Календарний план Історія України 11 клас. Профільний рівень. 105 годин на рік

Історія України 11 клас. Профільний рівень. 105 годин на рік, 3 годин на тиждень. За навчальною програмою для ЗЗСО «Історія України (1945-2019 рр.) затвердженою Наказом  МОН України від 21.02.2019 р. №236.Підручник О. Гісем, О.Мартинюк, «Ранок» 2019.

1

 Уроки вітчизняної історії 1914-1945 рр. Україна на політичній карті Європи в 1914-1945 рр. Поразка спроб відновити українську державність.

Знати:

– зміст понять: злочин проти людства, права людини, постіндустріальне (інформаційне) суспільство, історична пам’ять;

– основні етапи розвитку українського суспільства другої половини ХХ ст. – початку ХХІ ст.

Розуміти:

– як суспільно-політичні зміни позначаються на свідомості та повсякденні людей;

– масштаби людських і матеріальних втрат України в 1914–1945 рр.

Уміти:

– застосувати знання про історію України як інструмент для аналізу розвитку суспільства;

– визначати причини і негативні наслідки поразки у боротьбі за українську державність в першій половині ХХ ст.

2

Періодизація історії України другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Особливості курсу історії України 1945-2019 років.

3

Навчальний проект. Друга світова війна в історичній пам’яті українців та інших європейців

Розділ 1.  УКРАНА У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД

4

Україна в системі міжнародних відносин. Україна – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй (ООН). Участь України в міжнародних організаціях.

Знати:

– зміст понять: відбудова, репатріанти, спецпоселення, «український буржуазний націоналізм», космополітизм, «ждановщина», «лисенківщина», депортація, обмін населенням, етнічна чистка, операція «Вісла», операція «Захід»;

– основні методи радянізації західних областей УРСР та боротьби з активістами ОУН та вояками УПА.

Розуміти:

– особливості відбудови промисловості та сільського господарства;

– штучний характер масового голоду 1946–1947 рр.;

– сутність повоєнних депортацій як військово-політичних акцій комуністичної влади та її злочинів проти українців;

– мотиви тривалого опору УПА та націоналістичного підпілля в різних регіонах УРСР;

– протиріччя соціально-економічного, культурного, релігійного та повсякденного життя.

Уміти:

– встановлювати послідовність і синхронність подій, що відображають формування територіальних меж УРСР, масові депортації та обміни населенням, посилення радянізації та репресії у західних областях, український визвольний рух у 1944–1950‑х рр., процеси відбудови господарства і культурне життя республіки, ідеологічні кампанії й «чистки»;

– визначати причини та наслідки депортацій українців із західних областей УРСР та південно-східних областей Польщі, входження Кримської області до УРСР; ідеологічних кампаній та «чисток», їх вплив на освітній і культурний розвиток УРСР;

– показувати на карті зміни адміністративно-територіального устрою УРСР, місця локалізації осередків ОУН та збройного опору УПА на території України;

– висловлювати аргументовані судження щодо трансформації методів зміцнення тоталітарного режиму;

– виявляти особливості українського визвольного руху в 1945–1950-х рр.;

– визначати суперечності розвитку культури;

– характеризувати науковий/творчий доробок Ніла

5

Встановлення кордонів УРСР з сусідніми державами внаслідок переділу західноукраїнських земель. Масові депортації 1944-1946 рр. 

6

Операція «Вісла»

7

Обмін територіями 1951 р. Передання Кримської області до складу УРСР

8

Економічна ситуація в УРСР. Відбудова промисловості

9

Становище сільського господарства. Масовий штучний голод 1946-47 рр.

10

Внутрішньополітична ситуація в УРСР. Репресивні кампанії радянської влади.

11

Радянізація західноукраїнських областей УРСР. Ліквідація Греко-католицької церкви в УРСР.

12

Національно-визвольний рух у 1944-1950-х рр. «Велика блокада» проти УПА.

13

Операція «Захід». Українці в повстаннях в таборах ГУТАБу (ГУЛАГу).

14

Особливості розвитку культури. Освіта та наука.

15

Практичне заняття.  Повсякденне життя повоєнних років

16

Навчальний проект. Стадії боротьби за незалежність: від УНР до УПА.

17

Узагальнення з розділу 1.

18

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів із розділу 1.

Розділ 2. УКРАЇНА  В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ  

19

ХХ з’їзд КПРС. Десталінізація. Реабілітація жертв політичних репресій

Знати:

– зміст понять: десталінізація, культ особи, «відлига», лібералізація, реабілітація, шістдесятники, дисиденти, раднаргоспи, децентралізація управління, воєнно-промисловий комплекс, зросійщення (росіянізація, русифікація);

– суть хрущовських надпрограм;

– прояви дисидентського руху.

Розуміти:

– основні протиріччя реформування промисловості, сільського господарства, соціальної сфери;

– сутність політики СРСР, спрямованої на зросійщення України;

– зв’язок між розвитком культури, освіти, науки і внутрішньополітичними процесами.

Уміти:

– встановлювати послідовність подій, пов’язаних із десталінізацією і лібералізацією суспільного життя, модернізацією економіки, формуванням феномену шістдесятництва і розгортанням дисидентського руху, культурним життям;

– використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний устрій УРСР, події внутрішньої політики;

– визначати причини та наслідки посилення зросійщення українського суспільства;

– обстоювати свої судження щодо розвитку культури у період «відлиги» та зародження шістдесятництва й дисидентського руху;

– характеризувати науковий/творчий доробок Віктора Глушкова, Сергія Корольова, Михайла Янгеля, Бориса Патона, Василя Симоненка, Ліни Костенко; діяльність Левка Лук’яненка, Алли Горської, Івана Світличного

20

Децентралізація управління економікою. Розвиток промисловості.

21

Становище сільського господарства

22

Зміни соціальної політики

23

Шістдесятництво. Київський клуб творчої молоді «Сучасник».

24

Практичне заняття: Феномен українського шістдесятництва

25

Національно-визвольний рух: підпільні групи та організації. Зародження дисидентського руху. Антирежимні виступи.

26

Зміни в освіті. Зросійщення

27

Особливості розвитку культури. Антирелігійна кампанія

28

Повсякденне життя

29

Навчальний проект. Ті, хто відкрили шлях у космос.

30

Узагальнення з розділу 2

31

Урок контролю (і корекції) з розділу 2

Розділ 3. УКРАЇНА В ПЕРІОД СИСТЕМНОЇ КРИЗИ РАДЯНСЬКОГО ЛАДУ

32

Зміни в системі влади. Конституція УРСР 1978 р. Комуністична диктатура.

Знати:

– зміст понять: «застій», «розвинутий соціалізм», компартійно-радянська номенклатура, самвидав, правозахисний рух, командно-адміністративне управління, дефіцит, депопуляція;

– напрями дисидентського руху, методи боротьби влади з інакодумцями.

Розуміти:

– взаємозалежність суспільно-політичного та економічного життя в період системної кризи;

– мотиви активізації дисидентського руху в другій половині 1960-х – на початку 1970-х рр. і репресій щодо учасників УГГ;

– протиріччя розвитку культури;

Уміти:

– встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають кризові явища доби «застою», розгортання течій дисидентського, кримськотатарського рухів, культурне життя;

– використовувати карту як джерело інформації про політичне, соціально-економічне життя у період загострення кризи радянської системи;

– визначати причинно-наслідкові зв’язки політико-ідеологічної кризи радянського ладу в УРСР;

– порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо економічного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – 1960‑х рр. і в 1970-ті – на початку 1980-х рр.;

– оцінювати мету і завдання правозахисного руху, його здобутки у сфері у захисту прав людини в СРСР;

– виявляти суперечливі процеси в розвитку освіти, науки, літератури та мистецтва;

– характеризувати протиріччя політичної діяльності Петра Шелеста та Володимира Щербицького; науковий/творчий доробок Миколи Амосова, Олега Антонова, Івана Миколайчука, Сергія Параджанова, Марії Приймаченко, Володимира Івасюка; діяльність Василя Макуха, В’ячеслава Чорновола, Петра Григоренка, Мустафи Джемілєва, Івана Дзюби, Миколи Руденка, Василя Стуса, Олеся Гончара

33

Вплив міжнародних процесів на ситуацію в Україні

34

Арешти творчої інтелігенції. Іван Дзюба «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

35

Активізація дисидентського руху: течії, форми та методи боротьби.

36

Самвидав. «Український вісник». Михайло Брайчевський «Приєднання чи возз’єднання?»

37

Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (Українська Гельсінська група/УГГ)

38

Навчальний проект. 49 сміливців проти режиму

39

Становище кримських татар у місцях депортації та їх боротьба за повернення на батьківщину

40

Наростання економічної кризи. Уповільнення темпів зростання промисловості

41

Неефективність колгоспного ладу. Провал Продовольчої програми

42

Етносоціальні зміни в УРСР. Життєвий рівень населення

43

Практичне заняття. Повсякденне життя в місті та селі.

44

Особливості розвитку культури. Освіта та наука.  Українське поетичне кіно. 

45

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 3

46

Узагальнення з розділу 3

47

Урок узагальнюючого повторення

Розділ 4.                              ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

48

Україна в умовах перебудови в СРСР. Міжнародна ситуація

Знати:

– зміст понять: перебудова, гласність, плюралізм, прискорення, інфляція, андеграунд, неформальні організації, національно-демократичний рух, суверенітет, незалежність, мітингова демократія, багатопартійність, путч;

Розуміти:

– передумови, протиріччя політики перебудови і гласності в УРСР;

– тенденції соціально-економічного і політичного життя, розгортання національно-демократичного руху, формування багатопартійності;

– значення прийняття Декларації про державний суверенітет України й Акта проголошення незалежності України; референдуму 1 грудня 1991 р. як акта підтримки населенням України державної незалежності.

Уміти:

– встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій періоду перебудови;

– використовувати історичну карту для реконструкції, пояснення та інтерпретації подій;

– виявляти послідовність і суперечливість змін у політичному житті України;

– висловлювати аргументовані судження щодо спроби державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р., його наслідків в Україні; ролі й місця України в загальносоюзних суспільно-політичних процесах у 1991 р.;

– пояснювати причини Революції на граніті та її значення у відновленні Україною незалежності, перетворення Кримської області в Автономну Республіку;

– характеризувати діяльність: Леоніда Кравчука, В’ячеслава Чорновола, Ігоря Юхновського.

49

Інформаційна революція: від дозованої гласності до скасування цензури. Відродження пам’яті про Голодомор 1932-1933 рр.

50

Українська діаспора та її внесок у відродження України

51

Крах командної економіки. Невдача реформаторських зусиль

52

Поглиблення диспропорцій і падіння рівня життя населення

53

Чорнобильська катастрофа

54

Практичне заняття. «За живе…» Непоправні наслідки Чорнобильської трагедії

55

Поява неформальних організацій. Українська Гельсінська спілка. Народний рух України за перебудову

56

Перші вільні вибори до Верховної Ради УРСР (березень 1990 р.). Зародження багатопартійності. Шахтарські страйки

57

Особливості розвитку культури

58

Відродження релігійного та церковного життя

59

Декларація про державний суверенітет України

60

Революція на граніті

61

Перетворення Кримської області в Автономну Республіку. Створення Меджлісу кримськотатарського народу

62

Спроба державного перевороту в СРСР. Акт проголошення незалежності України

63

Референдум і вибори Президента України 1 грудня 1991 р.

64

Роль України в розпаді СРСР. Міжнародне визнання

65

Навчальний проект. Сто років боротьби за незалежність

66

Узагальнення з розділу 4

67

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 4.

Розділ 5. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

68

Державотворчі процеси

Знати:

– зміст понять: економічна інтеграція, політична асоціація, Євромайдан, Революція Гідності, Небесна Сотня, Мінські домовленості, люстрація, тимчасово окупована територія, антитерористична операція (АТО), Операція об’єднаних сил (ООС), «добробат», «кіборги», «гібридна війна», волонтерський рух, безвізовий режим, томос.

– домінуючі тенденції державотворчого процесу в 2014–2019 рр.;

– зміст документів України, Європейського Союзу (ЄС), ООН, США про визнання Росії агресором.

Розуміти:

– особливості соціально-економічного розвитку України в останнє десятиліття;

– природу походження та значення Євромайдану і Революції Гідності;

– необхідність вшанування героїзму та жертовності загиблих Небесної Сотні, захисників України від збройної агресії Росії;

– територіальну цілісність України і недоторканість державних кордонів як головні умови суверенності та незалежності;

– чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні;

– важливість для України політичної асоціації, економічної інтеграції та впровадження безвізового режиму з ЄС.

Уміти:

– встановлювати хронологію подій України в 2014–2019 рр.;

– використовувати карту як джерело інформації про основні політичні й соціально-економічні події в Україні впродовж 2014–2019 рр.;

– визначати основні протиріччя соціально-економічного розвитку України в 2014–2019 рр.;

– характеризувати перебіг державотворчих процесів в Україні впродовж останнього п’ятиліття;

– обґрунтувати на основі аналізу документів твердження про визнання Росії державою-агресором щодо України;

– аналізувати Звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 р.;

– визначати передумови, причини, ознаки та наслідки збройної агресії Росії проти України;

– обстоювати свої судження щодо розвитку освіти, науки і культури;

– прогнозувати можливі шляхи розвитку України та зміни її геополітичного становища;

– характеризувати діяльність Петра Порошенка, Любомира Гузара.

69

«Партія влади». Особливості багатопартійної системи. Прийняття Конституції України 1996 р.

70

Формування ринкової економіки. Запровадження гривні.

71

Зміни в сільському господарстві

72

Специфіка приватизації. Матеріальне становище населення

73

Демографічна ситуація. Етносоціальна структура.

74

Протидія сепаратизму. Повернення татар на історичну Батьківщину

75

Відносини України з ЄС, НАТО, США.

76

Відносини України з Росією. Проблема Чорноморського флоту. Ідея Єдиного економічного простору (ЄЕП). Тузлівська криза.

77

Президентські вибори 2004 р. Помаранчева революція. Конституційна реформа 2004 р.

78

Суспільно-політичне життя України в 2005-2009 рр.

79

Конституційні зміни, суспільно-політичне життя України в 2010-1013 рр. Харківські угоди 2010 р.

80

Практичне заняття. Державне будівництво в незалежній Україні: особливості, здобутки, проблеми.

81

Навчальний проект. «Як трансформувався український визвольний рух у ХХІ ст.»

82

Узагальнення з розділу 5

83

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 5

Розділ 6. ТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ

84

Загострення дискусій навколо геополітичного вибору України. Євромайдан. Революція Гідності. Небесна сотня.

Знати:

– зміст понять: економічна інтеграція, політична асоціація, Євромайдан, Революція Гідності, Небесна Сотня, Мінські домовленості, люстрація, тимчасово окупована територія, антитерористична операція (АТО), Операція об’єднаних сил (ООС), «добробат», «кіборги», «гібридна війна», волонтерський рух, безвізовий режим, томос.

– домінуючі тенденції державотворчого процесу в 2014–2019 рр.;

– зміст документів України, Європейського Союзу (ЄС), ООН, США про визнання Росії агресором.

Розуміти:

– особливості соціально-економічного розвитку України в останнє десятиліття;

– природу походження та значення Євромайдану і Революції Гідності;

– необхідність вшанування героїзму та жертовності загиблих Небесної Сотні, захисників України від збройної агресії Росії;

– територіальну цілісність України і недоторканість державних кордонів як головні умови суверенності та незалежності;

– чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні;

– важливість для України політичної асоціації, економічної інтеграції та впровадження безвізового режиму з ЄС.

Уміти:

– встановлювати хронологію подій України в 2014–2019 рр.;

– використовувати карту як джерело інформації про основні політичні й соціально-економічні події в Україні впродовж 2014–2019 рр.;

– визначати основні протиріччя соціально-економічного розвитку України в 2014–2019 рр.;

– характеризувати перебіг державотворчих процесів в Україні впродовж останнього п’ятиліття;

– обґрунтувати на основі аналізу документів твердження про визнання Росії державою-агресором щодо України;

– аналізувати Звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 р.;

– визначати передумови, причини, ознаки та наслідки збройної агресії Росії проти України;

– обстоювати свої судження щодо розвитку освіти, науки і культури;

– прогнозувати можливі шляхи розвитку України та зміни її геополітичного становища;

– характеризувати діяльність Петра Порошенка, Любомира Гузара.

85

Окупація та анексія Росією Криму

86

Збройна агресія Росії на сході України. АТО.

87

Реакція світової спільноти на збройну агресію Росії. Санкції проти Росії. Мінські угоди. ООС.

88

Відновлення владної вертикалі в ході президентських і парламентських виборів 2014 р.

89

Практичне заняття. Зовнішні та внутрішні загрози суверенітету України в умовах «гібридної війни».

90

Соціально-економічне становище України.

91

Угода про асоціацію між Україною і ЄС. Безвізовий режим для громадян України в країни ЄС.

92

Релігійне життя.

93

Створення Православної церкви України. Надання Томосу.

94

Особливості розвитку культури

95

Реформи в освіті. Тенденції розвитку науки.

96

Українці в світі. Зв’язки з українською діаспорою.

97

Навчальний проект. «У 1918 р. Україна здобула незалежність, у 1991 р. – відновила, сьогодні – захищає».

98

Узагальнення з розділу 6

99

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 6.

100

Урок узагальнюючого повторення тема 1

101

Урок узагальнюючого повторення тема 2

102

Урок узагальнюючого повторення тема 3

103

Урок узагальнюючого повторення тема 4

104

Урок узагальнюючого повторення тема 5

105

Урок узагальнюючого повторення тема 6