Презентація на тему "Закономірності стану здоров'я населення України"

Закономірності стану здоров'я населення України

Здоров'я - це стан повного соціального, біологічного та психологічного благополуччя, коли функції всіх органів і систем урів­новажені з навколишнім середовищем, відсутні якісь захворювання, хво­робливі стани та фізичні дефекти

ДемографічніФізичний розвиток. Захворювання. Iнвалідность. Показники здоров'я:

Дж. Роббінс виділив чотири групи факторів охорони здоров’я: Спосіб життя. Обсяг і якість медичної допомоги Стан навколишнього (природного)середовища. Біологічні фактори

- паління, зловживання алкоголем, вживання наркотиків, нераціональне харчування, праця в шкідливих умовах, стреси, незадовільні побутові умови та гіперурбанізація,гіподинамія.51-52%При цьому він показав, що інтенсивність впливу цих груп факторів суттєво відрізняється. Так, на першу групу, що включає такі фактори як захворюваність і здоров’я населення в Україні:

Чинник навколишнього (природного) середовища: забруднення повітря, води, ґрунту, понаднормовий рівень радіації, електромагнітні поля20-21% спадковість, стать, вік. Біологічні фактори 19-20% вакцинація, періодичність медичних обстежень, своєчасність та якість лікування На групу факторів, пов’язаних із обсягом і якістю медичної допомоги8-9%

Захворюваність — медико-статистичний показник, що характеризує чисельність хворих, виявлених при зверненні населення з приводу захворювання до лікувально-профілактичних закладів або при профілактичному огляді протягом поточного року.

Одним із індикаторів стану здоров’я є інвалідність населення, що визначається як соціальна недостатність унаслідок обмеження життєдіяльності людини, яка викликана порушенням здоров’я і потребує соціального захисту та допомоги. Основними причинами набуття інвалідності у населення в Україні є: хвороби системи кровообігу (понад 22% інвалідів), злоякісні новоутворення (22%), хвороби кістково-м’язової та сполучної тканин (понад 11%), травми, отруєння та ряд інших зовнішніх причин (11%). У категорії населення працездатного віку структура причин інвалідності має аналогічний вигляд з незначними коливаннями відсотків.

Захворюваність населення України на серцево-судинні хвороби у 2015 році складала 4,3 тис. хворих на 100 тис. населення. У структурі захворюваності населення у 2015 році на серцево-судинні хвороби припадало понад 30% від усіх захворювань, в т.ч. серед працездатного населення – 24%, осіб пенсійного віку – 50%. Структура хвороб системи кровообігу дорослого населення в Україні у 2015 році була такою: 40% – гіпертонічна хвороба, 27% – ішемічна хвороба серця, 16,5% – цереброваскулярні хвороби, 16,5% – інші хвороби системи кровообігу.

Загальна характеристика кластерів за показниками захворюваності населення України. Були виділені такі кластери регіонів щодо рівня захворюваності населення : кластер 1 – Вінницька, Київська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області; кластер 2 – Івано-Франківська, Львівська області та м. Київ; кластер 3 – Дніпропетровська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Херсонська області; кластер 4 – АР Крим, Донецька, Житомирська, Запорізька, Луганська, Полтавська, Сумська області; кластер 5 – Волинська, Закарпатська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області.

Епідемія туберкульозу в Україні є серйозною проблемою для системи охорони здоров'я країни. Зараз Україна на другому місці у Європі за захворюваністю на туберкульоз. Після первинного контакту з мікобактерією комусь може пощастити — організм знищить збудника. Однак у 5% випадків розвинеться первинний туберкульоз, раннє прогресування захворювання. У 95% випадків з тих, коли організм не знищив агресора, розвивається носійство або латентний туберкульоз.

На захворюваність населення на туберкульоз в Україні найбільший вплив здійснюють індикатори очікуваної тривалості життя населення (коефіцієнт кореляції -0,69) та забезпеченості медичними працівниками (-0,57 і -0,43 відповідно). У регіонах України, де найвищі показники тривалості життя, рівень захворюваності населення на туберкульоз найнижчий. Щодо забезпеченості медичним персоналом, то зв’язок обернений: чим нижчий рівень забезпеченості персоналом, тим вищий рівень захворюваності населення різних регіонів України на туберкульоз.

Захворюваність населення на злоякісні новоутворення найтісніше пов’язана з демографічними показниками, а саме з середнім віком населення та часткою дітей і підлітків у віковій структурі, при чому з останнім тіснота зв’язку обернена. Розлади психіки та поведінки населення в Україні також тісно пов’язані з часткою осіб похилого віку у віковій структурі населення та очікуваною тривалістю життя населення (0,54 та -0,50 відповідно), а також із середнім віком населення та наявністю кваліфікованих спеціалістів з лікування (0,49 та -0,48 відповідно). Високі показники захворюваності населення на розлади психіки характерні для регіонів, де загострились проблеми старіння нації та мають місце проблеми забезпеченості населення кваліфікованими лікарями.

Хвороби ендокринної системи найтісніше пов’язані із демографічними факторами, а саме з віковою структурою населення, очікуваною тривалістю життя та середнім віком населення. Чим менший середній вік населення, нижча частка пенсіонерів, тим вищі показники захворюваності населення на хвороби ендокринної системи.