Презентація на тему: "Туризм. Організація бівуаку"

Тема: “ Туризм. Організація бівуаку. “ Приготування їжі. Види вогнищ. Підготувала: вчитель фізичної культури Ліцею №22 Бакун Н. М.

ПЛАН1. Приготування їжі в поході2. Види вогнищ та їхнє призначення

У лісовій зоні їжу готують над відкритим багаттям. Визначившись із місцем розташування наметів, вогнище ставлять на відстані 7-10 м від них. Вогнище облаштовується так, щоб вітер відносив дим та іскри вогню у протилежну сторону від наметів. Будь-яке багаття випалює всю органіку з ґрунту, тому, якщо є сліди від старого вогнища, - використовуйте його. Багаття має бути не ближче, ніж за 5-7 м до кореневої системи дерев, сухої трави та хвої. Категорично забороняється розпалювати вогонь на торфі та під хвойними деревами з великою кількістю сухих гілок. 

Визначившись із місцем під багаття, чергові обладнують кострище. У суху погоду на місці розведення вогню видаляють суху траву, мох та суху хвою, щоб запобігти лісовій пожежі. Сокирою вирубуємо дерен і розташовуємо його вздовж вогнища, а у створеному заглибленні розводимо вогонь Спочатку потрібно створити опору для розпадки. Опорою може слугувати невелике поліно, камінь або забитий кілочок. Зручніше розпалювати вогонь з підвітряного боку великого каменю, колоди.

Досвідчені туристи деколи обходяться без паперу та бересту. Для розпалки вони використовують тоненькі скіпки (лучини) та стружку, приготовану із сухого поліна. Щоб скіпки швидше зайнялися, можна скористатися старим тайговим способом: гострим ножем на скіпці нарізаємо стружку, але не відокремлюємо її від скіпи. Будь-яку розпалку підпалюють знизу. Тоді вона швидко займеться полум'ям від сірника і добре розгориться. Якщо підпалювати верхівку - то вона швидко згорить і згасне.  На розпалку можна використати суху траву, нижні сухі гілки ялини, смолу з хвойних дерев, сухі сучки сосни та кедру, сухі корені жерепу (за сухими гілками та корінням жерепу потрібно підлазити під густі сплетіння жерепу), шишки хвойних дерев, сухий мох та лишайники.

В якості палива використовуйте сухостій або сухі гілки. В дощову погоду – внутрішню частину стовбура поваленого дерева. В  місцях,  де  немає лісу,  використовуйте траву,  засохлий  послідтварин, тваринний жир, а інколи вугілля, горючий сланець або торф. Для вогнища треба використовувати будь-які рослини, але не бажано користуватися рослинами, які викликають токсичне подразнення.

За побудовою та призначенням багаття бувають: полум'яні - для готування їжі та освітлення табору; жарові - для варки великої кількості їжі, просушки одягу та взуття, ночівлі; димові - для захисту від комарів та для сигналізації. Для полум'яних багать беруть тонкі (2-5 см) сухі гілки, а для жарових товстіші (6-12 см), розколоті вздовж сухі поліна. Найкращі дрова для жарових багать -букові гілки: після згорання вони тримають жар цілу ніч. Та й заготовлювати такі дрова у буковому лісі легко - великі сухі гілки бука падають додолу самі. Розглянемо відомі види багать і відмінності між ними:

Найпоширеніший в туристичних походах вид багаття, коли поліна складаються під нахилом до центру, при цьому згорають поліна досить швидко посередині вгорі, збираючи основні вугілля по центру. Такий вид хороший для швидкого приготування їжі в похідних умовах, розігріву чайника. Для зігрівання вночі він не підходить, оскільки основний жар зосереджений посередині в одному місці. Курінь

Колодязь. Відрізняється від «куреня» тим, що дозволяє приготувати їжу в декількох ємностях одночасно. Його конструкція складається з розташованих на невеликій відстані паралельно один одному двох довгих полін, поперек яких зверху кладуть ще два поліна. Таким чином конструкція викладається до досягнення необхідної висоти. Приготування декількох блюд одночасно можливо завдяки тому, що забезпечується необхідний доступ кисню і рівномірне поширення вогню по довжині дров. Слід враховувати, що цей вид краще розпалювати в безвітряну погоду, оскільки в протилежному разі вогонь буде поширюватися нерівномірно.

Тайговий. Якщо необхідно розвести багаття, який буде горіти всю ніч, віддаючи велику кількість тепла, підходящим варіантом стане тайговий багаття. Для його споруди знадобляться два ряди товстих довгих колод, в кожному з яких потрібно розмістити по 2 або 3 поліна. Ці ряди повинні перетинатися під невеликим кутом безпосередньо над вугіллям. Причому перший ряд потрібно укладати з щільним розташуванням полін один до одного на вугілля, а другий над ним зверху під кутом. Горіння колод досягається по всій їх довжині, але основна частина спека припадає на їх перетин.

Нодья. Нодья здатна обігрівати групу людей під час походу на протязі всієї ночі без додавання дров, навіть взимку при низьких температурах. Вона складається з трьох товстих і довгих колод довжиною не менш двох або трьох метрів. Для розпалювання нодьи використовуються вугілля, отримані під час розпалу звичайного багаття, який розводиться поруч. Вони подсыпаются на всю довжину одного викладеного колоди, яке зверху закривається хмизом або ялиновими гілками. Коли вони розгоряться, з двох сторін від першого колоди кладуть ще два. Щоб вони швидше зайнялися вогнем, потрібно зробити насічки сокирою і закотити цією стороною всередину багаття. Коли вони загоряться, зверху кладеться ще одна колода насічками до вогню. Колоди діаметром більше 40 см здатні горіти впродовж всієї ночі.

«Камін» також використовується для обігріву нічного табору. Він забезпечує тривале горіння колод, оскільки його конструкція така, що по мірі згорання нижніх колод, скочуються верхні і починають горіти. Конструкція «каміна» складається з чотирьох коротких колод, які укладаються у вигляді колодязя, а з однією з його сторін викладається стінка висотою в два колоди. Щоб їх тримати, вбиваються два кілочка з нахилом назовні. По мірі згорання колод в «колодязі», скочуються ті, які перебувають у «стінці». Безпосередньо сам вогонь розводять всередині «колодязя». Камін

Пам’ятайте : вміння розпалити вогнище - головний обов’язок кожного туриста, це запорука виживання !