Дана робота про село Яблунів Гусятинського району тернопільської області. Тут зібрані матеріали картографічного характеру,йде порівняння стародавніх карт , зокрема карти Фон Міга якій біля 238 років так і інших карт які показують село та його околиці.Дослідження проводилося шляхом порівняння : Як змінилися околиці села з тих часів до сьогодення. Також показанні пам'ятки природи місцевого значення.Зібрано легенди про них. Основне завдання цієї роботи це:•Широке залучення учнівської молоді до краєзнавчої, пошукової дослідницької роботи.
•Виховання в учнів дбайливого ставлення до природи рідного краю, розширення і поглиблення знань учасників експедиції з природничих дисциплін. Епіграфом до над цією роботи є слова Софії Русової :
" ....треба добре знати свій край,
бо рідна земля - все одно,
що велика сім'я, земляки -
все одно, що родичі".
Яблуні́в — село Гусятинського району Тернопільської областіГеографічні координати села 49° 15' північної широти і 25° 45' східної довготи. Яблунів розміщене на Подільській височині Східно-Європейської рівнини, в області помірно континентального клімату. Відстань до екватора становить 5466 км, до Північного полюса — 4521 км. Село розташоване обабіч автомагістралі міжнародного значення Брест — Чернівці, на відстані 52 км на південь від обласного центру м. Тернополя у східній частині області в зоні західного лісостепу.
Основні даніЗгадки про село Яблунів відомі із XV століття. Село згадують у громадських і земельних актах із 1414 року. Протяжність кордонів села Яблунів з півночі на південь 2 км 901 м із заходу на схід 1 км 811 км. Площа 2988,70 км² ( адміністративна територія)Площа села 658,50 км²Територія 4,922 км²Дворів 652 Густота населення 388 осіб/ км²Населення 1954 особи станом на 01.01.2017 р. Герб села 1866 року
Легенда про походження назви. Одного весняного ранку проїжджав повз село панич і задивився. Перед його очима повстала біло-рожева блакить, серед якої кружляв п'янкий аромат яблуневого цвіту. Все село оповите ніжністю та неповторною красою. «Ой, яблунів цвіте, який ти прекрасний!» — промовив панич від здивування. І від цього часу про цей край казали «Яблунів край»,звідси і назва села Яблунів. У пам'яті старожилів живе інша легенда походження назви села. На території біля лісу, що зветься Лісничівкою, жив пан Яблонський, який посадив чудовий яблуневий сад. Хто не провідував його, казали: «Яблуневий сад Яблонського чудовий». І від цього походить назва села Яблунів. До сьогодні село на весні потопає в яблуневому цвіті, а його символом є яблуня, котра росте у кожному господарському дворі.
Спеціальна карта 1:75000 Західної України 1869-1912 (1887р.)На карті нанесено рельєф місцевості, назви урочищ, церква, маєток Чарторийських. Побудований в екзотичному місці села, біля ставка. Будівництво садиби почалось приблизно у 1820 році, яка є саме сьогодні його окрасою та головним корпусом Яблунівського протитуберкульозного санаторію. Карті 130 років
Польска тактична карта західної України 1924-1939(1933р.)Карта кілометровка (1см = 1км) частини Західної України були відображенні на картах Польщі, які випускались в 20х – 40х годах ХХ століття Воєнним інститутом географії . Карти мають добру якість і деталізацію. Майже всі листи цих карт доступні в кольоровому варіанті, і деякі карти є в чорно-білого випуску. Карті 84 роки
Букова алея. Зростає 16 буків. Дерева заввишки 20-40 м. Стовбури вкриті гладенькою сріблясто-сірою корою. Пагони червонувато-бурі, молоді пагони волосисті з черговими загостреними коричневими бруньками. Листки яйцеподібні, цілокраї, майже шкірясті, зверху темно-зелені блискучі, знизу світліші (4-40 см завдовжки і 2,5-7 см завширшки),коротко-черешкові.
Легенда про «Козацький дуб»Діялося це давним – давно, коли на нашій землі зазнавали нападів монголо – татар. От якось одного разу, на самий Великдень, дісталися кочівники і до села у лісі. Нелегко їм було пробратися крізь густі зарослі та хащі, тож люто накинулись вони на селян, рубали, палили … Молодь забрали в полон, старих повбивали. Село спопеліло. Від цієї трагедії і пішла назва місцевості. А ще кажуть, що на місці спаленої церкви утворилося озеро і на Великдень з його глибин долинає передзвін. Це бють у сполох церковні дзвони. Цю місцевість прикрашає 400 – річний дуб. Жителі села нарекли його Козацьким. Незліченні бурі і негоди пережив цей богатир за своє довге життя, але вистояв і зараз здіймається серед молодих насаджень лісу. Молодіє прадід яблунівських дібров. Дерево взято під охорону держави.
Джерельниця Джерело знаходиться під дубом на території садиби санаторію. Тут смакував джерельницю сам Іван Франко, коли гостював у місцевих панів Чарторийських з Дідушицьких, що із сивої давнини живить джерело й витоки річки Нічлави. Джерельна вода така добра, раз нап’єшся - і довго спраги не відчуватимеш.