Презентація на тему : " Український визвольний рух у 1944-1950-х роках"

Презентація на тему: «Український визвольний рух у 1944–1950-х рр.» ЗГС

Боротьба проти Української греко-католицької церкви (УГКЦ) Ярослав Галан - працівник журналу «Вільна Україна», який особливо відзначився в критиці греко-католицької церкви

Становище УГКЦ Смерть митрополита УГКЦ Андрея Шептицького 1944 р. Митрополит греко-католицької церкви Андрей Шептицький Жалобна процесія з домовиною пройшла вулицями Львова – від Святоюрського собору, попри університет, центром міста. За колоною з вінками, йшли монахи, священики, владики, понад 5 тисяч людей, зокрема було багато жінок і молоді

Становище УГКЦ Спроби порозуміння з радянською владою Митрополит А.Шептицький в останні роки життя. 1943 р.

Репресії проти УГКЦ З листа М.Хрущова до Й.Сталіна (1945 р.) «Перебуваючи в Москві, я інформував Вас про виконану роботу з метою знищення уніатської церкви та про перехід уніатського духовенства до православної церкви. У результаті проведеної роботи серед уніатських священників була утворена "ініціативна група"… Передаючи документи співробітнику НКВС та референту з конфесійних питань при Раднаркомі УРСР Даниленку, вони попросили, щоб, в разі позитивного вирішення питання, лист до Раднаркому не публікувався доти, доки вони не розішлють по єпархіях другий документ. Усі документи розробляли церковники, наші люди в диригуванні цих документів жодної участі не брали».

Репресії проти УГКЦ Йосип Сліпий під час арешту Речі, вилучені під час арешту митрополита Й. Сліпого

Репресії проти УГКЦ Ліквідація УГКЦ 1946 р. Гавриїл Костельник – представник ініціативної групи щодо розірвання унії з Римом Ієромонахи Крехівського монастиря. В період «катакомб» саме монастирі були основними осередками духовного опору

Репресії проти УГКЦ Ліквідація УГКЦ Закарпаття Теодор Ромжа – мукачівський єпископ УГКЦ. Був арештований і в 1947 р. помер за загадкових обставин Ужгородський кафедральний собор

Боротьба ОУН та УПА Агітаційні плакати УПА. Ніл Хасевич, 1948 р. Повстанська боївка в наступі. Івано-Франківщина, Долинський район, 1948 р.

Боротьба ОУН та УПА Присяга сотень УПА. Літо 1944 р. Хрест Бойової Заслуги — найвища військова нагорода Української Повстанської Армії і Української Головної Визвольної Ради. Присвоюється з 1944 р.

Боротьба ОУН та УПА Схованка у лісі Української повстанської армії Підпільники працюють всередині криївки. Хмельницька обл. 1950 р.

Боротьба ОУН та УПА 1944-1948 рр. Група повстанців із Закерзоння

Боротьба проти ОУН та УПА Повстанська контрпропаганда Співробітники УМДБ у Станіславській області допитують оунівця, 1951 рік

Боротьба проти ОУН та УПА Чекісти тероризували населення, маскуючись під загони УПА Спецгрупа МДБ

Боротьба проти ОУН та УПА Українці на лісоповалі. 1948 р. Тюрма на Лонцького. (м. Львів, сучасний вигляд). З 1944 р. тут діяв слідчий відділ і слідчий ізолятор МДБ

Боротьба проти ОУН та УПА Чекісти ведуть переговори з групою підпільників ОУН, що засіли в бункері. Станіславська обл. 1945 р. Посмертне фото друкарської боївки: 1 - Ніл Хасевич – "Бей-Зот". Березень 1952 року. Із альбому "Ніл Хасевич"

Боротьба проти ОУН та УПА НАЧИННЯ. Ліквідована НКВС друкарня ОУН, 1949 р. Командир УПА Роман Шухевич («Тарас Чупринка»)

Боротьба проти ОУН та УПА 1950 р. Посмертне фото, зроблене штатним фотографом слідчої групи МГБ. Кульовий отвір на скроні - важко поранений автоматною чергою командарм устиг застрілитися

Боротьба проти ОУН та УПА 1954 р. Василь Кук – командуючий УПА

Боротьба проти ОУН та УПА 1960 р. Фото, яке допомогло каральним органам вирахувати одну з останніх боївок УПА. "Петро" стоїть праворуч, Марія Пальчак (вижила в ході бою) сидить праворуч Чекісти управління КДБ Івано-Франківської області з мешканцями села Верхня Липиця після віднайдення бункера групи "Петра". 1960 р.

1957 р. Знищення лідерів національного руху Лев Ребет. Був вбитий на сходах редакція «Українського Самостійника» у Мюнхені із загорненого у газету пристрою, який вистрілював струменем синильної кислоти Богдан Сташинський – агент КДБ і вбивця Льва Ребета

Знищення лідерів національного руху 1959 р. Оголошення в газеті «СВОБОДА» про загибель С. Бандери у м.Мюнхен. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута Богдан Сташинський – агент КДБ і вбивця Степана Бандери. Він зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію