Презентація на тему: "Визволення Вінниччини від нацистських загарбників"

Визволення Вінниччини від нацистських загарбників. Матеріал підготовлений викладачкою ДНЗ «Лісоводський ПАЛ» Нестерук Н. Я.

Визволення Вінниччини відбувалось у два етапи і тривало 99 днів. Під час першого етапу (в період проведення Житомирсько-Бердичівської наступальної операції) військами 1-го Українського фронту в кінці грудня 1943 р. – у першій половині січня 1944 р. від гітлерівців були очищені північно-східні райони області, зокрема, Козятинський, Погребищенський та інші райони.

На початку березня 1944 р. розпочались Проскурівсько-Чернівецька та Умансько-Ботошанська наступальні операції, які стали основним і завершальним етапом визволення Вінницької області від нацистських окупантів. У важких умовах весняного бездоріжжя та водопілля війська 1-го і 2-го Українських фронтів пройшли з боями сотні кілометрів, очищаючи від ворога подільську землю.

У визволенні області брали участь 6 загальновійськових, 5 танкових і 2 повітряні армії, а це майже півмільйона радянських воїнів. Пліч-о-пліч з ними проливали кров у визвольних боях бійці і командири 1-ї Чехословацької бригади під командуванням майбутнього Героя Радянського Союзу Людвіг Свободи. Безпосередньо Вінницю звільняла 38-ма армія під командуванням генерал-полковника Кирила Москаленка. Людвіг Свобода. Кирило Москаленко

Вінницьку область цілком звільнили від фашистів 28 березня. Звільнена від німецько-фашистських загарбників Вінницька область лежала в руїнах. Промисловість, транспорт, сільське господарство були майже повністю знищені. З 579 підприємств області зруйновані 376. Але, незважаючи на втрати, жителі області енергійно взялися за відбудову зруйнованого господарства. Трудовий подвиг працівників тилу був таким же яскравим, як і ратний подвиг тих, хто воював на фронтах.

В березні 1944 року Радянська Армія, ламаючи опір німецько-фашистських військ, наблизилася до Вінниці. На світанку 16 березня підрозділи 305-ї стрілецької дивізії 1-го Українського фронту в районі села Лавровки форсували Південний Буг і створили плацдарм на західному березі ріки. Ворог чинив запеклий опір, неодноразово переходив у контратаки. Розширивши плацдарм, радянські війська 18 березня підійшли до південно-західної окраїни Вінниці.

Після визволення від ворога Замостя (район міста на східному березі Південного Бугу) частини 241-ї і 211-ї дивізій, а також 70-ї гвардійської дивізії, що вели бої за місто, не затримуючись, продовжили наступ. Розгром німецько-фашистських військ у центральній частині міста та остаточне його визволення продовжувала 183-я стрілецька дивізія, що розмістилася уздовж східного берега Південного Бугу. Як повідомлялося у зведенні Радінформбюро, після запеклих вуличних боїв німці поспішно відступили за Південний Буг, підірвали за собою мости і закріпилися в зарічній, західній частині міста.

Зайнявши вигідні позиції, супротивник розраховував, що йому вдасться надовго утримати за собою цю частину міста. Однак гітлерівці прорахувалися. Радянські війська, форсувавши Південний Буг на північний захід від Вінниці, зробили обхідний маневр та оволоділи Слободою Стрижавською. Німці, які очікували головного удару з півночі, зосередили тут свої основні сили і вогневі засоби. Частини швидко і зненацька для ворога переправилися через ріку Південний Буг і ввірвалися в місто з півдня.

Супротивник був захоплений зненацька. Війська 1-го Українського фронту повністю заволоділи обласним і великим промисловим центром України містом Вінницею. Захоплено великі трофеї. Відступаючи з Вінниці, гітлерівці підірвали і підпалили ряд будинків. У місті спалахнули пожежі. Всю ніч тривали бої за переправи через ріку. 20 березня Вінниця була звільнена. Практично весь гарнізон німецько-фашистських військ було знищено. Того ж дня ввечері Москва салютувала доблесним військам 1-го Українського фронту, які звільнили Вінницю. Ця перемога прискорила звільнення всієї Вінниччини від німецько-фашистських загарбників.

У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. воїнів, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій. Найважливішими з них були: Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 року);Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 року), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 року);Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 р. – 17 лютого 1944 року); Львівсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня 1944 року).

Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави.

За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.

В ході Великої Вітчизняної війни бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців, серед яких було чимало розвідників. У русі Опору на території країн Західної Європи брали участь вінничани: Герой Радянського Союзу, Національний Герой Франції Василь Порик, Семен Яловий, Григорій Томченко, Микола Буянов та інші.

Експонати експозиції Вінницького обласного краєзнавчого музею