Перевірочний диктант1) Тіло птаха вкрите... 2) Воно має... форму тіла. 3) Тіло поділяється на відділи:... 4) На голові птаха знаходяться... 5) Шия птаха... 6) У польоті птаху допомагають... 7) Нижні кінцівки птаха... 8) Вони вкриті... 9) Ноги мають... 10) Пір’я птаха поділяється на...
«Вірю — не вірю».1. Перелітні птахи зимують в інших кліматичних зонах.2. Осілі птахи протягом року мешкають на одній території.3. Кочові птахи здійснюють міграції в межах однієї кліматичної зони.4. На кільці птаха, якого окільцьовано, нанесено його назву та рік народження.5. До перелітних птахів належать ластівки й зозулі.6. До кочових птахів належать горобці й граки.7. До осілих птахів належать сороки й дятли.8. Метод візуального спостереження — це спостереження за перельотами птахів за допомогою оптичних приладів.9. Птахи здійснюють перельоти тільки вдень.10. На кільці птаха, якого окільцьовано, нанесено назву країни й установи, яка провела кільцювання.
Загадка. Летів птах через дах, сів на воротях у червоних чоботях. ( )Сам вечірньої години заховався в кущ калини. Та на дудочку одну грає пісню чарівну. ( )Уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі. ( )Чорнокрилий, жовтодзьобий,Він за плугом важко ходить,Черв’ячків, жучків знаходить. Сторож, вірний друг полів,Перший вісник теплих днів. ( )Вірно людям я служу —Їм дерева стережу,Дзьоб міцний і гострий маю,Шкідників ним добуваю. ( )
Сів крилатий гість на вітах,Назва гостя з шести літер. На хвості у нього вісті —Як усидиш тут на місці?Що за гість? Ото морока…Подивіться, то ж… ( ). Швидко скрізь цей птах літає,Безліч мошок поїдає,За вікном гніздо будує,Тільки в нім він не зимує. ( )Довгі ноги, довгий ніс, по болоті ходить скрізь. ( )У воді купається, водою обливається, вода до неї не чіпляється. ( )
Мета ознайомити учнів з різноманітністю птахів;охарактеризувати окремі ряди птахів та їх представників; розкрити особливості будови птахів у зв’язку зі способом життя; розвивати пізнавальний інтерес, логічне мислення учнів, уміння працювати в групах; формувати навички самоаналізу, уміння робити висновки; виховувати етично-ціннісне ставлення до природи, працелюбність, культуру спілкування.
Характерна наявність на ногах лише двох пальців (єдиний випадок серед сучасних птахів). Крила відносно великі. Під час швидкого бігу птах їх розпускає. Забарвлення самців чорне, самок — буро-сіре, на хвості й крилах пір’я біле. Розповсюджені в наш час у степових і пустельних районах Африки. Кочують невеликими групами. Бігають дуже швидко. Під час бігу довжина кроку становить 2–3 м. Живляться головним чином рослинністю, частково дрібними тваринами (гризунами, плазунами, комахами). Гніздо влаштовує самець. У нього відкладають яйця декілька самок, кожна по 7–9 яєць. Як наслідок у гнізді опиняється 15–20 яєць, а іноді навіть 50–60. Уночі яйця насиджує самець, удень — самка. Інкубація триває 42 дні. Маса яєць — 1,5–2 кг. Пташенята виходять опушені та зрячі, тобто є виводковими. Статева зрілість настає на третьому році життя.
Великі нелітаючі птахи, однак значно менші за африканських страусів. Зріст самця — близько 150 см, маса — приблизно 30 кг. Крила розвинені порівняно добре. Два види розповсюджені у степових зонах Південної Америки. Найвідоміший — нанду звичайний. Тримаються стадами в декілька десятків особин. У період розмноження розбиваються на дрібні групи, в яких один самець і 5–7 самок. Запліднені самки відкладають яйця у спільне гніздо. Насиджує лише самець. Він також доглядає пташенят після вилуплювання. У гнізді буває 15–40 яєць, інкубація триває до 42 днів. Іноді птахів розводять як напівсвійських.
— Чи правда, що наляканий страус ховає голову в пісок?(Міф, ніби наляканий страус ховає голову в пісок, імовірно, походить від того факту, що самка страуса, яка сидить на гнізді, у випадку небезпеки розпластує по землі шию і голову, прагнучи стати непомітною на тлі савани. Так само вчиняють страуси, помітивши хижаків. Якщо до такого птаха наблизитися, він миттєво схопиться і втече.)
Суходолом пересуваються повільно, тримаючи тіло вертикально. Дорослі, рухаючись по кризі, лягають на черево і ковзають, відштовхуючись усіма чотирма кінцівками. Кіль добре розвинений, м’язи становлять понад 1/4 маси всього птаха. Ноги розміщені далеко позаду. Це обумовлює вертикальне положення тіла при пересуванні суходолом. Такому положенню тулуба допомагає жорсткий хвіст, на який пінгвіни спираються. Опахала пер розвинені слабко, тому пір’я дуже густе і нагадує лусочки. Линяють раз на рік на суходолі і при цьому нічого не їдять. Пари утворюють на все життя. Гніздяться колоніями. Влаштовують примітивні гнізда на берегах морів, обкладаючи їх дрібними камінцями, у заглибленнях скель, у норах, або взагалі не роблять гнізд. У кладці 1–2 яйця, зрідка 3. Насиджують позмінно самець і самка. Вільний птах іде на 1–3 тижні в море, де живиться. Після повернення він змінює птаха, що насиджує.
— Чим відрізняються між собою лебідь-кликун і лебідь-шипун?(У першого майже весь дзьоб чорний і лише його основа жовта, шию тримає вертикально. У шипуна дзьоб червоний з характерною чорною ґулею біля основи, шию він вигинає S-подібно. Розповсюджені лебеді широко, але в глухих місцях. Вони гніздяться на великих, найчастіше стоячих, водоймах із заростями очерету та іншої водяної рослинності, в якій і влаштовують гнізда. Лебеді тримаються парами, що зберігаються найчастіше на все життя. Самець тримається біля гнізда, але яєць не насиджує. Кількість яєць в кладці звичайно 3–5. Період насиджування — 30–40 діб. Живляться лебеді у воді на неглибоких місцях. Вони обривають підводні частини рослин, викопують їхні корені й бульби. На линяння збираються восени великими зграями. Літати лебеді, які линяють, не можуть. Чисто-білими стають на третьому році життя. Полювання на лебедів в Україні заборонене.)
Завдання для учнів:— Відгадайте назву птаха за підказками.• Птах, який став служити людям більше 4 тисяч років тому і який в часи середньовіччя цінувався дорожче за золото.• Перше зображення цього птаха з’явилося 4000 років тому в Китаї, 3600 років тому статуетку цього птаха було виготовлено у Давньому Вавилоні. Саме для охорони цього птаха було вперше створено заповідну зону за указом московського царя Олексія Михайловича.• За часів Ярослава Мудрого за викрадення цього птаха злодій повинен був сплатити штраф власнику птаха одну гривню кун та 1,3 гривень кун до державної скарбниці. У ті часи це були надзвичайно великі гроші. А вже в 1632 р. за грамотою московського царя за розорення гнізда, вбивство птаха чи відловлення його без дозволу винного карали смертю…• Цей птах був настільки цінний, що в 1396 р. французький король Карл VI за два таких птахи викупив свого сина. • До якого ряду належить цей птах?
Найкрупніший вид соколів. В Україні це рідкісний залітний птах. Кречети близькі між собою за зовнішнім виглядом і розрізняються головним чином за забарвленням, яке притому дуже сильно варіює, як за віком, так і місцем походження. Вид поділяється на кілька підвидів, але цей поділ непослідовний і не є визнаним більшістю дослідників. Від інших соколів кречети відрізняються дуже великим розміром (довжина тіла близько 60 см), відносно довгим, круто зігнутим дзьобом, опереною на 2/3 цівкою і відносно довгим хвостом. Кречет
Різноманітні за величиною та за зовнішнім виглядом птахи з гачкувато загнутим дзьобом, біля основи якого розташована гола шкіряста ділянка жовтого кольору — восковиця. Кігті в тій чи іншій мірі загнуті. Оперення щільне. Поведінка в більшості складна; півкулі переднього мозку за масою в 1,5–2 рази більші, ніж усі інші відділи головного мозку. Добре розвинене воло, деякі птахи здатні з’їдати кількість їжі, маса якої становить половину маси тіла самого птаха. Пташенята вилуплюються зрячі, вкриті пухом, але розвиваються повільно і довго залишаються в гнізді, тобто вони є нагніздними птахами.
— Як пояснити, що орлан-білохвіст і беркут у молодому віці мають більшу довжину тіла, ніж під старість? (На першому та другому році життя хвіст у орлана-білохвоста і беркута має форму трикутника. На третьому році життя хвостові пера замінюються новими, короткими, і хвіст набуває форми трапеції.)
синичці Синичко люба, йде зима,а в тебе захистку нема,кущі й дерева — се твій дім,відкритий вітровіям всім. За всіх негод твій захист — лист,та під вітрів шалений свист. Нагряне грізний листопад,оголить ліс, і гай, і сад. Синичко люба, голос твійвідлунює в душі людській. Коли співаєш ти садам,з тобою радісно і нам. Ти все ще голос подаєш,та нам уже тривожно теж: Минуло літо, йде зима,а в тебе захистку нема.(Софія Малильо)
Довжина тіла близько 34 см, вага 147—196 г. В природі сойка уникає відкритих місць, більше полюбляє перельоти з крони на крону. По землі пересувається невпевненими стрибками, тому внизу довго не затримується. Також сойка має здатність переймати звуки інших птахів (іноді і ссавців). Сойка
Найдрібніший птах — корольок — має масу 5–6 г; а найбільший — крук — 1100–1500 г. Більшість горобцеподібних є мешканцями лісів та чагарників; кількість наземних видів порівняно мала, серед горобцеподібних немає справжніх водяних птахів, хоча рінники можуть бігати під водою. Усі види нагніздні. Для них характерні ретельно побудовані гнізда. Багато видів виводять пташенят двічі на рік.
Горобцеподібних поділяють на три підряди. Крикливі горобцеподібні — примітивні види з погано розвиненими голосовими м’язами. Дещо більше 1 тис. видів заселяють переважно Південну Америку, частково Північну Америку і тропіки Північної півкулі. Деякі деревні птахи лазять по деревах так, як наші повзики. Псевдоспівочі горобцеподібні — невелика група видів, розповсюджених в Австралії. Голосові зв’язки у них слабші, ніж у справжніх співочих горобцеподібних. Основна родина — птахи-лірохвости. Співочі горобцеподібні — основна група ряду, що включає близько 2/3 усіх видів. Голосовий апарат розвинений повністю. У цьому підряді 4 тис. видів, об’єднаних у 52 родини. Найвідоміші з них — жайворонкові, ластівки, плиски, дрозди, славки, мухоловки, сорокопуди, шпаки, воронові, повзики, ткачики, в’юрки.
Сови не є близькими родичами Соколоподібних, проте мають з ними багато спільних ознак, які виникли завдяки схожим умовам життя. Так, совам притаманний гачкуватий дзьоб із восковицею, кігті у них гострі і сильно загнуті. Але у зв’язку з нічним способом життя вони виробили багато своєрідних ознак власної будови. Їх оперення із м’якого, дуже густого пір’я, яке не є щільним, тому політ безшумний. У пошуках здобичі вони орієнтуються в основному за допомогою слуху, що дуже добре розвинений. Добре розвинені вушні раковини, а перед вушними отворами є шкірясті складки, що посилюють звук. Очі дуже великі, і птахи добре бачать навіть уночі. Голова надзвичайно рухлива, здатна обертатися на 270°. Лапи з довгими пальцями є єдиним знаряддям хапання здобичі. Вола, на відміну від денних хижаків, не мають. Пташенята у сов нагніздні.
Птахи, які належать до ряду Журавлеподібні, мають довгі шию, дзьоб і ноги, що дають змогу швидко бігати. Для більшості видів характерна видовжена трахея, що дає можливість видавати голосні трубні звуки. Розповсюджені майже скрізь по болотах і степах. У нас одна родина — журавлі, що має два види. Найбільш поширеним є сірий журавель — великий птах до 120 см заввишки і масою 6 кг, гніздиться в глухих місцях, на лісових болотах, у заплавах річок, рідше в степах. Гніздо влаштовує на землі, у кладці 2–3 яйця, насиджують обидва птаха. Пташенята виводкові. Живляться коренями, черв’яками, комахами, жабами, рептиліями, мишами. Наприкінці літа іноді літають на хлібні поля, яким подекуди завдають незначної шкоди. На півдні, в степовій зоні, гніздиться журавель малий, або красавка. Маса цього птаха — близько 2,5 кг. Усі журавлі — перелітні птахи. Зимують у Південній Азії та Африці.
Легенда про лелеку У селі знайшли лелеку з поламаними крилами, виходили, випустили на волю. Одного разу зайнялася хата, а там були два маленькі хлопчики. Прилетів лелека, закружляв над хатою, заклекотав, кинувся у вікно, крізь яке йшов дим. Урятував лелека хлопчиків, але дуже обпік собі ноги, дзьоб і крила. Господарі віддячили лелеці й поставили на ясен колесо від воза, щоб він там у гнізді виводив своїх малят.
Дуже спеціалізовані деревні птахи дрібних та середніх розмірів, що гніздяться на деревах і живляться їх насінням, плодами, а також комахами, що живуть у корі й деревині. Наші дятли мають долотоподібний дзьоб, короткі лапи із загнутими кігтями, зовнішній палець може відводитися назад. Рульові пера дятлів жорсткі, тому вони спираються на них, коли лазять по деревах, або під час сидіння на стовбурі. Живляться комахами і личинками, яких видобуваютьз під кори, руйнуючи її дзьобом. Язик у дятлів довгий і загострений на кінці, що полегшує видобування комах. Гнізда влаштовують в дуплах, які часто видовбують самі в деревах із гнилою серцевиною. Кладку з 3–5 яєць насиджують обидва птаха. Пташенята нагніздні. У нас широко розповсюджені такі види дятлів: чорний дятел, або жовна, великий строкатий дятел, малий строкатий дятел, зелений дятел. Дятли відіграють велику позитивну роль у житті лісу. Щороку вони знищують багато сотень комах-шкідників — короїдів, слоників, гусені шовкопрядів.