Зарецький Віктор Іванович (1925-1990) - один із найвідоміших українських шістдесятників, український живописець, майстер пейзажу та жанрової картини, монументаліст, графік, педагог, громадський діяч."Мистецтво – нове, небачене – це те, що на своїй землі, це те, що розумне, йде від інтелекту, а не від живота", – занотував у щоденнику у середині 1960–х Віктор Зарецький.
Після війни, у 1947–1953-х роках, Зарецький здобував освіту в Київському художньому інституті(нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Навчався блискуче, його талант був настільки помітний, що він двічі ставав стипендіатом різних премій. В інституті художник познайомився з Аллою Горською, згодом відомою художницею та правозахисницею. Віктор Зарецький (ліворуч) з друзями, студентами Київського державного художнього інституту. Початок 1950-х.
Тому в 1950-ті Віктор Зарецький пережив неабияку кризу — душевну й творчу. Щоб вибратися з неї, став шукати власних шляхів. Облишив викладання в художньому інституті, брався ілюструвати книжки, зокрема дитячі. Він і пізніше нерідко співпрацював з видавництвами, зокрема ілюстрував дитячий журнал «Піонерія». Художник навчався і починав свій творчий шлях у період ідеологічних догматів, чітко визначених соціалістичним реалізмом. Тоді він у них, напевне, вірив і пробував сумлінно дотримуватися. Але такий шлях можливий для виконавця, а не творця. Ілюстрація до журналу "Піонерія"1960-іПапір, акварель29 х 22 см
«Селянська» тема народилася на теренах багатющої й тепер сумновідомої Чорнобильщини: у ній художник, прагнучи передати суть народного життя та характерів, працював разом із колгоспниками. Селянська тема. Збирання льону. Портрет ланкової П. Сироватко1960 Полотно, олія158 × 149 Національний художній музей України. Підпис праворуч внизу. Ескіз картини«Бригада Сироватко»1960-іПапір, олівець19 х 27 см
Міська тема. Середня Азія1962-1963 Папір, акварель, гуаш26 х 44 см. Східний мотив1962-1963 Папір, кольорові олівці12,3 х 24 см. Спільна праця Зарецького та Горської давала рясні плоди в живописі, сценографії, монументальному мистецтві. У співавторстві з іншими художниками вони створили численні мозаїки зі смальти та кераміки в Донецьку, Києві, Краснодоні (тепер Сорокине), які були зразками образної сміливості й візуальної експресії. На самому початку 1970-х, під час нового витка репресій проти інтелігенції, була підступно вбита на замовлення КДБ дружина Віктора Зарецького художниця і правозахисниця Алла Горська.
Міська тема. Середня Азія1962-1963 Папір, акварель, гуаш26 х 44 см. Головною роботою групи була мозаїка «Прапор перемоги» в Краснодонському меморіалі «Молода гвардія». До її реалізації були частково залучені інші художники — Борис Плаксій та Анатолій Лимарєв. У 1968 році, коли замовлення було прийняте, всі були свідомі сюжету і популярності роману «Молода гвардія» Олександра Фадєєва, мотиву якого слідував сюжет меморіалу. Володимир Смирнов, Віктор Зарецький, Алла Горська, [Віктор Шаталін] біля мозаїки «Прапор Перемоги». Краснодон, музей «Молода гвардія», зима 1969–1970
Міська тема. В останньому періоді творчості художника естетичне перемогло соцреалістичне. Захоплення творчістю Густава Клімта Зарецький перетворив на створення українського варіанта неосецесії, поєднуючи буйну українську декоративність із реалізмом тілесності. Саме тоді, за чотири роки до смерті, художник написав «Весняні клопоти» (полотно, олія, темпера, 155х155 см). Серед інших і за цю картину автора 1994 року посмертно нагородили Державною премією України імені Тараса Шевченка. Нині «Весняні клопоти» зберігають у мистецькій збірці Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Розмови з сином Віктор Зарецький Автопортрет. Кольоровий папір, кольоровий олівець. Вереснем 1989 року моєму батькові, знаному українському художникові Вікторові Зарецькому поставили невідворотний діагноз — рак підшлункової залози. У жовтні провідний столичний хірург Володимир Земсков зробив операцію, яка показала — хвороба на останній стадії, пухлина неоперабельна, — жити залишилося, за медичними приписами, три, п’ять місяців. Місяці за два батько набрав свого майже природного стану, і взимку в Кончі–Заспі ми записали на магнітофонну тасьму його розповідь про мистецькі уподобання, жертовну працю і непрості життєві перипетії. Помер він 23 серпня 1990 року... Олексій Зарецький, кандидат філологічних наук.