Презентація на тему: "Реформація"

Тема: «Реформація»

Священна Римська імперія німецького народу. Курфюрст – титул князів у Священній римській імперії, які мали право обирати імператора. (всього було 7)

Золота булла від 1356 закріплювала статус курфюрста за сімома князями імперії: Три духовніАрхієпископом Майнца. Архієпископом Тріра. Архієпископом Кельна. Чотири світськіКоролем БогеміїРейнським пфальцграфом. Герцогом СаксоніїМаркграфом Бранденбургу

Рейхстаг – єдиний загальноімперський дорадчий орган, з 1485 року скликався щорічно.

Німеччина – країна міст. (Понад 3 тис.)

Населення Німеччини становило близько 12 млн, більша частина з них були селяни. Десятина – податок в розмірі 1/10 прибутків на користь церкви.

Початок руху Реформації в Німеччині на поч. XVI ст. Причини початку Реформації в Європі ХVI ст.тотальне падіння моралі в середовищі Римо-Католицької Церкви; стан богословської науки, яка на той час представляла собою лабіринт із різного роду вкрай витіюватих навчань і схоластичних тонкощів, які не мали ніякого відношення до реального повсякденного життя людей;винахід друкарства;гуманізм;економічний гніт з боку церкви;монополія на трактування Біблії. Поширення індульгенції.Індульгенція - відпущення тимчасових покарань Церквою за гріхи, які були раніше прощені Богом в таїнстві примирення.

Мартін Лютер (1483-1546рр.) “95 тез” (1517р.) - твір Мартіна Лютера, написаний латиною, про зловживання індульгенціями та про торгівлю ними. Історичність легенди, за якою Мартін Лютер 31 жовтня 1517 року прибив таблицю зі своїми тезами до дверей Замкової церкви в місті Віттенбергу залишається спірною.

Вормський едикт 1521р. - указ, проголошений імператором Священної Римської імперії Карлом V 25 травня 1521 року в кінці роботи Вормського рейхстагу 1521 року, що оголосив Мартіна Лютера єретиком та злочинцем і заборонив видання та розповсюдження його праць. Карл V Габсбург (1500-1558)

Томас Мюнцер (1490-1525) - радикальний проповідник часів Реформації, який став повстанським лідером під час Селянської війни (1524-1526). Основні погляди: Встановлення “царства Божого на землі” у якому головним господарем повинен бути народ. Був рішучим противником приватної власності. Бог продовжує перебувати в прямому і безперервному спілкуванні з людьми і прорікає Своє слово прямо в середину їхніх душ.

Селянська війна (1524-1526) Головна думка цього проєкту — звільнення селян з-під влади дворян, з винагородою останніх з церковного майна, і реформа судів, на підставі виборчого й загальностанового начал. Згідно з цими основними вимогами й увесь селянський рух розбивається на три головних місцевих рухи:на південному заході Німеччини, звідки вийшла програма «дванадцяти статей», вождем повстання був Ганс Мюллер із Бульгенбаха;другий район, де найрозповсюдженішою була гейльброннська програма, охоплював Франконію від Ротенбурга й Бенсгайма до Вюрцбурга й Таубера: тут повстанням керували Метцлер і лицар Гец фон-Берліхінген;далі на північ, до Тюрингії та Саксонії, у селянському повстанні надважливу роль відігравали анабаптистські прагнення, а головним діячем був Томас Мюнцер.

«Дванадцять статей» - це програма створена німецькими селянами під час Реформації. У програмі висувалися вимоги скасування особистої залежності селян і десятини, зменшення оброку й панщини, покарання селян мали відбуватися за рішенням суду, священника для кожного села обирала сільська громада.

15 травня 1525 року відбулася вирішальна битва повсталих з військами німецьких князів біля м. Франкенгаузена. Наслідки війни: селянська війна погіршила становище селян, оскільки озлоблене дворянство з особливою старанністю стало накладати на селян побори та повинності. Спустошення цілих областей, розпад частин нації, що зростав, послаблення реформаційних прагнень, придушення політичного життя, взаємна недовіра народу й уряду — такими були невтішні результати руху.

Шпайєрська Протестація - протест, поданий 19 квітня 1529 року шістьма князями та чотирнадцятьма вільними містами Священної Римської імперії на рейхстазі в Шпайєрі, проти рішення більшості членів рейхстагу відновити дію Вормсського едикту й переслідування лютеран. За назвою цього документа прихильники Реформації отримали згодом назву протестантів, а сукупність некатолицьких конфесій, що виникла в результаті Реформації - протестантизм.

Філіпп Меланхтон (1497-1560) - німецький гуманіст, теолог і педагог, євангелічний реформатор, систематизатор лютеранської теології, сподвижник Мартіна Лютера. Меланхтон виступив з цілою низкою політико-богословських трактатів, що мали велике значення в ході Реформації. Це були насамперед:«Epitome doctrinae christianae» (1524). Цей трактат спонукав Філіпа, ландграфа Гессенського, примкнути до Реформації. Висновок Меланхтона, написаний в 1525 році, на прохання Людвіга V, курфюрста Пфальцського, про 12 селянських статей.«нім. Unterricht der Visitatoren an die Pfarrherren für Kurfürstentum Sachsen» (1527) — інструкція для розпочатої курфюрстом Йоганном візитації саксонських церков, яка фактично стала першим церковним і шкільним статутом євангельської Німеччини. Аугсбурзьке віросповідання, остаточно відредагована Меланхтоном. Апологія Аугсбурзького віросповідання та «Repetitio confessionis augustanae saxonica».«De potestate рарае», трактат, написаний Меланхтоном в 1537 році за дорученням Шмалькальденського союзу.1545 року Мелахтон склав так звану «віттенберзьку реформацію», в якій йшов на великі поступки перед католиками відносно єпископальної організації церкви.

Лютера́нство — християнська течія, напрямок протестантизму. Започатковане у XVI ст. німецьким католицьким священиком Мартіном Лютером із Віттенберга, який закликав до радикальної зміни Церкви і спричинив Реформацію. Основіні постулати вчення М. Лютера:Ідея спасіння особистою вірою. Віра приходить до людини через Божу милість, а не через особисті заслуги. Ритуали та таїнства не мають такого значення, яке їм приписує церква. Джерелом християнської віри є тільки Біблія;Проповіді та Біблія повинна бути перекладена на національні мови. Створення “дешевої”, “скромної” церкви

Шмалькальденська війна (1546-1547) - війна між імператором Карлом V і протестантами Шмалькальденського союзу. Карл V у битві під Мюльбергом. Картина Тиціана, 1548 Командувач військами Карла V герцог АльбаІоганн-Фрідріх Великодушний — один з очільників Шмалькальденського союзу

Аугсбурзький релігійний мир — мирна угода підписана 25 вересня 1555 на рейхстазі в Аугсбурзі між протестантськими князями Німеччини та імператором Карлом V Габсбургом, що завершила череду воєн між католиками і протестантами в Німеччині. За умовами миру встановлювалась незалежність німецьких князів у релігійних питаннях, а також затверджено за ними право визначати релігію своїх підданих (згідно з принципом «cuius regio, eius religio» — «чия влада, того і віра»).

Домашнє завдання: Параграф №9 читати. Конспект. Виписати терміни та поняття в зошит.