Презентація на тему "Станіслав Чернілевський "Теплота родинного інтиму", "Забула внучка в баби черевички"

Дев'ятнадцяте січня. Станіслав Чернілевський «Теплота родинного інтиму…» «Забула внучка в баби черевички»

«Правди є різні, а істина одна. Як і одне дитинство на все життя. Воно завжди – щастя. Може, єдине щастя в житті. Найдорожче. Як матір». С. Чернілевський

Коротко про письменника. Народився Станіслав Чернілевський 6 липня 1950 в с. Жвані на Вінниччині. Дуже рано втратив батька, який працював комбайнером. Багатодітна родина залишилася без годувальника, тож здобувати середню освіту довелося у школах-інтернатах. Закінчив Вінницький педагогічний інститут, але вчителем працював недовго.Із дитинства мріяв про кіно. Тому вступив на факультет кінорежисури Київського театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого. Працював на кіностудії ім. О. Довженка. Писав кіносценарії. Перший вірш був надрукований у районній газеті, тоді я навчався в 4 класі. Перша поетична збірка "Рушник землі" вийшла у світ 1984 року. Найвідоміша збірка поезій Станіслава Чернілевського – “Рушник землі”. Поет – лауреат літературної премії імені Василя Симоненка “Берег надії”.

Теплота родинного інтиму. Ще на шибах досвіток не скрес. Встала мати. Мотузочком диму. Хату прив’язала до небес. Весело і з ляком серед печіПолум’я гуляє по гіллю. Ковдрою закутуючи плечі,Мати не пита, чому не сплю. Вже однак зникає гіркотина,Не катує серце печія. Знову я — малесенька дитина,Мати знає більше, аніж я. Матері розказувать не треба,Як душа світліє перед днем. В хаті, що прив’язана до неба. Світанковим маминим вогнем. Теплота родинного інтиму

Візуалізація поезії «Теплота родинного інтиму»Теплота родинного інтиму. Ще на шибах досвіток не скрес. Встала мати. Мотузочком диму. Хату прив’язала до небес. Весело і з ляком серед печіПолум’я гуляє по гіллю. Ковдрою закутуючи плечі,Мати не пита, чому не сплю.

СловничокІнтимний - близький, дружній, задушевний, особистий. Досвіток – світанок. Родинний інтим - затишок, близькість, любов. Шибка - вікно, віконне скло. Досвіток -час перед світанком, настання нового дня. Скрес - розчинився, зник, пропав. Ляск - клацання, хлопання. Гіркотина - відчуття гіркоти, неприємні відчуття. Катує - мучить, заставляє страждати. Печія - печіння, дискомфорт. Зело - зелена трава, зелень.

Паспорт поезії «Теплота родинного інтиму»Тема: опис спогадів поета про дитинство, матір, рідний дім.Ідея: висвітлити найщиріші почуття любові та турботи між матір'ю та сином, уславити затишок рідної домівки. Основна думка: дитинство - найщасливіша пора кожної людини.

Художні засоби поезіїЕпітети: родинного інтиму, весело і з ляском гуляє, світанковим вогнем. Порівняння: мати знає більше, аніж я. Метафора: на шибах досвіток не скрес, мотузочком диму хату прив'язала до небес, душа світліє перед днем, прив'язана до неба світанковим маминим вогнем. Персоніфікація: полум'я гуляє, зникає гіркотина, не катує серце печія. Зменшувальні суфікси: мотузочком, малесенька

Скласти сенкан на тему «Сім’я», «Родина»Зразок. Родина Велика, дружна,Надихає, підтримує, окриляє Передає поколінням скарб Духовність.

Забула внучка в баби черевички...

Забула внучка в баби черевички... Дитячим сміхом бризнувши в зело,За повелінням вікової звички. Перекотилось літо за село. Махнуло рученя на бензовозі –І курява вляглась після коліс. А бабка все стояла на дорозі,Хустинкою торкаючись до сліз.І вийшли в небо зорі-жаровички,І тихо бабка посеред села. Малесенькі дитячі черевички. У спорожнілу хату занесла. Лягла собі. І світло не світила. Торкнулась черевичків перед сном —І осінь їй тихенько опустила. Горіховий листок перед вікном. Забула внучка в баби черевички...

Скластиінформаційне гронодо слова бабуся. Візуалізація поезії

Бабуся. Самотня. Чекаєлюбитьїй потрібна турбота дітей берегиня. СтаренькаІнформаційне гроно. Вірш «Забула внучка в баби черевички»Перевіряємо

Образи поезії «Забула внучка в баби черевички»горіховий листочок Абстрактні: Старість самотність Любов турбота туга Образи-символи: Літо – символ дитинства. Осінь – сум, символ старості. Черевички – символ духовного зв’язку бабусі з внучкою.бабуся Конкретні: Внучка

Горіх — символ багатства для когось, а не для себе. Він — багате дерево, яке бідне саме по собі: дає багатий урожай своїх плодів, але це не збагачує його власних сил. Тобто наші рідні, бабусі, дідусі віддають нам все, що мають: свою любов, тепло душі, надихають нас на добрі справи.)

Художні засоби поезіїЕпітети:  дитячим сміхом, вікової звички, у спорожнілу хату, тихенько опустила. Метафора: сміхом бризнувши в зело, за повелінням вікової звички. Порівняння:  зорі-жаровички. Персоніфікація: курява вляглась, вийшли в небо зорі-жаровички, перекотилось літо за село, осінь опустила листок. Анафора (єдинопочаток): "І курява... І вийшли ...   І тихо бабка … І осінь..."Зменшувальні суфікси: черевички, рученя, жаровички, малесенькі, тихенько

Словничок. Стопа — повторювана частина віршованого рядка, що складається з одного наголошеного та одного чи двох ненаголошених складів. Хорей — наголошена 1-ша стопа. (–U)Ямб — наголошена 2-га стопа. (U–)

1. Онучка помахала бабусі на прощання… (7)рученям 2. Давньоруський синонім до слова «зелений», «зелень». (4)зело3. Який листок подарувала осінь бабусі? (9) горіховий4. Яким вогнем «прив'язана» хата до небес? (11)світанковим 5. Що не скресло на шибках. (8)досвіток 6. Прикметник, що вказує на те, яким уявляв себе головний герой у рідній хаті.(9) маленький7. Що забула внучка в бабусі? (9) черевички8. Поширений символ у світовій міфології. (6)вогонь9. Чим висікали вогонь.(8) кресалом10. У якому селі народився поет? (5)Жван11. Для чого використовували живий, чистий вогонь? (9)лікування12. Що повинна мати кожна людина? (6)родину13. Ким працював батько поета? (11)комбайнером

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1273046 Самостійна робота 14 запитань 10 хвилинст. 100-103 виразно читати, створи візуалізацію 1 поезії Станіслава Чернілевського (на вибір: «Теплота родинного інтиму...», «Забула внучка в баби черевички...») й надішли на перевірку. Домашнє завданняhttps://wordwall.net/play/1324/871/585 Так ні