Презентація на тему "Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії "

Західноукраїнські землі у  складі Австрійської імперії

План Адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських земель у  складі Австрійської імперії Національне та соціальне становище українців під владою австрійських Габсбургів Політика австрійського уряду щодо західноукраїнських земель Стан господарства та характер економічних відносин на західноукраїнських землях. Промисловий розвиток Боротьба населення західноукраїнських земель проти соціального гноблення 1 2 3 4 5

Адміністративно-територіальний устрій українських територій у складі Австрійської імперії. Східна Галичина Північна Буковина Закарпаття Королівство Галичини і Лодомерії Округи (дистрикти) до 1867  р., після цього  — повіти і  громади Угорське королівство Комітати (жупи) Повіти Коронний край  — адміністративно-територіальна одиниця Австрійської імперії (із 1867  р.  — Австро-Угорщини) у  XVIII  — на початку XX  ст. Комітат  (від латин.  — округ)  — адміністративно-територіальна одиниця в  Угорщині та на Закарпатті під час його перебування у  її складі

Структура укправління українських територій у складі Австрійської імперії. Губернське управління на чолі з  губернатором (пізніше намісником) Коронний край Окруни (дистрикти) Війт Села  Мандатор (наглядач) Міста  Магістрати, з 1870  р.  — міські ради Комітат  Ішпан 

Кількість населення згідно перепису 1849 р. становила 4,9 млн. Східна Галичина Українці 71% Поляки і євреї проживали в компактних сільських поселеннях, а також у містах і містечках Привілейований прошарок Коронного краю (магнати і шляхта) складався винятково з поляків Поляки 19% Євреї 9% Українці мешкали в основному в селах Північна Буковина українці 69% (на 1774) 26 % румунів Решту становили німці, євреї, вірмени, цигани (роми) та представники інших етносів. ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ ✓

Закарпаття Українці згідно перепису 1848 р. становили 235 тис. (більшість всього населення) Більшість українського населення становило селянство Влада належить угорським панам – землевласникам ✓ ✓ ✓ Русини  — самоназва українського населення на українських землях у  складі Австрійської імперії.

Втрата власної національної еліти Політика австрійського уряду щодо західноукраїнських земель Східні Галичина – полонізація Габсубрги – онімечування Закарпаття – мадяризація Північна Буковина – румунізація Денаціоналізація — втрата певним народом рис власної національної ідентичності й поступове його поглинання іншими культурами. ✓ ✓ ✓ ✓

Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ 70-80-х рр. XVIII ст. Стабілізувати соціально-економічну ситуацію та зміцнити імперію Покращити матеріальне становище населення Замінити місцеву шляхту на імперських чиновників Мета ✓ ✓ ✓ 1780-1782 рр. селяни були звільнені від особистої залежності Аграрна реформа Панщину обмежено трьома днями на тиждень Заборона застосування тілесних покарань Надання селянам деяких громадянських прав ✓ ✓ ✓ ✓

Католицька, протестантська та греко-католицька церкви були зрівняні в правах. Рівні права при прийнятті на державну службу Церкву підпорядковано державі, священики стали державними служ­бовцями Зрівняння євреїв у правах з іншими народами імперії. Заборона примушувати греко-католиків змінювати віру 1773 р. ліквідовано орден єзуїтів Релігійна реформа ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ ✓

1774 р. утворено мережу державних початкових шкіл: Однокласні школи з рідною мовою навчання Трикласні з польською або німецькою мовами Чотирикласні з польською або німецькою мовами 1774 р. засновано генеральну греко-католицьку семінарію у Відні — Барбареум 1784 р. відновлено Львівський університет замість закритої єзуїтської академії Освітня реформа ✓ ✓ ✓ 1787—1809рр. при Львівському університеті діяв Руський інститут з церковнослов’янською мовою навчання

Посилили німецький вплив Поліпшення в правовому становищі селянства і греко-католицької церкви Поширення серед селян і греко-католицького духівництва прихильного ставлення до Габсбурґів Адміністративну реформу опрацьовуєте самостійно Загалом позитивно вплинули на життя західних українців і сприяли політичній модернізації краю ✓ Наслідки реформ ✓ ✓ ✓

Колоніальна політика Австрійської імперії щодо українських земель Перетворення західноукраїнського краю на ринок збуту та джерело сировини й дешевої робочої сили Основою економіки залишалося сільське господарство Відсутність великих промислових підприємств у краї Загальні риси ✓ ✓ ✓

Поміщицьке землеволодіння на західноукраїнських землях у першій половині ХІХ ст. Сільське господарство Галичина Буковина Закарпаття Польська шляхта Румунські бояри Угорські пани 96% 69% 90% Низька врожайність, повільними темпами розвивається  тваринництво Зростало обезземелення селян Основною  повинністю  селян  залишалася  панщина,  розміри  якої постійно  збільшувалися Боротьба населення західноукраїнських земель проти соціального гноблення Поміщики вдавалися екстенсивних методів господарювання ✓ ✓ ✓

Опришки  — учасники народно-визвольної боротьби в  Галичині, Буковині й  Закарпатті проти соціального гноблення, панування польської, угорської та австрійської шляхти в  XVI  — першій половині XIX  ст. 1819-1825 р. виступ під проводом М. Штолюка Буковина 1817–1822 рр. виступи селян 1824–1826 рр. виступи селян 1838 р. виступи селян 1846–1848 рр. антикріпосницькі виступи селян 1838 р. виступи селян 1843–1844 рр. повстання на чолі з Лук’яном Кобилицею 1810 – 1815 рр, 1831 р. «холерні бунти»; Закарпаття Галичина Невщухаючі хвилі селянських виступів змусили імперську адміністрацію шукати спроби вирішення пекучих проблем. У 1836 р. угорський сейм скасував частину селянських повинностей. У 40-х рр. проекти аграрних реформ за ініціативою місцевої адміністрації стали обговорюватись у крайовому сеймі Галичини.

1843–1844 рр. повстання на чолі з Лук’яном Кобилицею Відмова виконувати повинності Самовільне захоплення лісів, пасовищ Встановлення самоврядування Л. Кобилицю ув’язнили P.S майбутній депутат «...Що ж стосується підбурювання підданих... то його треба приписати... головним чином Лук’янові Кобилиці, який поширив між підданими ідею, що вони вільні й мусять відібрати у дідичів ліси. Для обґрунтування цього твердження оповідав Кобилиця підданим, що він має цісарський патент, друкований золотими буквами, який забезпечує населенню Русько-Кимпулунзької округи усі свободи. Але під час детального допиту він сказав, що не мав такого патенту, що він тільки купив книжку про права і повинності гірських підданих, яка мала позолочену печатку, й через що прийшов до думки, що вона писана золотими буквами. З цього патенту він сказав зробити багато копій для тутешніх підданих. Коли його допитано після арешту і обвинувачено в бунтарстві, то виявилося, що ця книжка, якої не знайдено в нього, є не що інше, як твір камерального радника Дрдацького про патенти панщини в Галичині та Буковині...» Придушено військами З протоколу допиту слідчим Лук’яна Кобилиці про причини виступу селян у 1844 р. ✓ ✓ ✓ Поміркуйте: 1. Що зробив Лук’ян Кобилиця для того, щоб підняти селян на повстання? 2. Які риси селянської психології він використав? 3. Яке ваше ставлення до вчинку Л.Кобилиці?

Українці у містах становлять меншість Зовсім не було великих підприємств зі стратегічних міркувань Зайнято близько 2 % населення, переважна більшість підприємств — ремісничо-мануфактурні Переробка   сировини   (нафти, лісу тощо) — за межами регіону. Загальмовано  традиційні   галузі — шкіряна, текстильна, лісна, тютюнова— через конкуренцію з німецькою та чеською фабричною промисловістю Найдовший в імперії робочий день (до 14-16 годин) за найнижчих зарплати та соціального захисту працівників. Промисловість Західна Україна могла стати зоною воєнного конфлікту між Австрією та Росією ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ ✓

Узагальнення матеріалу Адміністративно-територіальний устрій, запроваджений австрійською владою, мав на меті привести західноукраїнські землі у відповідність до інших імперських провінцій, уникаючи при цьому рішучих змін, які могли викликати незадоволення місцевої еліти. Західні українці перебували в досить тяжкому національному й соціальному становищі, що проявлялося в загрозі денаціоналізації та соціальному гнобленні Реформи Марії Терезії та Йосифа II, здійснені на західноукраїнських землях, у цілому позитивно вплинули на розвиток краю, сприяли поширенню серед русинів прихильного ставлення до Габсбургів. ✓ Господарство західноукраїнських земель розвивалося дуже повільно. В економіці краю переважало сільське господарство, що базувалося на залишках кріпосницьких відносин. Місцева промисловість перебувала на мануфактурному рівні й не могла конкурувати із центральними провінціями імперії На західноукраїнських землях у цей період виступи селян мали постійний характер. Влада придушувала їх і водночас здійснювала певні поступки для полегшення становища селянства. Західноукраїнські міста й містечка зберігали традиційну роль ре місничих, торговельних і мануфактурних центр ✓ ✓ ✓ ✓ ✓

Домашнє завдання: Опрацювати § 7. Письмово. Поміркуйте, що втратили і  що отримали західні українці, опинившись під владою австрійських Габсбургів. Які завдання їм необхідно було вирішувати в  нових умовах?

Основні дати: 1772 р. – перший поділ Речі Посполитої, входження до Австрій ськоїдержави земель Галичини (з Руським, Белзьким і західними околицями Волинського та Подільського воєводств); 1780–1782 рр. – ліквідація особистої залежності селян в Австрійській державі 1784 р. – відновлення діяльності Львівського університет

Кобилиця Лук’ян (1812, с. Путила-Сторонець, тепер Путала Чернівецької обл. — 24.10.1851, Гура-Гумора, нині Гура-Гуморулуй, Румунія) — сусп.-політ. діяч. 1843-1844 очолював повстання селян Буковини. Під час революції 1848-1849 К. був обраний депутатом парламенту, де вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу. Знову очолив виступи селян, які тривали до літа 1849. Наступного року К. був заарештований, після катувань важко захворів, помер на засланні. Персоналії

Терміни і поняття Опришки  — учасники народно-визвольної боротьби в  Галичині, Буковині й  Закарпатті проти соціального гноблення, панування польської, угорської та австрійської шляхти в  XVI  — першій половині XIX  ст. Освічений абсолютизм — політика абсолютизму в деяких європейських країнах у ХVІІІ ст. Її змістом було знищення або перетворення «згори» застарілих феодальних порядків.