Презентація на тему трансплантація органів

Тема: Трансплантація тканин та органів у людини, її перспективи. Правила біологічної етики. Мета уроку: Навчальна : ознайомити учнів із поняттям трансплантація органів; сформувати знання про особливості процесу регенерації організму людини; ознайомити з можливостями трансплантації тканин та органів у людини; з’ясувати правила біологічної етики. Розвиваюча: розвивати критичне мислення учнів, спостережливість, увагу, уміння порівнювати, аналізувати й узагальнювати інформацію про трансплантацію; аналізувати перспективи трансплантації тканин та органів у людини. Виховна :виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я; формувати науковий світогляд, інтерес до предмета, формувати вміння та навички колективної навчальної діяльності учнів. Тип уроку: засвоєння нових знань. Метод проведення уроку: частково-пошуковий. Міжпредметні зв’язки: математика, іноземна мова, правознавство, основи медичних знань, інформаційні технології, художня культура, література. Хід уроку 1. Організаційний момент 1.5хв (перевірка явки учнів та готовності групи до уроку, емоційне налаштування). 2.Оголошення теми та мети уроку 3хв. Подивіться, будь ласка на слайд. Що спільного в цих творах? Спробуйте сформулювати тему уроку. Я погоджуюся з усіма варіантами запропонованої теми, тож давайте запишемо тему уроку: «Трансплантація тканин та органів у людини, її перспективи. Правила біологічної етики»(учні записують тему уроку) Метою нашого уроку є ознайомитися із поняттям трансплантація органів, дізнатися механізм трансплантації, які органи можна трансплантувати, при яких захворюваннях потрібно здійснювати трансплантацію 3. Мотивація навчальної діяльності. 3 хв Але перед тим, як перейти до теми уроку, давайте згадаємо деякі поняття. (слайд). Потреба у трансплантації органів на сьогоднішній час дуже величезна. Це ми можемо побачити по кількості оголошень із проханням про допомогу для хворих людей. За даними МОЗ України , на рік є потреба у 1000 операцій по пересадці кісткового мозку, пересадці серця в– 500-1000 операцій на рік, печінки – 800-1200, нирки – 1500-2000 чоловік. І ці цифри щорічно зростають. 4.Актуалізація опорних знань. 3 хв Виконання онлайн-завдання. Отже, проблемне питання, відповідь на яке ми повинні знайти протягом уроку: чи потрібна трансплантація органів саме у нашій країні? Як ви вважаєте, чи є ця проблема сьогодні актуальною? Так, ця проблема є надзвичайно актуальною не лише з точки зору медицини, а з й точки зору правознавства. Чому вона актуальна з точки зору правознавства? Тому що деякі статті закон уперешкоджають проводити такі операції в нашій державі. 5.Вивчення нового матеріалу. 31 хв 5.1 робота з підручником Прочитайте у підручнику, що таке трансплантація та запишіть у зошити. Обведіть термін «трансплантація» червоним олівцем і, поставивши стрілочки від цього слова, напишіть, що ви знаєте про трансплантацію 5.2. історія питання. Знайдіть у підручнику визначні дати для транспланталогії. Відень 1902 рік спроба пересадки собачої нирки. 1936 рік український вчений Ю.Ю.Вороний спробував пересадити нирку здорової людини хворому. 1937 - перша імплантація штучного серця В.П. Демихова 1954 рік Бостон, США – успішна пересадка нирки. 1967 р. пересадка печінки і серця 2008 р. пересадка кисті, всієї руки 2010 р. пересадка обличчя 1983 р. пересадка легень 1954р. пересадка нирок 5.3 Розкриття теми Трансплантологія – це розділ медицини, що вивчає пересадку тканин, органів та їх замінників. Щорічно в світі здійснюється близько 100000 пересадок органів.Введення в організм чужорідних білків може викликати в організмі імунні реакції, спрямовані на знищення чужорідного білка і збереження сталості власного білкового складу. Реакція відторгнення трансплантата зумовлена антитілами. Тому найскладнішою проблемою трансплантування є подолання імунологічного бар’єру (несумісність тканин). Для подолання імунологічного бар’єру під час трансплантації застосовують такі методи як: - добір донора й реципієнта за тканинною сумісністю; - гальмування трансплантаційного імунітету (застосування препаратів для профілактики реакцій) - формування толерантності в реципієнта до агентів донора. Але існують випадки коли організм може сприймати чужі антигени як свої власні й не виробляють проти них антитіл, таке явище називають імунологічною толерантністю За допомогою Інтернет-мережі знайдіть при яких хворобах необхідна трансплантація органів. Часу на пошук 30 секунд Орієнтовна відповідь учнів 1.Трансплантація серця необхідна при таких захворюваннях як: ішемічна хвороба серця, коли розміри серця починають збільшуватися, пороки клапанів серця. 2.Трансплантація печінки необхідна при прогресуючій печінковій недостатності, вірусний цироз групи В,С, алкогольний цироз, аутоімунний гепатит, злоякісні пухлини печінки,метаболічні захворювання печінки. 3.Трансплантація нирок необхідна при таких хворобах як: ниркова недостатність, злоякісні пухлини. 4.Трансплантація кісткового мозку необхідна при онкологічних захворюваннях, деяких генетичних захворюваннях. 5.Трансплантація шкіри необхідна при обширних ранах, опіках ІІІ та ІVступенів, видалення пухлин. 5.4. Ключові поняття теми. Робота в командах На попередньому уроці ви отримали випереджувальне завдання – ознайомитися з інформацією про штучні органи, трансплантацію шкіри та органів, видами трансплантації. Перед вами на партах знаходяться певні предмети та роздатковий матеріал, ваша команда має обговорити розглянуту вами інформацію. На обговорення матеріалу та розподілу дій ви отримуєте часу 2 хв. Усі учасники мають прийняти участь. Команда № 1 Час вийшов, давайте команда №1 продемонструє нам свої набуті знання практично. Орієнтовна відповідь учнів: Види трансплантації : 1. Аутотрансплантація -реципієнт є донором для самого себе. Цей метод широко використовують у випадках пересадки шкіри (особливо у випадку опіків, коли шкіру з непошкоджених ділянок пересаджують на пошкоджені) та кісткового мозку 2.Аллотрансплантація - у ролі донора виступає людина з генотипом, відмінним від генотипу реципієнта. Цей варіант застосовується найчастіше, бо його найлегше реалізувати практично. Для подолання проблем з імунною системою підбирають трансплантати, найбільш схожі за набором антигенів на органи донора. 3.Ксенотрансплантація- донором є не людина, а тварина. Крім проблем із відторгненням трансплантата, ця технологія вимагає урахування моральних та соціальних аспектів, бо використання таких трансплантатів може суперечити моральним чи релігійним переконанням реципієнта. 4.Ізотрансплантація- донором трансплантата є 100% генетично й імунологічно ідентичний реципієнту однояйцевий близнюк реципієнта. 5. Клітинна інженерія та клонування - метод вирощування тканин, органів із клітин реципієнта з метою пересаджування. Команда №2 1.Сучасна медицина та хірургія вже навчилася вирощувати тканини і навіть органи людського організму. Сьогодні ми вам розповімо про вирощування вушної раковини. Які ж існують основні покази для проведення такої операції? Показ перший: травми вушної раковини, її опіки, а також генетично детермінована відсутність вушної раковини. Операція вирощування вушної раковини багатоетапна. 2.Етап перший – створення ділянки, де буде вирощуватися нова вушна раковина. Для того, щоб створити цю ділянку і її підготувати, необхідно розтягнути шкіру на зоні нижньої частини руки. Для цього використовується ендоекспандер або гумовий балон, який наповнюється протягом двох місяців фізіологічним розчином. 3.Встановлюється він підшкірно, в ділянку передпліччя, яка надзвичайно багата кровоносними судинами. Фізрозчин вводимо інтервально через день у спеціальний клапан, який впускає в середину фізрозчин, але не випускає назовні. Після повного розтягнення шкіри ми отримуємо шкірну кишеню, в яку буде встановлюватися майбутня вушна раковина. 4.На другому етапі з власного ребра пацієнта ми видаляємо частину хрящової тканин , яку використовуємо для конструювання хрящового скелету майбутньої вушної раковини, при цьому використовуємо шаблон роздрукований на 3D-принтері. Цей шаблон має ідентичні розміри вуха людини. В результаті ми отримуємо хрящовий скелет майбутньої вушної раковини ідеальний по формі та по анатомії. 5.Поміщаємо його в новостворений шкірний карман . Протягом двох місяців життя вушної раковини на руці пацієнта вона зростається з шкірними покривами і в свою чергу в неї вростають кровоносні судини, які дають їй живлення. 6.На наступному етапі вже вирощену або дозрівшу вушну раковину ми переносимо із передпліччя на голову. Під час цієї операції вушна раковина фіксується в новому положенні на голові, приєднується до живлячих її судин, накладаються шкірні шви,а згодом формується мочка вуха. Протягом року після останнього етапу операції вушна раковина набуває ідеальної форми та розмірів. Команда №3 1. Наша команда продемонструє метод дермопластики –це метод пересадки шкіри.Існує лише три випадки, при яких використовується виключно пересадка шкіри. Інші методи не працюють. Випадок перший - величезна та масивна травма. Випадок другий - обширний та глибокий опік. Випадок третій – пересадка шкіри використовується для заміщення дефектів після видалення пухлин. 2.В давні часи для пересадки шкіри використовували шкіру щурів, мишей та кроликів. Справжнім порятунком для пацієнтів з опіками стало використання свинячої шкіри. Свиняча шкіра має практично ті самі анатомічні та мікроанатомічні особливості, що і шкіра людини. 3.Можемо сказати, що і епідерміс і дерма і навіть волосисті фолікули, які розміщуються на шкірі свині майже подібні до шкіри людини. Використання чужорідної шкіри, безумовно, не означає, що людина буде жити зі свинячою шкірою все життя. 4.Для остаточного закриття дефектів використовується власна шкіра пацієнта. Найбільш типовими донорськими ділянками є такі зони, як передня черевна стінка, ділянка сідниць, ділянка спини, а також внутрішня поверхня стегна. Отримана донорська шкіра пересаджується на реципієнтну зону або на ділянку дефекту. 5. Виникає абсолютно логічне запитання, яким же чином загоюється донорська рана? Оскільки взята для пересадки шкіра є ультра тонкою, то донорська рана має можливість загоїтися сама собою, без накладання хірургічних швів. 6.На даний момент методи дермопластики значно вдосконалилися. На сьогодні використовується метод вирощування власної шкіри пацієнта. Також використовується 3Д принтер для того, щоб друкувати шкіру тіла людини. Ці методи дозволяють рятувати десятки тисяч життів. 5.5 Досвід України та США 5.6 Нормативно-правові акти, що регламентують трансплантацію в Україні 5.7 Проблеми трансплантології 5.8 Проблеми трансплантології в України 6. рефлексія 3 хв На початку уроку ви працювали з кластерами та визначили, що ви знаєте про трансплантацію. Тепер я пропоную вам дописати, що нового ви дізналися сьогодні про трансплантацію. З’єднайте ці слова стрілочкою із основним словом (або ж колективне створення плакату: учні по центру пишуть слово трансплантація, кожен часник із свого боку аркуша пише все що він запам’ятав з уроку, учні які його відповідь підтримують показують мовчки клас ) 7. Домашнє завдання 1 хв