Презентація на тему "Запобіжні заходи"

Запобіжні заходи (підписка про невиїзд, особиста порука, порука громадської організації чи трудового колективу)

Запобіжні заходи - це сукупність превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Запобіжні заходи застосовуються в тих випадках, коли особа ще не визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення (діє принцип презумпції невинуватості коли особа є невинуватою). Тобто застосування запобіжних заходів не повинно розцінюватися як покарання, а вважається тільки певними обмеженнями особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення.

Запобіжними заходами є: * особисте зобов'язання; * особиста порука; * застава; * домашній арешт; * тримання під вартою. Ознаки запобіжних заходів: може бути застосовано виключно щодо підозрюваного, обвинуваченого, засудженого ( на відміну від заходів забезпечення кримінального провадження: застосовуються також щодо свідків, потерпілих, осіб, у володінні яких знаходяться речі та документи щодо яких винесено рішення про тимчасовий доступ; мають персональний характер (обмежують особисті права суб'єктів кримінального провадження щодо яких застосовуються); характеризуються підставами та метою застосування, визначеними в ст. 177 КПК України;в порівнянні з іншими заходами забезпечення кримінального провадження, мають більший рівень примусу, оскільки пов'язані з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність.

Характеристика, підстави та умови застосування запобіжних заходів

Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному КПК України. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Для обрання запобіжного заходу застосовується система фактичних підстав:1. наявність доказів вчинення підозрюваним (обвинуваченим) кримінального правопорушення;2. докази наявності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може вичинити нові кримінальні правопорушення або протидіяння розслідуванню;3. доведеність під час обрання конкретного запобіжного заходу того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу1). вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;2). тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;3). вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;4). міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;5). наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6). репутацію підозрюваного, обвинуваченого;7). майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;8). наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;9). дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;10). наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;11). розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;12). ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв’язку з його доступом до зброї.

Порядок направлення клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Кримінальним законодавстаом встановлюється правило невідкладного розгляду слідчим суддею, судом клопотання про застосування певного запобіжного заходу, яке реалізується залежно від обставин двома варіантами його визначення:1) не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного чи обвинувачуваного (коли особа силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою);2) не пізніше сімдесяти двох годин з моменту, коли клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, а рівно і клопотання подане підозрюваним, обвинуваченим чи його захисником надійде до суду (буде зареєстровано у канцелярії), якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі.

Ухвала про застосування запобіжних заходів складається з трьох частин: вступної, мотивувальної та резолютивної та має містити усі передбачені законом реквізити. Ухвала про застосування запобіжних заходів складається щонайменше у п'яти примірниках: перший - приєднується до матеріалів кримінального провадження (надається слідчому), другий - залишається у суді, третій - направляється адміністрації місця досудового ув'язнення чи іншого органу виконання ухвали, четвертий - прокуророві, п'ятий - має бути вручений підозрюваному (обвинуваченому).

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови прокурора про тримання під вартою, прийнятої у порядку ст. 615 КПК України, може бути продовжений до одного місяця керівником органу прокуратури за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

Особисте зобов'язання - найбільш м'який запобіжний захід, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду за мотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і полягає у прийнятті від обвинуваченого або підозрюваного письмового зобов'язання про те, що він не буде ухилятись від слідства і суду та покладенні на підозрюваного, обвинуваченого виконання ряду обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, наприклад, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю тощо.

Особиста порука - один із м'яких запобіжних заходів, який меншою мірою обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, ніж інші запобіжні заходи, застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду за мотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони, по-перше, зобов'язуються за необхідності доставити підозрюваного чи обвинуваченого до органу досудового розслідування чи в суд, на першу про те вимогу, а, по-друге, поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до ч. 5 статті 194 КПК України.

Домашній арешт - застосовується до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Застава - полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та застосовується до особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України. Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Тримання під вартою - винятковий запобіжний захід, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України.