Презентація на тему "Розгортання дипломатичної боротьби України під час війни"

Розгортання дипломатичної боротьби України під час війни 1

Мобілізація міжнародної підтримки для протидії російській агресії є ключовим завданням для української зовнішньої політики. Вона засвідчує консолідацію світової спільноти щодо засудження агресивних дій РФ, надання Україні військової, фінансової та політичної допомоги.2 Президент України Володимир Зеленський зустрівся у Білому домі з президентом США Джо Байденом та виступив на спільному засіданні обох палат Конгресу США.

3 УКРАЇНСЬКА ДИПЛОМАТІЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ І ЇЇ ОСНОВНІ ОБЛИЧЧЯМіністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Посол України в Німеччині Андрій Мельник. Посол України в США Оксана Маркарова

4 УКРАЇНСЬКА ДИПЛОМАТІЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ І ЇЇ ОСНОВНІ ОБЛИЧЧЯПрезидент Володимир Зеленський з членами команди на переговорах. Участь Президента України Володимира Зеленського в роботі багатосторонніх форматів відкриває додаткові можливості для забезпечення підтримки нашої держави з боку світової спільноти. Виступи в межах формату G7 (у тому числі – на останньому саміті цього об’єднання) зафіксували поглиблену увагу провідних держав демократичного світу до проблеми російської агресії. Промови Президента України на близькосхідних, азійських, африканських та латиноамериканських форумах (Азійський саміт з безпеки «Діалог ШангріЛа», конференція «Азійське Лідерство» в Сеулі, перші в історії звернення до Африканського союзу та Організації американських держав) демонструють світові Україну як повноправну учасницю міжнародних відносин, розширюють географію підтримки нашої держави та стають на заваді намірам РФ розколоти світову спільноту й повернути світову цивілізацію в часи панування сили й розподілу сфер впливу.

5 УКРАЇНСЬКА ДИПЛОМАТІЯ ПІД ЧАС ВІЙНИЗлочини агресора на території України вимагають належного визнання та покарання винних. Велике значення має надання цим подіям відповідної кваліфікації з боку партнерів – на сьогодні Естонія, Ірландія, Латвія, Литва, Канада, Польща, Чехія у своїх офіційних документах схарактеризували їх як геноцид. Паралельно з розслідуванням російських злочинів Україна намагається домогтися правової оцінки дій РФ, зокрема в міжнародних судових інстанціях. Позови до Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини отримують підтримку з боку партнерів, що є результатом активної роботи української влади. Міжнародний суд у Гаазі (ICJ), відомий як суд ООН, ухвалив проміжне рішення на користь України за позовом проти Росії. Про це суд повідомив 16 березня. За підсумками засідання, судді ухвалили:- Росія повинна «негайно зупинити військові операції, які почала 24 лютого на території України (13 голосів за, два проти)- Росія повинна забезпечити, щоб будь-які військові або парамілітарні угруповання, які вона підтримує або якими керує, так само як і будь-які організації чи люди, які їй підконтрольні, не вдавалися до подальших військових дій (13 за, два проти)- обидві сторони повинні утриматися від «будь-яких дій, які можуть поглибити або розширити суперечку перед судом або зробити її складнішою для вирішення» (одностайно)

Протести по всьому світу. Звичайні громадяни країн виходять на протести та демонстрації, спрямовані на підтримку українського народу та засудження війни. Такі акції відбуваються у Варшаві, Ґданську, Вроцлаві, Кракові, Берліні, Бремені, Гамбурзі, Дюссельдорфі, Празі, Тбілісі, Відні тощо. Люди з українськими прапорами та антивоєнними плакатами виступають за мир та підтримують Україну. Міжнародні журналісти кожного дня у своїх статтях транслюють криваві події війни з метою більшого їх розповсюдження та розголосу. Світлини поранених українців, зруйнованих будівель чи біженців, які тікають від війни неодноразово зображувалися на шпальтах найвідоміших світових журналів. Загальновідомі видання The Gurdian, Vogue, The Daily Telegraph, The Times, The Sun, Metro, Mirror, Daily Mail, Daily Express, The Indenpendent пишуть про жорстокі злочини Росії на теренах нашої держави.6

Допомога біженцям. З початку повномасштабного вторгнення Росії на територію нашої держави більшість країн світу завзято долучилися допомагати українцям. Європейський Союз широко відкриває двері та активно підтримує людей, що рятуються від війни в Україні. Біженців зустрічають у Польщі, Німеччині, Чехії, Румунії, Угорщині, Словаччині та ін. Створено дієвий механізм тимчасового захисту для забезпечення надійного статусу людям, які виїжджають, для доступної медичної допомоги, освіти, роботи тощо.7

ДД. ММ.20 XXДОБАВИТЬ НИЖНИЙ КОЛОНТИТУЛ8 Гуманітарна та фінансова допомога. Численні міжнародні організації, благодійні фонди ще з перших днів війни почали надавати гуманітарну та фінансову допомогу українцям. Наприклад, Європейський механізм цивільного захисту (EUCPM), Управління з координації гуманітарних питань ООН (OCHA), Дитячий фонд ООН (UNICEF), Агентство ООН у справах Біженців (UNHCR), Фонд з питань народонаселення (UNFPA), Програма розвитку ООН (UNDP), Міжнародний комітет Червоного Хреста (ICRC), Всесвітня організація здоров’я (WHO), Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ), Консультативна місія Європейського Союзу в Україні (EUAM).

СанкціїДієвою є підтримка України міжнародними компаніями, що впроваджують урядові санкції, згортають свою діяльність та розривають торгові зв’язки з РФ. Із російського ринку вийшли: Apple, Siemens, ASUS, Intel, Bosch, Nokia, Canon; Diageo, Mars, Lavazza, Staropramen, Coca Cola; Mazda, Toyota, Suzuki, Lexus, Mercedes Benz, KIA, Audi, Jaguar, Bentley, Rolls-Royce, BMW; Boeing, Airbus, Dassault Aviatio та інші. Авіація, логістика, роздрібна торгівля, інформаційні системи, автомобільна промисловість, а також багато інших галузей зробили сміливі кроки заради миру в Європі. 9

СанкціїСвіт протестує проти агресії Росії в Україні, зокрема за допомогою санкцій. Навіть традиційно нейтральні країни – Швейцарія, Південна Корея, Сінгапур – вирішили завдати удару російській економіці, щоб допомогти закінчити війну в Україні. Американский банк JPMorgan очікує, що економіка РФ впаде на 20% у другому кварталі через введені санкції. Ось лише деякі з них: Фінанси та економіка. Замороження валютного резерву. Росія не зможе використати $630 млрд свого валютого резерву для продажу та купівлі рубля. Такі обмеження ввели, щоб Росія не змогла компенсувати частину введених санкцій. Хто ввів: Європа, Велика Британія, США. Персональні санкції проти російських еліт та членів їхніх родин. Хто ввів: США, Японія, Швейцарія, Австралія, Канада, Нова Зеландія, Монако. Відключення від SWIFT. Хто ввів: Європа, США, Тайвань. ТехнологіїПрипинення поставки чипів. Світові виробники чипів зупиняють постачання в Росію. Компанії почали припиняти поставки високотехнологічної продукції після введення США, Великою Британією, Японією та іншими країнами санкцій проти Росії.Індустрія і транспорт. Контейнерні перевезення. Німецька DHL, Maersk (Данія), інші компанії зупинили доставку вантажів та документів до Росії та Білорусі на невизначений строк. Вони займають близько 50% світового ринку контейнерних перевезень. Закриття повітряного простору. Свій повітряний простір для літаків з Росії закрили більше 32 країн світу. Заборона експорту високотехнологічних товарів: напівпровідники, комп’ютери, телекомунікаційне обладнання та датчики інформаційної безпеки. Компаніям із Великобританії та ЄС також заборонено експортувати свої товари для російськи оборонних, військово-морських, транспортних та комунікаційних компаній.10

УКРАЇНСЬКА ДИПЛОМАТІЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ13 жовтня 2022 р. Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Подальша ескалація агресії Російської Федерації проти України». До резолюції було внесено поправку, яка оголосила «чинний режим в Російській Федерації терористичним». Таким чином, Рада Європи стала не тільки першою міжнародною організацією, яка виключила Росію зі свого складу у зв'язку з агресією проти України (16 березня 2022 р.), але й чий статутний орган визнав теперішню Росію державою-терористом. 23 листопада 2022 р. резолюцію щодо визнання РФ державою – спонсором тероризму ухвалив Європарламент. Раніше відповідні рішення прийняли парламенти Литви, Латвії та Естонії. Набуття Україною повноправного членства в ЄС – запорука миру, безпеки та розвитку об’єднаної Європи. 23 червня Європейська Рада надала Україні статус кандидата на членство в ЄС.11

Найбільші друзі України. США - загальна військова допомога станом на 15 січня 2023 року склала 44,3 мільярда євро. Фінансова допомога – 25 мільярдів євро, а гуманітарна – 3,7 мільярда євро. Якщо порівнювати ту допомогу, яку деякі країни пообіцяли Україні, у співвідношенні до їхнього ВВП, то у трійці лідерів – Естонія, Латвія й Польща. Ці країни на військову допомогу Україні витрачають від 0,6% до 1,1% свого валового внутрішнього продукту.12*суми вказані у млрд доларах

«Рамштайн»Важливим елементом партнерських зусиль з підтримки України є започаткування так званого формату «Рамштайн». У межах Консультативної групи з питань оборони України з кінця квітня 2023 р. організовано щомісячні зустрічі представників міністерств оборони понад 40 держав. До роботи залучено не лише членів євроатлантичної спільноти, але й інші держави – Австралію, Ізраїль, Йорданію, Катар, Кенію, Ліберію, Марокко, Нову Зеландію, Республіку Корею, Туніс, Японію. Зустрічі у форматі «Рамштайн» дають змогу спростити обговорення та прийняття практичних рішень щодо підтримки нашої держави, постачання зброї, боєприпасів та інших військових матеріалів. 13

14

Військова допомога. Потужним кроком, спрямованим на посилення обороноздатності України, є затвердження в США закону про лендліз. Він не лише спрощує надання Сполученими Штатами практичної військової допомоги нашій державі, але й декларує готовність Вашингтону не дозволити російським агресорам поневолити Україну. Згідно із законом, у 2022–2023 рр. США зможуть у прискореному режимі та на пільгових умовах позичати або здавати в оренду продукцію оборонного призначення як Україні, так і державам Східної Європи, що стикаються з наслідками збройної агресії РФ. Дата підписання закону президентом США Дж. Байденом – 9 травня.15

16 РАЗДЕЛИТЕЛЬLorem ipsum dolor sit amet, consectetuer adipiscing elit. Ще пів століття тому в резонансній статті «Чому великі державипрограють малі війни: політика асиметричного конфлікту» американськийдослідник Ендрю Мак назвав дві головні причини можливої поразки більшоїпотуги. Це, по-перше, кардинальна недооцінка противника і, по-друге, цевтрата агресором волі до перемоги.

17 Наша перемога в цій війні стане спільною перемогою Європи й усього демократичного світу.