Презентація на тему: "Василь Барка"

Василь Барка (Василь Констянтинович Очерет) 16 липня 1908 (с. Солониця на Полтавщині)

Життєвий і творчий шлях письменника Працював учителем, згодом – викладачем Історії західноєвропейської літератури. Брав участь у другій світовій війні.

Василь Барка – поет. Зб. поезій –”Шляхи” та “Цехи”, які були засуджені тогочасними партійними наглядачами за літературою.

Василь Барка – емігрант. В еміграції видає книги поезії “Апостоли”, “Білий світ”, “Псалом голубиного поля”, “Океан”, “Лірник”, роман у віршах “Свідок для сонць шестикрилих”.

Поетична манера поета: Поєднання рис символізму та бароко; Використання релігійних мотивів; Використання досягнень європейських модерністів; Використання фольклорної образності; Гармонізація людини та природи; Філософські роздуми над життям.

Василь Барка – прозаїк. Роман “Жовтий князь”, у якому зображено реальні події голодомору 1932 -1933рр. В Україні. Літературознавчі дослідження та есе. Останні роки проживав у США .

М. Жулинський: “Про страшні муки і переживання українського народу в 1932 – 1933 роках написано ще небагато. Писали , свідчили, згадували передусім за кордоном – в Україні про голодомор 1933 року не вільно було й слово мовити. Василь Барка , який сам переживав голод і бачив на власні очі жахи канібалізму, відтворив народну трагедію в романі “Жовтий князь”, не втішаючи себе надією, що цей твір колись буде видрукуваний в Україні. Трагічна доля родини Катранників – Мирона, Дарії иа їхніх дітей Миколи, Андрійка і Оленки із села Кленоточі – уособлює шлях на Голгофу голодної смерті мільйонів українців”.

Жанр твору: Сімейна хроніка - у творі розповідається про життя Мирона Катранника і його родини ( матері, дружини, трьох дітей) від осені 1932 до жнив 1933 р. Йде мова про звичайну хліборобську сім’ю, яка живе за давніми і світлими християнськими заповідями в атмосфері теплоти і сімейної злагоди.

Думка професора О.Г. Коваленчука: “В силу нелюдських обставин життя сімейна хроніка невідтворно перетворюється в МАРТИРОЛОГ? 1) збірник повіствувань про мучеників і святих ( мученики – всі члени родини Мирона Катранника; 2) перлік жертв переслідування, гоніння, а також перенесених ними страждань.

Цитата з твору: “Тепер місяці нові – вчора нам сусід казав…грудень…трупень…січень.. могилень…вересень…розбоєнь, бо грабували всіх, жовтень – худень, а листопад – пухлень…лютий – людоїдень, березень – пустирень, квітень – чумень…”

Чому ж називається “Жовтий князь”? 1) Жовтий князь – звір. Мирон Катранник з жахом вислуховує пророцтва випадкового подорожнього дідка про “сатану і звіра, йому службового, про виконавця і жовту одежу , в якій він князює”, бо пророцтва ці здійснюються. “він з дна морського виходить, це – із життя народів, де всякі хвилі котяться…, виліз він з багна в образі компартії – зразу кинувся на сім’ї людські: розриває їх, бо сказано – звір. І він не останній; будуть зліші.Всіх супротивних йому, але вірних Христу, вигризатимуть з ниви життя, вбиватимуть – голодом… Скибки хліба не дадуть , коли не покажеться знак на лобі і на долоні, кладеній від князя, що при дияволі ходить”. 2) Жовтий князь - диявол. Розуміння селян: “Селяни не можуть зрозуміти, чому їх, що вирощують хліб, твердять основу життя для робітництва, для міста, приневолюють до голодної смерті, знущаються з них, вселяють підозру один до одного, ненависть, заздрість і жадобу крові. Хто це? Ні, це не своя держава, не свої люди. Такий стан поза логікою нормального мислення, поза змістом життя людини на землі. То в когось вселився диявол, злий дух і вершить це зло…

Три плани змісту: 1) реалістичний; ( реалістичне зображення нещастя в сім’ї селянина; побуту в холодній хаті; пошуків хліба в мандрах). 2) психологічний;( опис незвичайних премін у душевному житті кожного в родині, що вже гине). 3) метафізичний;( відкриття вищої сфери через церковне життя; зображення Жовтого князя на кртині незнаного майстра).

Форма твору: Головний конфлікт твору – хлібна проблема розгортається навколо Мироном Катранником і Григорієм Отроходіним, який очолює кампанію знищення селянства в окрузі. 1) “хліботруди”; 2) “хліботруси”; 3) “хлібокуси”, “хлібопроси”, “хлібокради”, “хлібокупи”…

Підсумок уроку: 1) Василь Костянтинович Очерет , хто він? 2) Проаналізувати назву твору. 3) Головна тема твору? 4) Які плани змісту ви запам’ятали? 5) Жанр твору? 6) конфлікт твору?

Д/З 1. Прочитати роман В. Барки “Жовтий князь”. 2. Опрацювати життєвий і творчий шлях Василя Барки. 3. Підготувати порівняльні характеристики головних героїв ( 2 груп) , та розкрити їх характери через конкретні ситуації.