’язнення і виплата збитків.
Скориставшись ситуацією, по завершенню Євро-2012 влада завдала нового удару по опозиції і по українській державності. На початку липня Верховна Рада України ухвалює закон «Про засади державної мовної політики» або, неофіційно, – «закон Ківалова-Колесніченка», який фактично розширював сферу офіційного вживання російської мови.
У Вашингтоні на початку квітня 2010 року, взяв на Україну зобов'язання позбутися до 2012 року усіх запасів високозбагаченого урану, який використовується в країні виключно у наукових цілях, чим зробив велику послугу президентовы США Бароку Абама, адже ця обіцянка стала чи не єдиним вагомим досягненням Обами на шляху ядерної безпеки на саміті.
З приходом до влади у 2010 р. В. Януковича почалося формування нового формату стосунків України з РФ. У квітні 2010 р. було підписано Харківські угоди, згідно з якими термін перебування Чорноморського флоту РФ у Севастополі подовжено з 2017 до 2042 р. з автоматичним продовженням ще на п’ять років.
Підготовка та наміри керівництва України укласти Угоду про асоціацію з ЄС у 2013 р. знову підняли градус напруження між Україною та РФ. Намагаючись тиснути на Україну, Росія почала вдаватися до торговельних заборон «торігівельних війн». 14 серпня Федеральна митна служба РФ внесла всіх без винятку українських експортерів до списку ризикованих. По суті, ішлося про повномасштабну зупинку українського експорту на невизначений термін.