Презентація на тему: " Спеціальні історичні дисципліни" 6 клас НУШ до підручника І.Васильків " Досліджуємо історію та суспільство"

Тема уроку: Спеціальні історичні дисципліни

План1. Що вивчають спеціальні історичні дисципліни?2. Що таке історична пам’ятка? Відкриття в історії та історичні відкриття3. Про етноніміку та етнографію.

Робота з історичними джерелами — складна праця, бо правильно прочитати та зрозуміти їх, довести справжність непросто. Науковці неодноразово натрапляли на підробки — окремі документи чи навіть речі, створені випадково чи зі злим умислом, що видавалися при цьому за справжні джерела

Подібна практика відома майже два тисячоліття. Так, ще давні римляни досліджували тексти давньогрецького філософа Платона. На підставі знань про його художній стиль й особливості писемної мови вони визначали, чи ці писання справжні, чи хтось підробив їх. Способів перевірки історичних джерел є багато. Допомагають історику спеціальні історичні дисципліни — окремі науки, що досліджують історичні джерела та за допомогою критичного аналізу визначають, чи не є перед нами підробка. Платон

Системно перевіряти історичні джерела порадив французький дослідник Жан Мабільйон понад триста років тому. Він запропонував використовувати окрему дисципліну — дипломатику, що сприяла встановленню оригінальності документів. Жан Мабільйон

Пізніше на підставі дипломатики постали інші історичні дисципліни

Цікаві ФактиІз сфрагістики. Перша ж достовірно відома печатка, з якої починається традиція українських сфрагісів, – належала князю Святославу Хороброму. До нього практика вживання великокняжої печатки не відома. Ймовірно, в умовах централізованої влади і згідно місцевих традицій, саме княже слово було гарантом і воно не потребувало затвердження.

Із нумізматики. Найстарішою монетою у світі вважають лідійський статер, йому понад 3200 років. До складу монети входив електрум — суміш срібла із золотом. Цар Аліатт, при якому почалося карбування грошової одиниці, встановив чітку норму ваги для монети — 168 зерен пшениці (близько 14 г).

Із ГенеалогіїПращур сучасної генеалогії жив ще у Стародавній Греції. У V ст. до н.е. Геродот в «Історії» описав генеалогічні легенди скіфів, і, в принципі, звідти ДНК цієї науки і прослідковується. Справді ретельно родинні зв’язки почали фіксувати у Європі при зародженні феодалізму – тоді підтвердження генеалогічних контактів вимагали при успадкуванні батьківських земель.

Із Геральдики. Зображення тризуба археологи знаходять повсюдно на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах періоду Київської Русі. Посли Київського князя Ігоря (912—945 рр.) при укладанні договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами.

Спеціальні історичні дисципліни пов’язані з іншими науками. Наприклад, історики тривалий час сумнівалися в тому, чи «Київські глаголичні листки», написані майже тисячоліття тому, справжні. Лише хімічний аналіз чорнила, зроблений київськими спеціалістами, встановив, що пам’ятка відповідає своєму періоду.

2. Що таке історична пам’ятка? Відкриття в історії та історичні відкриття. Пам'ятка історії — один із різновидів пам'яток культури, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів: будинки, споруди, їх комплекси.

Кожен регіон України має свої відомі пам’ятки історії. Наприклад, збережені замки чи фортеці, монастирі, церкви, синагоги, театри, монументи, мечеті, оригінальні витвори мистецтва. Усі вони є частиною історичної пам’яті, їх охороняють відповідно до чинного законодавства. Кам'янець-Подільська фортеця. М. Бойчук. «Українка»

Під час російсько-української війни російські війська руйнують архітектуру українських міст, стріляють по церквах і театрах, спалюють книжки і викрадають картини з музеїв. Ці злочини вороги чинять, намагаючись стерти історичну пам’ять українців.

Щоб зберегти пам’ятки від руйнування, їх обкладають піском, вогнетривкими матеріалами, розробляють цифрові паспорти і 3 D-моделі, вивозять цінні експонати в більш безпечні місця. Найцінніші пам’ятки маркують міжнародним знаком «Блакитний щит», який свідчить про посилений охоронний статус. Знищення таких об’єктів є прямим воєнним злочином проти культурної спадщини.

Під час роботи історики можуть зробити справжнє відкриття — віднайти в музеї, архіві чи під час розкопок предмет, документ або будь-яке інше невідоме раніше джерело. Наприклад, успіх сприяв англійській археологині Кейтлін Кеньйон, яка в 1952-1958 роках досліджувала руїни Єрихона, одного із найстарших міст у світі (йому понад 9 тисяч років). Вона змогла довести, що територія міста мала перерву в заселенні на майже 300 років! Лише після такого терміну люди знову повернулися до цього місця.

Існують відкриття в історії, але є також історичні відкриття, які змінювали світ. До прикладу, «винайдення» землеробства зумовило перехід людей до осілого способу життя, формування сталих поселень, ретельнішого заняття ремеслами тощо. Деякі відкриття були випадковими.

Мореплавець Христофор Колумб 1492 року відкрив Америку, шукаючи морський шлях до багатої Індії. Він вірив, що Земля має форму кулі, тож, щоб досягти берегів Індії, вирішив від Іспанії плисти на захід. Висадившись на берег в Америці, Христофор Колумб не сумнівався, що прибув до Індії, тому навіть місцеве населення назвав індіанцями.

3. Про етноніміку та етнографію. Етноніміка (від грецького «етнос» — народ та «німікос» — ім’я) — спеціальної історичної дисципліни, яка досліджує назви народів«Зашифрована» в назвах інформація може бути ключем до розуміння етнічних територій того чи іншого народу, основних його господарських занять, визначення назв окремих племен тощо.

Побут, обряди та звичаї народів досліджує окрема наука етнографія (від грецького «етнос» — народ і «графо» — писати).

Також етнографи вивчають фольклор — усну народну творчість. Олена Пчілка, мама Лесі Українки, була чудовим етнографом. Вивчаючи особливості народної пісні на Волині, вона вказувала на місцеві мовні особливості. Її робота — вагомий внесок до розуміння мови та історії нашого народу. Олена Пчілка